Справа № 367/4133/25
Провадження №3/367/1468/2025
Іменем України
15 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді Кухленка Д.С.,
при секретарі Шаповал О.О.,
за участі прокурора Зеленського І.В.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Машков О.О.,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
ОСОБА_1 , будучи в.о. проректора з навчально-методичної роботи та соціальних питань Державного податкового університету та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, у супереч із вимогами частини другої статті 45 цього ж Закону без поважних причин несвоєчасно, 15.02.2024, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданми деклараціями. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП;
ОСОБА_1 , будучи в.о. проректора з навчально-методичної роботи та соціальних питань Державного податкового університету та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, у супереч із вимогами абзацу другого часини другої статті 45 цього ж Закону без поважних причин несвоєчасно, а саме 18.10.2024, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що на неї вперше були покладені такі обов'язки та вперше подавала декларацію
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Машков О.О. в судовому засіданні зазначив що дане правопорушення є малозначним, у зв'язку з цим посилався на ст. 22 та ст. 33 КУпАП. Просив звільнити особу від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Прокурор Зеленський І.В. в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, оскільки вважає що в її діях наявний склад порушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Просив притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення межах даної статті.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст. 9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми - адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (надалі Конвенція) кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Кадубец проти Словаччини» зазначено, що ст. 6 Конвенції гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів, незважаючи на те, що був вчинений адміністративний проступок, а не кримінальне діяння.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Пунктом «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII визначено, що посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим є суб'єктами на яких поширюється дія Закону №1700-VII.
Визначення поняття «посадові особи» та «службові особи» в рамках підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону №I700-VII наведено у пункті 25 розділі II Роз'яснень щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону №1700-VII стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 викладених у «Базі знань» на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство).
Так, під "посадовими та службовими особами інших державних органів" слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. З цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» п.2, п.5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч. 1 цієї статті, ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», п.2, ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи в.о. проректора з навчально-методичної роботи та соціальних питань Державного податкового університету, відноситься до посадових та службових осіб інших державних органів та являється суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією відповідно до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, зобов'язана до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цією статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Закон № 3384-ІХ набрав чинності 12.10.2023, відповідно у ОСОБА_1 як суб'єкта декларування виник обов'язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після звільнення), до 01 квітня 2024 року.
Також встановлено, що відповідно до Наказу Університету державної фіскальної служби України від 22.08.2024 року №274-к ОСОБА_1 , звільнена з займаної посади за власним бажанням 28.08.2024 року.
Отже, ОСОБА_1 доцент кафедри менеджменту та публічного управління, будучи звільненою 22.08.2024 року та припинивши діяльність пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, мала подати декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування до 01.04.2024 року.
Втім відповідно до загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларації осі, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на сайті Національного агентства, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік 18.10.2024 року о 11:14 год., тобто не своєчасно без поважних причин.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 № 3384-1Х та пункту 27 розділу XIII «Прикінцеві положення Закону України «Про запобігання корупції» особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 нього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Отже, у ОСОБА_1 , як суб'єкта декларування виник обов'язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, до 31.01.2024 року.
Втім відповідно до загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларації осі, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на сайті Національного агентства, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні 15.02.2024 року о 14:23 год., тобто не своєчасно без поважних причин.
Таким чином, вирішуючи питання про можливість накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд прийшов до висновку, що датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення (10.04.2025), оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.
Таким чином, станом на час розгляду справи та ухвалення судового рішення з дати виявлення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, визначений частиною 3 статті 38 КУпАП не закінчився.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними документами в матеріалах справи, а саме протоколами про адміністративне правопорушення № 3605 від 10.04.2025, та №3606 від 10.04.2025, наказом університету від 29.11.2021 №8-к, наказом університету від 28.12.2022 №369-вс-к, послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поясненнями ОСОБА_1 , Статутом університету, Антикорупційною програмою університету на 2022-2024 роки, та іншими матеріалами справи.
У зв'язку з чим, враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, суд приходить до висновку, що їй необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 38, 172-6, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги у 10-ти денний строк з дня винесення такої постанови.
Суддя: Д.С. Кухленко