ЄУН: 336/6182/24
Провадження №: 1-кп/336/581/2025
16 червня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
На розгляді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 22024050000000911 від 27 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська від 26.01.2024 на стадії досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, останній раз - ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2025 року до 05 липня 2025 року включно.
Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 без визначення розміру застави, яке обґрунтовано існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що визначені в ухвалі суду при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою,.
Сторона захисту вважала, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою є достатнім, з огляду на позитивні відомості щодо особи обвинуваченої.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2024, обираючи запобіжний захід слідчий суддя визнав доведеними наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. 1 - п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на стадію кримінального провадження, суд не може давати власну оцінку обґрунтованості підозри чи вагомості доказів, а тому, оцінюючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом (слідчим суддею на стадії досудового розслідування) були зроблені відповідні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри та вагомості доказів, достатніх для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.
Суд вважає, що ризики, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, на даному етапі не зменшились.
Так, через позицію обвинуваченої, висловлену в судовому засіданні 06.05.2025, розгляд справи розпочався спочатку в зв'язку із заміною складу суду. Отже ризики незаконного тиску на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншими чином продовжують існувати.
Згідно з ч. 6 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, тримання під вартою.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
При вирішенні зазначеного клопотання суд бере до уваги в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання за злочин проти основ національної безпеки України, яке може бути застосоване до обвинуваченої у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченої; судом також враховуються вік та стан її здоров'я, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченої під вартою до суду не надходило.
Обраний обвинуваченій запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю та обсягом обвинувачення, не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу та потребами у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення.
Оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на менш суворий і, з метою забезпечення виконання нею процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає за доцільне продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 строк тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 392, 615 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 14 серпня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3