Єдиний унікальний номер судової справи 462/3542/25
Номер провадження 3/462/1679/25
12 червня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції у Львівській області (далі - ВП № 1 ЛРУП № 2), електронна пошта: zaliznychnyi@lv.police.gov.ua, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Чернівецька, 2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),
за ознаками вчинення правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
встановив:
І. Рух справи.
ВП № 1 ЛРУП № 2, 21.05.2025 року (вх. № 10933) звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
ІІ. Опис обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
2.1. Щодо протоколу серії ВАД № 455346 від 12.05.2025 року.
Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 12.05.2025 року о 19 год. 20 хв. за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 156А, вчинив хуліганські дії, а саме: пошкодив автомобіль марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , вирвав ручку з бокових дверей.
2.2. Правова кваліфікація діяння.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз'яснені при складанні протоколу.
ІІІ. Щодо явки в судове засідання осіб, які приймають участь у справі.
ОСОБА_1 , будучи належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, шляхом скерування судових повісток на його адресу вказану у протоколі, у судові засідання не з'явився.
Окрім цього, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua
Окремо суд приймає до уваги, що 12.06.2025 року (вх. № 12812) до суду надійшла письмова заява від ОСОБА_2 . Так, із змісту вказаної заяви вбачається, що останній просить суд долучити до справи Епікриз виписний (медична карта стаціонарного хворого № 3866/2025) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого вказано основний діагноз останнього, як: «гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії». Окремо зазначено, що останній перебуває на відповідному лікуванні, з огляду на що ОСОБА_2 просить суд суворо не карати ОСОБА_1 .
Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ІV. Позиція суду.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Адміністративне провадження є не формальною процедурою, а дієвим інструментом забезпечення захисту прав, свобод і законності у суспільстві. Закон встановлює його основне призначення - не лише реагування на факти порушень, а й запобігання їхнім наслідкам, формування правової культури і поваги до норм, що регулюють суспільні відносини (ст. 1 КУпАП).
Водночас факт певної події сам по собі не є підставою для визнання правопорушення.
Для настання адміністративної відповідальності необхідне одночасне встановлення трьох складових: протиправної дії або бездіяльності, вини особи - умисної або необережної, а також наявності шкоди або реальної загрози охоронюваним законом інтересам (ст. 9 КУпАП). Лише сукупність цих елементів створює правову основу для притягнення до відповідальності.
Таким чином, суд оцінює не просто фактичні обставини, а їхню правову природу, умови та характер, що впливають на кваліфікацію події. Такий підхід забезпечує збалансоване і справедливе застосування закону, що захищає права громадян і підтримує правопорядок.
V. Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, та тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
VІ. Оцінка та висновки суду щодо обставин справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 455346 від 12.05.2025 року;
- виписці із бази АРМОР;
- протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.05.2025 року;
- письмових поясненнях ОСОБА_3 від 12.05.2025 року;
- письмових поясненнях ОСОБА_4 від 12.05.2025 року;
- рапорті від 12.05.2025 року;
- фотокопіях;
- цифровому носії;
- рапорті від 13.05.2025 року та інших матеріалах справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
У той же час, судом встановлено, що вчинене адміністративне правопорушення не спричинило істотної суспільної шкоди, не завдано значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
VІІ. Накладення адміністративного стягнення.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Так, суд приймає до уваги, що згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
Положення ст. 22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з урахуванням викладених обставин, хоча формально і містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, однак у зв'язку із своєю малозначністю не являє собою великої суспільної небезпеки на час його вчинення, а тому на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Частиною 2 ст. 284 КУпАП передбачено, що при оголошенні усного зауваження по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.
Тому провадження по справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, слід закрити.
VІІІ. Судові витрати.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ст. 247, 284 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
На підставі наведеного та керуючись ст. 22, 33, 34, 173, 221, 275-280, 283-287 КУпАП, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
2. На підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 - звільнити від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
4. Порядок оскарження постанови суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко