Справа № 364/305/25
Провадження № 2/364/210/25
16.06.2025 Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Макаренко Л. А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС»)
до ОСОБА_1
про стягнення кредитної заборгованості -
До Володарського районного суду Київської області 15.04.2025 надійшов зазначений позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому Позивач просить суд: стягнути з Відповідача на його користь заборгованість за двома кредитними договорами відповідно від 01.05.2024 № 00858-05/2024 у розмірі 29 700,00 грн. та від 04.05.2024 № 05057-05/2024 у розмірі 4 120,00 грн. (загалом 33 820,00 грн.), а також стягнути судові витрати (а.с. 6).
На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача Сторожишина О.О. (довіреність від 15.11.2024, а.с. 77) у позовній заяві зазначила, що Відповідачем було укладено два Договори про надання фінансового кредиту з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»), а саме: 01.05.2024 за № 00858-05/2024 та 04.05.2024 за № 05057-05/2024. За умовами названих договорів Відповідач отримав кредитні кошти, проте не надав своєчасно та у повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами згідно з умовами цих Договорів. У подальшому названий кредитор відступив право вимоги за цими Договорами Позивачеві. У зв'язку з цим Відповідач, як стверджено в позовній заяві, має перед Позивачем заборгованість у загальному розмірі 33 820,00 грн., що включає заборгованість за такими двома Договорами про надання фінансового кредиту:
- за договором від 01.05.2024 № 00858-05/2024 - у загальному розмірі 29 700,00 грн. (9 000,00 грн. заборгованість за «тілом» кредиту, 16 200,00 грн. за відсотками, 4 500,00 грн. за неустойкою);
- за договором від 04.05.2024 № 05057-05/2024 - у загальному розмірі 4 120,00 грн. (1 000,00 грн. заборгованість за «тілом» кредиту, 1 770,00 грн. за відсотками, 1 350,00 грн. за неустойкою).
Після виконання вимог частин шостої - восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито провадження в справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та їх виклику у судове засідання за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), встановлено Відповідачеві 15-денний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову, роз'яснено право подати у зазначений строк клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також роз'яснено строки розгляду справи, визначені статтею 275 ЦПК України, - не пізніше 14.06.2025 (а.с. 86-88).
За названою статтею 275 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).
З огляду на це та дату відкриття судом провадження у даній цивільній справі строк її розгляду, як зазначено вище, сплив 14.06.2025; як вбачається з матеріалів справи, жодна із сторін не заявила клопотання про розгляд справи в іншому порядку.
Відповідач згадану ухвалу суду від 15.04.2025 отримав 18.04.2025, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с. 92), проте протягом встановленого судом 15-денного строку з дня отримання ухвали суду відзиву на позовну заяву, а так само і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні до суду не подавав.
Позивач також отримав згадану ухвалу суду, що підтверджено поштовим повідомленням та довідкою про доставку електронного документу (а.с. 95, 90 відповідно). Представник Позивача отримала згадану ухвалу суду в електронному кабінеті «Електронного суду», що підтверджено також довідкою про доставку електронного документу (а.с. 91).
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, враховуючи ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами; кожна сторона у справі несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.
З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» в особі директора Кононенка Єгора Олеговича, з одного боку, та Відповідачем - ОСОБА_1 , з іншого боку, 01.05.2024 укладено Договір про надання фінансового кредиту за № 00858-05/2024, копію якого долучено до позовної заяви (а.с. 9-12) згідно із заповненою останнім на сайті кредитора (https://starfin.com.ua/) заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 8); Договір підписано Відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W2302»; ідентифікуючі Відповідача відомості (прізвище, ім'я, по батькові, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання, номери телефонів, номер банківської карти та названий одноразовий ідентифікатор) наведено в розділі 8 Договору (а.с. 12); ці відомості є тотожними наведеним у згаданій заявки-анкеті (а.с. 8).
За умовами зазначеного Договору Кредитодавець надає Позичальнику (Відповідачу) грошові кошти у розмірі 9 000 грн.; строк кредитування - 120 днів (з 01.05.2024 до 28.08.2024); за користування кредитними коштами нараховуються відсотки у розмірі 1,50 відсотка за кожен день зазначеного строку користування кредитом (що становить 547,50 % річних).
Більше детальна інформація наведена у Графіку платежів (додаток № 1 до зазначеного договору, а.с. 13) та Паспорті споживчого кредиту (а.с. 14-16).
Порядок надання кредиту викладений у Правилах надання коштів у кредит ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (а.с. 17-20).
Виконання переказу кредитних коштів Відповідачеві у розмірі 9 000,00 грн. на названу ним в Договорі платіжну карту згідно з умовами зазначеного Договору підтверджено копією відповідної довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (далі - ТОВ ««УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ») від 18.03.2025 № 3426_250318181957 (а.с. 24).
