"11" червня 2025 р. Справа № 363/2991/25
11 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111150000311 від 12.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Так, 11.06.2025 року під час судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив продовжити ОСОБА_5 строк дії, обраного раніше запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 години до 06:00 години наступної доби. При цьому посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 стю 121 КК України та ризиків, передбачених п. 1 , 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторони проти клопотання прокурора не заперечували.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 08.05.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 22:00 до 06:00. На даний час, строк запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_5 закінчується 12.06.2025.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою зокрема продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби..
Статтею 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.
Із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд вважає, що на момент розгляду питання щодо продовження строку дії обраного раніше запобіжного заходу існує обґрунтована підозра та ризик, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися.
Так, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, останньому, загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, тому, з метою уникнення покарання, обвинувачений може переховуватись від суду. Таким чином, вказана обставина свідчить про необхідність запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які можуть надати суду беззаперечні показання, які підтверджують причетність останього до вчинення вказаного кримінального правопорушення. На даний час потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні не допитано безпосередньо в суді та їх покази містять істотне значення в даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може умовляннями та/або погрозами переконати останніх давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки відносно обвинуваченого пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Аналізуючи зібрані в сукупності докази, суд приходить до обгрунтованого висновку, що жоден із інших більш м'яких запобіжних заходів не достатній для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу, як домашній арешт, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
З урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло у нічний період доби, застосування саме такого запобіжного заходу зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановлених судом ризиків.
Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,181,193-197,369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 години до 06:00 години наступної доби, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- негайно повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими по справі.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на орган внутрішніх справ за місцем перебування ОСОБА_5 під домашнім арештом.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомивши про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали визначити до 11.08.2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошений 13.06.2025 року о 09.00
Суддя ОСОБА_1