Справа № 203/2438/25
Провадження № 3/0203/1149/2025
іменем України
09 травня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 51 КУпАП,-
ОСОБА_1 20.01.2025 року о 05.00 год., знаходячись на території залізничного вокзалу ст. Дніпро-Головний в м. Дніпро, пл. Вокзальна,11, таємно шляхом вільного доступу в умовах воєнного стану вчинила крадіжку мобільного телефону марки HUAWEI ANE-LXI чорного кольору, чим заподіяла матеріальні збитки громадянину ОСОБА_2 в сумі 1009, 12 гривень, тим самим вчинила дрібне викрадення чужого майна, тобто правопорушення передбачене ч.2 ст. 51 КУпАП
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
Оскільки місце проживання та реєстрації особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, знаходиться за межами територіальної юрисдикції Кіровського районного суду м.Дніпропетровська, суд вважав недоцільним ухвалення рішення про застосування приводу до неї.
Отже, ураховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_1 відомо про наявність відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис в ньому, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Диспозицією ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а частиною 2 ст.51 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №176663 від 04.04.2025 року, постановою старшого слідчого СВ ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 17.03.2025 року, якою кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025042170000036 від 23.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, висновком товарознавчої експертизи від 06.03.2025 №СЕ-19/104-25/8784, якою встановлено ринкова вартість викраденого майна (а.с.7-18).
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження вчинення нею нових правопорушень, необхідно застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Оскільки матеріали справи не містять відомостей про виявлені та вилучені речі, місце їх зберігання, тому відповідне питання судом не вирішується.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушниці судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя -
ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Ю.М. Черваньова