Відповідач не здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується копією Розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 01.05.2024 № 00858-05/2024 (а.с. 21-23). Зокрема, як вбачається з цього Розрахунку, Відповідачем жодного разу не було здійснено платежів на погашення заборгованості, у зв'язку з чим прострочена заборгованість за станом на 29.08.2024 склала 29 700,00 грн., що включає: 9 000,00 грн. - заборгованість по «тілу» кредиту; 16 200,00 грн. - заборгованість за відсотками; 4 500,00 грн. - неустойка (а.с. 21).
Крім того, 04.05.2024 Відповідачем зі згаданим вище ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» був укладений ще один Договір про надання фінансового кредиту за № 05057-05/2024 (а.с. 38-41) так само згідно із заповненою ним на сайті кредитора (https://starfin.com.ua/) Заявкою-анкетою клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 37); Договір підписано Відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W581»; ідентифікуючі Відповідача відомості (прізвище, ім'я, по батькові, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання, номери телефонів, номер банківської карти та названий одноразовий ідентифікатор) наведено в розділі 8 Договору (а.с. 41); ці відомості є тотожними наведеним у згаданій заявки-анкеті (а.с. 37).
Умови цього Договору, укладеного 04.05.2024, є ідентичними умовам згаданого вище Догвору, що сторони уклали 01.05.2024 (відмінність лише у сумі наданого кредиту), а саме: Кредитодавець надає Позичальнику (Відповідачу) грошові кошти у розмірі 1 000 грн.; строк кредитування - 120 днів (з 04.05.2024 до 31.08.2024); за користування кредитними коштами нараховуються відсотки у розмірі 1,50 відсотка за кожен день зазначеного строку користування кредитом (що становить 547,50 % річних).
Більше детальна інформація наведена у Графіку платежів (додаток № 1 до зазначеного договору, а.с. 42) та Паспорті споживчого кредиту (а.с. 43-45).
Порядок надання кредиту викладений у Правилах надання коштів у кредит ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (а.с. 46-49).
Виконання переказу кредитних коштів Відповідачеві у розмірі 1 000,00 грн. на названу ним в Договорі платіжну карту згідно з умовами зазначеного Договору підтверджено копією відповідної довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (далі - ТОВ ««УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ») від 19.03.2025 № 20250319-171 (а.с. 53).
Відповідачем не було здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за цим кредитом, тому виникла заборгованість, що підтверджується копією Розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 04.05.2024 № 05057-05/2024 (а.с. 50-52). Зокрема, як вбачається з цього Розрахунку, Відповідачем жодного разу не було здійснено платежів на погашення заборгованості, у зв'язку з чим прострочена заборгованість за станом на 29.08.2024 склала 4 120,00 грн., що включає: 1 000,00 грн. - заборгованість по «тілу» кредиту; 1 770,00 грн. - заборгованість за відсотками; 1 350,00 грн. - неустойка (а.с. 50).
Надалі між Позивачем - ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 29.08.2024 було укладено Договір факторингу № 01.02-26/24 (а.с. 25-31, 54-60), за умовами якого Позивачеві відступлено права грошових вимог, зокрема, до Відповідача за згаданими вище Договорами про надання фінансового кредиту, що підтверджено копіями Витягу з реєстру боржників від 29.08.2024 (а.с. 36, 65).
Позивач - ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (колишня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») є юридичною особою, яка надає фінансові послуги, що підтверджено копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом із Статуту (а.с. 66-76).
Таким чином, судом встановлено, що Відповідач, отримавши кредитні кошти у розмірі 9 000,00 грн. (01.05.2024) та 1 000,00 грн. (04.05.2024), не надав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення його заборгованості за згаданими вище двома Договорами про надання фінансового кредиту згідно з умовами цих Договорів. У зв'язку з цим Відповідач має перед Позивачем, до якого перейшли права вимоги за цими двома Договорами, заборгованість у загальному розмірі 33 820,00 грн., що включає заборгованість за такими двома Договорами:
- за договором від 01.05.2024 за № 00858-05/2024 - у загальному розмірі 29 700,00 грн. (9 000,00 грн. заборгованість по «тілу» кредиту, 16 200,00 грн. за відсотками);
- за договором від 04.05.2024 за № 05057-05/2024 - у загальному розмірі 4 120,00 грн. (1 000,00 грн. заборгованість по «тілу» кредиту, 1 770,00 грн. за відсотками).
Крім того, Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Відповідача неустойки за невиконання своїх грошових зобов'язань за Договорами про надання фінансового кредиту від 01.05.2024 за № 00858-05/2024 у розмірі 4 500,00 грн. та від 04.05.2024 за № 05057-05/2024 у розмірі 1 350,00 грн. без означення виду неустойки (штраф або пеня) та без наведення обґрунтування підстав стягнення цих коштів та розрахунку їх розміру.
