1Справа № 335/4033/25 2/335/2121/2025
16 червня 2025 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участі секретаря судового засідання Шевченко К.В., представника позивача Рибицької О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої матеріальної допомоги мешканцям житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок військової агресії Російської Федерації,
29.04.2025 року до суду надійшла позовна заява Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої матеріальної допомоги мешканцям житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок військової агресії Російської Федерації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою підтримки мешканців міста Запоріжжя, житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок ракетних обстрілів, диверсій, тощо, спричинених військовою агресією Російською Федерацією, створена «Програма надання фінансової підтримки мешканцям м.Запоріжжя, житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок ракетних обстрілів, диверсій, тощо спричинених військовою агресією Російської Федерації», яка затверджена рішенням Запорізької міської ради 27.01.2023 №4.
02.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі ДСЗН ЗМР) через ЦНАП з заявою (повідомленням) про факт руйнування або пошкодження житлового приміщення, внаслідок чого воно стало непридатним для проживання та з заявою про отримання матеріальної допомоги за період з жовтня 2022 по січень 2023 року і надала повний пакет документів.
Відповідно до Програми розмір матеріальної допомоги становить десять тисяч гривень щомісячно, починаючи з місяця, в якому виникли вищезазначені обставини. У разі відсутності згоди інших співвласників матеріальна допомога може бути поділена між усіма співвласниками у частинах, пропорційних частці спільної власності.
Відповідач щомісяця подавала заяву для отримання матеріальної допомоги.У заяві про отримання матеріальної допомоги зазначені зобов'язання повідомити ЦНАП та /або ДСЗН ЗМР протягом 3 робочих днів у разі: відновлення об'єкту нерухомого майна, яке було зруйноване або стало непридатним до проживання; набуття права власності на житло у прийнятих в експлуатацію житлових будинках; отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване житло з джерел, визначених чинним законодавством; відчуження власником свого майна, яке було зруйновано або стало непридатним до проживання.
У серпні 2024 року спеціалістами відділу надання адресної допомоги було проведено перевірку заяв отримувачів матеріальної допомоги, що надійшли від ЦНАП шляхом отримання відповідної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на предмет відчуження свого майна та набуття права власності. Під час отримання інформації спеціалістами відділу було виявлено, що ОСОБА_1 набула права власності на житло у прийнятому в експлуатацію житловому будинку 21.09.2023 і не повідомила ЦНАП або ДСЗН ЗМР про виникнення таких обставин.
Згідно з п.12.Програми (в редакції яка діяла на момент виявлення обставин) виплата матеріальної допомоги припиняється з місяця виникнення таких обставин: при набутті права власності на житло у прийнятих в експлуатацію житлових будинках.
У зв'язку з обставинами, які впливають на призначення і виплату матеріальної допомоги, а саме набуттям права власності на житло у прийнятих в експлуатацію житлових будинках ОСОБА_1 та не повідомлення про зазначені обставини ЦНАП або ДСЗН ЗМР, Відповідач свідомо отримала надміру нараховані грошові кошти матеріальної допомоги на житло, яке було зруйноване або стало непридатним до проживання у сумі 100 000,00 гри. при цьому добровільно не повернула надмірно виплачені кошти, вимоги Департаменту є цілком правомірними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Департаментом на адресу місця проживання Відповідача направлялися листи від 05.09.2024 № 61/19 та від 20.12.2024 №61/20 з пропозицією повернути надміру виплачені грошові кошти матеріальної допомоги на житло, яке було зруйноване або стало непридатним до проживання, але переплачені кошти Відповідач у добровільному порядку станом на дату подання позову не повернула, а тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 користь Запорізької міської територіальної громади в особі Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену матеріальну допомогу мешканцям м.Запоріжжя житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок військової агресії Російської Федерації у розмірі 100 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 07.05.2025 року в справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримала у повному обсязі і просила його задовольнити на підставах, зазначених у позовній заяві, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 27.05.2025 року та на 12.06.2025 року не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток на її адресу. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст.280ЦПКУкраїни суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що Рішенням Запорізької міської ради №4 від 27.01.2023 року створено програму «Про затвердження Програми надання фінансової підтримки мешканцям м.Запоріжжя, житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок ракетних обстрілів, диверсій, тощо, спричинених військовою агресією Російської Федерації». Метою Програми є надання фінансової підтримки мешканцям м.Запоріжжя, житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок військової агресії Російської Федерації, шляхом надання матеріальної допомоги.
