Справа № 595/646/25
Провадження № 3/595/267/2025
16.06.2025
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Державної служби з питань праці Південно-Західного міжрегіонального управління про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , т.в.о. голови Золотопотіцької селищної ради,
за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , яка перебуває на посаді т.в.о. голови Золотопотіцької селищної ради, за місцем здійснення діяльності, в період з 16.12.2021 по теперішній час, в порушення вимог абз. 4 ч.1 ст.12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» при звільненні працівниці ОСОБА_2 у період дії воєнного стану, відповідно до ст. 24 ЗУ «Про відпустки», не нараховано і не виплачено грошову компенсацію за 10 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за відпрацьований робочий рік з 12.02.2016 по 12.02.2017, про що свідчить відсутність підтверджуючих документів.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 визнала свою вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні. Однак зауважила, що під час прийому передачі особових справ працівників Золотопотіцької селищної ради на підставі акту від 01.04.2021 було з'ясовано, що в особовій справі ОСОБА_2 відсутня особова картка та інші важливі документи, що стало причиною не нарахування та не виплати грошової компенсації за вказаний період. Станом на даний час усі порушення усунуті, виплати ОСОБА_2 проведені у повному обсязі.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з абз. 4 ч.1 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, полягає у порушенні встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплаті їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або наданні зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушенні терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інших порушеннях вимог законодавства про працю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- протоколом № ПЗ/ТР/4714/024406/П/ПТ від 30 квітня 2025 року;
- актом № ПЗ/ТР/4714/024406 від 30 квітня 2025 року, згідно якого в порушення вимог абз. 4 ч.1 ст.12 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» при звільненні працівниці ОСОБА_2 у період дії воєнного стану, Золотопотіцькою селищною радою, відповідно до ст. 24 ЗУ «Про відпустки», не нараховано і не виплачено грошову компенсацію за 10 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за відпрацьований робочий рік з 12.02.2016 по 12.02.2017, про що свідчить відсутність підтверджуючих документів.
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.04.2025, де така пояснила, що з моменту коли вона приступила до виконання обов'язків селищного голови з 16.12.2021, працівниця ОСОБА_2 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку на підставі виданого розпорядження селищного голови ОСОБА_3 № 336-к від 24.12.2020. Під час прийому-передачі особових справ працівників Золотопотіцької селищної ради на підставі акту від 01.04.2021 було з'ясовано, що в особовій справі ОСОБА_2 відсутня особова картка та інші важливі документи, що стало причиною не нарахування і не виплати їй грошової компенсації за 10 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за відпрацьований робочий рік з 12.02.2016 по 12.02.2017;
- розпорядженням т.в.о. селищного голови Золотопотіцької селищної ради Чортківського району Тернопільської області Дем'янчук У. № 89-К від 01.05.2025, яким, відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», ч.1 ст. 12 ЗУ № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. 24 ЗУ «Про відпустки» та усунення виявлених порушень законодавства про працю відповідно до Припису Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ПЗ/ТР/4714/024406/П, вирішено надати ОСОБА_2 грошову компенсацію за 10 календарних днів невикористаної основної за період роботи з 12.02.2016 по 12.02.2017; начальнику відділу бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_4 провести нарахування та виплату грошової компенсації ОСОБА_2 згідно цього розпорядження та чинного законодавства;
- даними щодо відомостей розподілу виплат ОМС Золотопотіцька селищна рада № 250502РВ000047819240 від 02.05.2025;
- розрахунково-платіжною відомістю за видами оплат № 9 (компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_2 за період з 12.02.2016 по 12.02.2017 - 10 дн.);
- інформаційним листом т.в.о. селищного голови У.Дем'янчук № 484/2-09 від 30.04.2025, адресованим головному державному інспектору відділу з питань праці північно-східного напрямку управління інспекційної діяльності у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Березі Н.В., в якому на припис від 30.04.2025 № ПЗ/ТР/4714/024406/П, направила копії підтверджуючих документів про усунення зазначених у ньому порушень.
Відтак, обставини, встановлені у судовому засіданні, узгоджуються з даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № ПЗ/ТР/4714/024406/П/ПТ від 30 квітня 2025 року, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи, зокрема, при оголошенні усного зауваження.
Враховуючи фактичні обставини справи, а також те, що станом на даний час порушення усунуте і грошова компенсація за 10 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за відпрацьований робочий рік з 12.02.2016 по 12.02.2017 ОСОБА_2 виплачена у повному обсязі, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1 щодо якої відсутні відомості про притягнення її до адміністративної відповідальності раніше, яка усвідомила протиправність своєї поведінки та є підстави вважати, що в подальшому не буде скоювати подібних правопорушень, обставини, які пом'якшують відповідальність: визнання вини, щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, вважаю за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
Враховуючи, що п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому беручи до уваги той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.22, ч.3 ст.284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, немає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 22, 40-1, 41, 245, 251-252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя,-
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.41 КУпАП, у зв'язку з малозначністю та обмежитися усним зауваженням, із закриттям провадження по справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена через Бучацький районний суд до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. І. Тхорик