Справа № 367/4887/24
Провадження №8/367/3/2025
Іменем України
27 березня 2025 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судд Кухленка Д.С.,
за участю секретаря Шаповала О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Ірпінським міським судом Київської області від 05.06.2024 у цивільній справі № 367/4887/24 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину на утримання неповнолітніх дітей,-
До суду надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить переглянути рішення про видачу судового наказу від 05 червня 2024 року у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вказує, що 05 червня 2024 року Ірпінським міським судом Київської області видано судовий наказ за заявою ОСОБА_2 (ІПН (РНОКПП): НОМЕР_1 , далі за текстом - Стягувач) про стягнення з мене, ОСОБА_1 (ІПН (РНОКПП): НОМЕР_2 , далі за текстом - Боржник) на користь Стягувача коштів в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів, починаючи з 27.05.2024 року і до досягнення дітьми повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та 19.04.2038 року відповідно та на користь держави судовий збір в розмірі 302 гривні 80 копійок.
Зазначив, що ним неодноразово було подано до Ірпінського міського суду Київської області заяви, де він викладав свою позицію щодо обставин справи, оскільки є обставини, які свідчать про повну необґрунтованість вимог Стягувача. Зокрема, в його заявах від 14.06.2024, 01.07.2024, 09.07.2024, 27.08.2024, 18.09.2024, 09.10.2024, 23.10.2024, 21.11.2024, 29.11.2024 та 06.01.2025 надано докази, які свідчать про його повну участь в житті родини, сплати рахунків для повноцінного та комфортного її життя, а також повну та беззаперечну фінансову підтримку спільних неповнолітніх дітей (навчання, лікування, гуртки, подорожі і т.і.). Тобто всі нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, викладено у вищевказаних заявах.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на момент видачі судового наказу і до цього моменту діти проживають разом зі ним, а тому за змістом ст.160 ЦПК України, ст.181СК України саме Заявник утримує дітей та несе всі витрати, пов'язані з таким утриманням, тому у нього відсутній обов'язок сплачувати аліменти матері дітей (стягувачу). Вважає, що оскільки діти на даний час проживають зі ним, як з боржником за судовим наказом, і дітей утримує він, як боржник за судовим наказом, він фактично несе подвійні витрати, пов'язані з утриманням дітей. Тому у Заявника обов'язок боржника відсутній у зв'язку з моїм добровільним виконанням таких обов'язків, враховуючи вищевикладені причини.
Вважає, що суд може звільнити від сплати аліментів його як особу, зазначену у ст.267-271 СК України, за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Аналіз вказаної норми закону свідчить, що у зв'язку зі зміною обставин, які мають істотне значення, він, як платник аліментів, у порядку, визначеному законом, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом, має право на звільнення від обов'язку щодо сплати аліментів. З наведеного слідує, що факт проживання дітей зі батьком цих дітей, з якого стягуються аліменти на користь матері дітей на їх (дітей) утримання, є істотною обставиною та може слугувати підставою для звернення до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів. Отже, обставини, на які посилається в цій заяві та у заявах від 14.06.2024, 01.07.2024, 09.07.2024, 27.08.2024, 18.09.2024, 09.10.2024, 23.10.2024, 21.11.2024, 29.11.2024 та 06.01.2025 є істотними, і Заявник доводить факт його проживання разом із дітьми (довідка про фактичне місце проживання від 08.01.2025) та факт того, що він весь час несе всі витрати, пов'язані з утриманням дітей (згідно із переліком дат поданих до суду мною заяв).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2025 року прийнято до провадження заяву про перегляд рішення про видачу судового наказу з нововиявленими обставинами. Розгляд заяви призначено проводити з викликом сторін.
Заявник в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Стягувач в судове засідання не з'явилася. Про дату, час та місце була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що Ірпінським міським судом Київської області за заявою ОСОБА_2 виданий судовий наказ № 367/4887/24 від 05.06.2024 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце реєстрації та проживання як ВПО: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів, починаючи з 27.05.2024 року і до досягнення дітьми повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та 19.04.2038 року відповідно. А також стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 302 гривні 80 копійок.
Відповідно до довідки про фактичне місце проживання №01/01/25 від 08.01.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживають: колишня дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 .
Встановлено, що відповідно до копій квитанцій наявних в матеріалах справи, заявником регулярно здійснюється оплата всіх комунальних послуг, оплата навчальних процесів, гуртків та інших додаткових занять дітей. Також регулярно сплачуються інші поточні витрати такі як: купівля продуктів харчування, купівля засобів гігієни.
Таким чином, станом на день видачі судового наказу суд не володів відомостями про адресу фактичного проживання малолітніх дітей та участю батька в їх фінансовому утриманні, при цьому ці обставини є предметом спору між сторонами, який не може бути вирішений в межах наказного провадження.
З огляду на наведене доводи Боржника про необхідність перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, його скасування та відмову у видачі є такими, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За частиною восьмої статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
За положеннями частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Для перегляду судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, N 69529/01, § 27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Так, порядок розгляду судами заяв про видачу судового наказу врегульовано Розділом II ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Ураховуючи наведену практику ЄСПЛ, беручи до уваги порядок розгляду заяв про видачу судового наказу, визначеного частиною першою статті 167 ЦПК України, зокрема те, що розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, суд дійшов висновку, що при вирішенні питання за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів суду не було відомо про те, що факт проживання дитини зі стягувачем не є безспірним. Боржником надані докази, які ставлять під обгрунтований сумнів посилання ОСОБА_2 на те, що діти перебувають на її утриманні, а боржник в свою чергу, не в повній мірі надає матеріальну допомогу на утримання дітей,що є підставою для відмови у видачі судового наказу з огляду на невідповідність вимог заяви пункту 5 частини першої статті 161 ЦПК України та ч. 3 ст. 183 Сімейного Кодексу України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2022 року у справі № 188/1029/19, де зазначав, що обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що представником боржника доведено обставини, з якими чинне процесуальне законодавство України передбачає можливість задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. ст. 161, 423, 429 ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Ірпінським міським судом Київської області від 05.06.2024 у цивільній справі № 367/4887/24 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Скасувати судовий наказ Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2024 року, виданий за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її складання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Д.С. Кухленко