Згідно з частиною першою статті 509, частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За визначеннями частини першої статті 626, частини першої статті 634 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; при цьому договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, при цьому друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому за положеннями частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням згаданих інформаційно-комунікаційних систем визначено Законом України «Про електронну комерцію», зокрема статтею 11 цього Закону.
За визначенням пунктів 5, 7 частини першої статті 3 названого Закону електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; а електронний правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання електронного правочину. Таким електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 цього Закону).
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію; одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 названого вище Закону).
Частинами першою, другою статті 10561 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (частина друга статті 615 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Підстави, а так само розрахунки обчислення розміру пені за кожен день прострочення Відповідачем виконання зобов'язань за зазначеними вище кредитним договором і договором позики, Позивачем у позовній заяві та/або у доданих до неї документах не наводиться.
Разом з тим, 17.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, наведені положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосуються правовідносин, що виникли з договору позики та/або кредитного договору, за умовами яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновідомо, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався й діє дотепер.
З огляду на це та враховуючи, що Відповідачу було нараховано неустойку за двома договорами, укладеними 01.05.2024 і 04.05.2024, що, відповідно, підлягали виконанню у період дії воєнного стану, тому такі кошти підлягають списанню кредитодавцем/позикодавцем на підставі імперативної вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому позовні вимоги у частині стягнення неустойки в розмірі 4 500,00 грн. (за невиконання кредитного договору від 01.05.2024 № 00858-05/2024) та в розмірі 1 350,00 грн. (за невиконання договору позики від 04.05.2024 № 05057-05/2024) не підлягають задоволенню.
За загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого; правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні; його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання може бути, зокрема, відповідний договір, на підставі якого воно виникло (зокрема, постанова Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі № 910/1972/17).
Відповідно до статті 512 ЦК України підставами для заміни кредитора у зобов'язанні є, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Так, зокрема, згідно зі статтею 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України); заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ухвалі суду від 15.04.2025 про відкриття провадження у цій справі сторонам було роз'яснено засади цивільного судочинства, зокрема положення статті 12 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (а.с. 88).
Зважаючи на усе викладене вище, суд вважає, що Відповідач порушив умови двох Договорів про надання фінансового кредиту, а саме: від 01.05.2024 за № 00858-05/2024 та від 04.05.2024 за № 05057-05/2024, укладених з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», право вимоги за якими згідно з відповідними Договорами факторингу перейшли до Позивача; не виконав взяті на себе грошові зобов'язання, а заявлений Позивачем до стягнення розмір заборгованості відповідає визначеним зазначеними договорами умовам, що підтверджено належними і допустимими доказами, які не оспорювались Відповідачем, а відтак наявні підстави для задоволення позову частково, оскільки у стягненні заявлених сум неустойки слід відмовити.
При цьому правильність нарахування зазначених сум заборгованості за кредитом та за нарахованими відсотками за згаданими кредитними договорами не викликає у суду сумніву та не заперечується Відповідачем, яким було отримано копію позовної заяви, проте відзиву із запереченнями проти позову, включаючи і щодо розміру заборгованості, до суду не подавав.
Відтак, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову часткового і стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за двома Договорами про надання фінансового кредиту у такому розмірі:
- за договором від 01.05.2024 за № 00858-05/2024 - у загальному розмірі 25 200,00 грн. (9 000,00 грн. «тіло» кредиту + 16 200,00 грн. відсотки);
- за договором від 04.05.2024 за № 05057-05/2024 - у загальному розмірі 2 770,00 грн. (1 000,00 грн. «тіло» кредиту + 1 770,00 грн. відсотки);
загалом - 27 970,00 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог (щодо стягнення неустойки у загальному розмірі 5 850,00 грн. (4 500,00 грн + 1 350,00 грн.) слід відмовити.
Крім того, на підставі імперативних приписів частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати за сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що розгляд справи здійснено за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось (частина друга статті 247 ЦПК України).
Відповідно до статей 15, 16, 509, 525, 526, 626, 629, 639, 1046, 1054, 1077, пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями 2-4, 12, 13, 124, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 37616221; адреса місцезнаходження: б-р Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03126) кредитну заборгованість за двома Договорами про надання фінансового кредиту, а саме: від 01.05.2024 за № 00858-05/2024 та від 04.05.2024 за № 05057-05/2024, у загальному розмірі 27 970 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 37616221; адреса місцезнаходження: б-р Вацлава Гавела, 6, м. Київ, 03126) судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 2 003 (дві тисячі три) грн. 32 (тридцять дві) коп.
Копії рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. А. Макаренко