Справа № 367/3693/25
Провадження №2-а/367/115/2025
Іменем України
16 червня 2025 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу № 367/3693/25 за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В квітні 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову зазначає, що 20 березня 2025 року він отримав вхідний телефонний дзвінок на власний мобільний телефон ( НОМЕР_1 , точного часу вхідного дзвінка встановити не вдалось), під час розмови з ним особа, яка телефонувала представилась працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 та усно повідомила йому про те, що його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Разом з тим, його повідомили, що він може забрати копію відповідної постанови в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Того ж дня, він отримав копію постанови № 1841 від 04.02.2025 року та копію протоколу № 184 від 27.01.2025 року. Так в протоколі № 184 про адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП від 27 січня 2025 року, на підставі якого було винесено постанову № 184/1 від 04 лютого 2025 року зазначено: « о 17 год. 00 хв. 27.01.2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено: ОСОБА_1 не з'явився за викликом, по повістці № 1493200, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку, а відтак вчинив адміністративне передбачене статтею 210-1 КУпАП, вчинене в особливий період частина 3». Позивач вказує, що він повістку № 1493200 не отримував жодним способом, передбаченим Порядком проведенні призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, отже він не був зобов'язаний з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відтак, відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до довідки № 1034 від 16 січня 2025 року ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07 лютого 2025 року. Враховуючи, що чинним законодавством визначено виключні підстави для виклику за повісткою до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, а також те, що ОСОБА_1 на момент складання протоколу № 184 від 27 січня 2025 року про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП мав діючу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, немає дійсних підстав, які б підтвердили необхідність складання даної повістки. Виходячи з вище викладеного, а також враховуючи те, що він не отримував повістки № 1493200, а офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 старшим лейтенантом ОСОБА_3 було безпідставно складено протокол № 184 від 27.01.2025 року про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП щодо нього, наявні підстави для скасування постанови № 184/1 від 04 лютого 2025 року про накладення адміністративного стягнення, яка була винесена на основі протоколу № 184 від 27 січня 2025 є протиправною у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушенні , передбаченого ст. 210-1 КУпАП. Позивач ніким чином не був повідомлений про те, що відносно нього буде розглянуто справу про адміністративне правопорушення, що підтверджується великим інтервалом в часі від складення протоколу № 184 від 27.01.2025 та постанови № 184/1 від 04.02.2025, справу було розглянуто за його відсутності, всупереч нормам законодавства України, в постанові № 184/1 від 04.02.2025 не вказано, за якою саме частиною статті 210-1 КУпАП позивач притягується до відповідальності, а отже позивача було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, а постанова на підставі якої було притягнуто до такої відповідальності, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 04 лютого 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 184/1 за справою про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, про накладення штрафу на нього у сумі 17 000,00 грн та закрити провадження у справі.
10 квітня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі та справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позовну заяву та витребувано від відповідача належним чином завірені копії документів на підставі яких було винесено постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 № 184/1 від 04 лютого 2025 року, належним чином завірену копію повістки № 1493200 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , належним чином завірені докази направлення повістки № 1493200 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, з штриховим кодом ідентифікатором оператора поштового зв'язку.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, ухвала в частині витребування доказів відповідачем виконана не була та суду не були повідомлені причини її невиконання, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно копії довідки № 1034 від 16 січня 2025 року видної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07 лютого 2025 року ( а.с.24).
Відповідно до копії роздруківки із застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , дата уточнення даних 27.01.2025 (а.с.23).
Судом встановлено, що згідно постанови № 184/1 від 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбачено ст. 210-1 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 не з'явився за викликом по повістці № 1493200, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період» .
Як вбачається з постанови № 184/1 від 04 лютого 2025 року, копія оскаржуваної постанови не була направлена ОСОБА_1 поштою, а була отримана ОСОБА_1 20 березня 2025 року.
Зі змісту копії протоколу № 184 про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП від 27 січня 2025 року вбачається, що вказаний протокол складений щодо ОСОБА_1 , який не з'явився за викликом по повістці № 1493200, чим порушив законодавство про оборону, мобілізацій підготовку та мобілізацію. Однак в протоколі не зазначена яким саме чином була направлена повістка позивача та відсутні відомості про її отримання.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно ч. 3 ст.210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підчас мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки підчас уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Повістка є формою запрошення (сповіщення, повідомлення) особи про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними, визначається Правилами надання послуг поштового зв'язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05березня 2009року №270 (далі Правила).
Відповідно до абз. 2 п. 16 Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто.
Абзацом 3 п. 101 Правил визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81,82,83,84,91,99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Згідно з абз. 2, 4 п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Тобто з наявних у справі матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки матеріали справи не містять доказів того, що повістка вказано в протоколі про адміністративне правопорушення № 184 від 27 січня 2025 року була надіслана та доставлена (отримана) позивачем, а ухвала про витребування доказів відповідачем виконана не була.
З інших досліджених судом доказів також не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема за неявку на виклик до РТЦК.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд доходить висновку, що тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , підполковник ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.210-1 КУпАП не з'ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно та неправомірно виніс Постанову № 184/1 від 04.02.2025, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому вказана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю.
При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Згідно ч.1ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у справі сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 968,96 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 0.0.4048420896.1 від 06.12.2024 року, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову №184/1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 04 лютого 2025 року складену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя М.П. Одарюк