Провадження №2/447/818/25
Справа №456/1674/25
(заочне)
16.06.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Бачуна О.І.
секретаря судових засідань Данилів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» в особі представника звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1928247 від 18.05.2021 в сумі 6560,00 грн., понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 12922,40 грн.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 18.05.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1929247 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який підписаний електронним цифровим підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 грн. Дата надання кредиту: 18.05.2021. Строк кредиту: 58 днів Цільове призначення-на споживчі потреби. Стандартна процентна ставка 1,90% в день. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором,станом на 13.01.2025року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 6560,00грн яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 4560,00грн.
24.12.2021 року між ТзОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-24122001 відповідно до умов якого ТзОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №02-24122001 ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 30.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без його участі, уточнені позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, а саме рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та конвертом із судовому повісткою, що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.
У зв'язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст.280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини 1, 2статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81ЦПК України).
Судом встановлено, що 18.05 між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №1928247 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір).
ОСОБА_1 для підписання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1928247 від 18.05.2021 року було надано наступний одноразовий ідентифікатор К389.
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Згідно п.1.2 Кредитного договору, на умовах, встановлених Договором Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 2000,00 грн.
Строк кредиту становить 58 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.3 Кредитного договору).
Згідно п.1.4 договору, тип процентної ставки фіксована. п.п.1.4.1 стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п.4.1 договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п.4.2. договору; п.п. 1.4.2. знижена процентна ставка становить 0,01% в день.
Відповідно до п.п.1.5, 1.6 Кредитного договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 24079,41% річних, за зниженою ставкою 3,71% річних та орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 3140,00 грн., за зниженою ставкою 2006,00 грн..
Згідно п.2.1 Кредитного договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту
Відповідно до п.п.2.4, 2.5 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1 договору та вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Пунктом 3.1 Кредитного договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/авто пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Згідно п.4.2.6 Кредитного договору, договір припиняється в день повного повернення клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та штрафу/пені за прострочення виконання грошового зобов'язання (за наявності). Датою закінчення строку дії договору є дата надходження повної суми заборгованості за договором на рахунок Товариства.
Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів.
Повернення кредитної заборгованості Клієнтом, всі платежі та розрахунки, зазначені в договорі, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на зазначені в договорі та/або на Вебсайті поточні рахунки Товариства в національній грошовій одиниці України гривні (п.5.2 Кредитного договору).
Згідно п.5.7 Кредитного договору, у випадку неналежного виконання клієнтом зобов'язань за договором, зокрема, але не виключно порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, настають умови дострокового виконання зобов'язань (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Відповідно до п.6.1 Кредитного договору, Товариство має право, зокрема: вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших встановлених договором зобов'язань; укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будьякою третьою особою без окремої згоди клієнта
Клієнт зобов'язаний зокрема: у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) (п.6.4 Кредитного договору).
Згідно п.7.1 Кредитного договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору згідно з чинним законодавством України та цим договором.
Підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація вказана в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщені на Веб-сайті;
Відповідно до довідки ТзОВ «ЛІНЕУРА Україна» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір №1928247 від 18.05.2021 ідентифікований ТзОВ «ЛІНЕУРА Україна» Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі https://credit7.ua/
Одноразовий ідентифікатор К389, час відправки ідентифікатору позичальнику 2021_05-18 20:50:18, Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380638625932
Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» №28829-0403 від 04.03.2024 року, який адресований ТзОВ «ЛІНЕУРА Україна», останній повідомляють, що між їхніми підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта:
18.05.2021 20:55:06 на суму 2000,00 грн., маска картки № НОМЕР_3 , номер транзакції в системі іPay.ua 90180324, призначення платежу зарахування 2000 грн. на картку № НОМЕР_3 .
Судом також встановлено, що 24.12.2021 між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) та ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (Фактор) було укладено договір факторингу №02-24122001, відповідно до умов якого на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл.73 ЦК України, Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) (п.1.1 Договору факторингу).
Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта (первісного кредитора) у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами (п.1.2 Договору факторингу).
Відповідно до п.7.1 Договору факторингу, в якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор сплачує клієнту плату (ціна продажу) в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2770911,15 грн. без ПДВ. Загальна сума плати за договором є сукупністю одиничних цін за всіма правами вимоги, що підлягають відступленню згідно цього договору, до кожного окремого боржника (одинична ціна), визначаються згідно з Додатком №1 до даного договору .
Згідно розрахунку заборгованості сформованої ТзОВ ТзОВ «Лінеура Україна» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1928247 від 18.05.2021 складала 6560 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 2000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами 4560,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов'язань боржника ОСОБА_1 за договором №1928247 від 18.05.2021, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання з за договором №1928247 від 18.05.2021, внаслідок чого станом на 13.01.2025 заборгованість останнього становить 6560,00 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 2000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами 4560,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором №1928247 від 18.05.2021.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбаченийзокрема Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповіднодоч.1ст.641ЦКУкраїни пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідност.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідност.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини 1, 2статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81ЦПК України).
У відповідності до вимог ст.ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТзОВ «Лінеура Україна» - ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв'язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, те, що відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно з приписами частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, суду надано:
договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, укладеного між ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В., яким передбачено, зокрема, права та обов'язки сторін, ціна договору та порядок розрахунків, строк дії договору
додаткову угоду №1 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023;
акт про отримання правової допомоги який містить інформацію про найменування послуг, їх тривалість та вартість, яка всього складає 10500,00 грн;
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити з критерію реальності адвокатських послуг (їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10500,00 грн, з огляду на складність справи, усталеність судової практики у цій категорії справ, ціну позову, зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також їх необхідності, є надмірним, а відтак підлягає зменшенню до суми 3000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (юридична адреса: м.Київ, вул.Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором №1928247 від 18.05.2021 в розмірі 6560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (юридична адреса: м.Київ, вул.Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (юридична адреса: м.Київ, вул.Кирилівська, 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Бачун О. І.