Дія Програми поширюється на мешканців, житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок військової агресії Російської Федерації, а саме: власників житлових приміщень; співвласників житлових приміщень за згодою інших співвласників (за наявністю); користувачів житла, а саме тих користувачів, на ім'я яких видано ордер (основний квартиронаймач) та/ або згідно ордеру уклали договір найму житлового приміщення відповідно до вимог Житлового Кодексу України і місце проживання яких зареєстровано у цьому житловому приміщенні (далі- отримувачі); власників/співвласників, які отримали житловий сертифікат та припинили право власності на зруйнований об'єкт нерухомого майна у встановленому законом порядку, до моменту реалізації житлового сертифікату та набуття права власності на житло у прийнятих в експлуатацію житлових будинках (далі-отримувачі).
02.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі ДСЗН ЗМР) через ЦНАП з заявою (повідомленням) про факт руйнування або пошкодження житлового приміщення, внаслідок чого воно стало непридатним для проживання та з заявою про отримання матеріальної допомоги за період з жовтня 2022 по січень 2023 року і надала повний пакет документів.
Відповідно до Програми розмір матеріальної допомоги становить десять тисяч гривень щомісячно, починаючи з місяця, в якому виникли вищезазначені обставини. У разі відсутності згоди інших співвласників матеріальна допомога може бути поділена між усіма співвласниками у частинах, пропорційних частці спільної власності.
Для отримання матеріальної допомоги отримувач особисто або його уповноважена особа нотаріально посвідченою довіреністю звертається до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (Центру надання адміністративних послуг м.Запоріжжя та його територіальних підрозділів) (далі -ЦНАП) та подає наступний пакет документів:заява (повідомлення) у довільній формі про факт руйнування або пошкодження житлового приміщення, внаслідок ного воно стало непридатним до проживання; заява для отримання матеріальної допомоги за формою згідно з додатком; документ, який посвідчує особу отримувача; довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які мають відмітку в паспорті про відмову від прийняття такого номера) за умови відсутності інформації про такий номер у паспорті в формі ГО-картки; акт -обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок ракетних обстрілів, диверсій, тощо, спричинених військовою агресією Російської Федерації, виданий комісією, затвердженою рішенням виконкому міської ради від 18.08.2022 №295 «Про утворення комісії з обстеження пошкоджених об'єктів внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та затвердження її складу; документ, що підтверджує право власності на зруйнований або пошкоджений об'єкт нерухомого майна, внаслідок чого воно стало непридатним до проживання, а у разі його відсутності -ордер на жиле приміщення (за наявності) та /або договір найму житлового приміщення укладений на підставі виданого ордеру; нотаріально посвідчена згода інших співвласників на отримання матеріальної допомоги(за наявності декількох співвласників та у разі їх відсутності під час прийому документів);інші документи (уразі необхідності).
Для отримання матеріальної допомоги отримувачі щомісяця подають до ЦНАП заяву. Виплата матеріальної допомоги здійснюється не більше, ніж 48 місяців та виплачується з місяця, в якому житло було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок військової агресії Російської Федерації.
Відповідач щомісяця подавала заяву для отримання матеріальної допомоги, копія вказаних заяв наявні у матеріалах справи.
У заяві про отримання матеріальної допомоги зазначені зобов'язання повідомити ЦНАП та /або ДСЗН ЗМР протягом 3 робочих днів у разі:відновлення об'єкту нерухомого майна, яке було зруйноване або стало непридатним до проживання;набуття права власності на житло у прийнятих в експлуатацію житлових будинках;отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване житло з джерел, визначених чинним законодавством;відчуження власником свого майна, яке було зруйновано або стало непридатним до проживання.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.09.2023 року здійснено державну реєстрацію права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії 505, виданого 21.09.2023 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусовою В.О. за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
У серпні 2024 року спеціалістами відділу надання адресної допомоги було проведено перевірку заяв отримувачів матеріальної допомоги, що надійшли від ЦНАП шляхом отримання відповідної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на предмет відчуження свого майна та набуття права власності.
Під час отримання інформації спеціалістами відділу було виявлено, що ОСОБА_1 набула права власності на житло у прийнятому в експлуатацію житловому будинку 21.09.2023 і не повідомила ЦНАП або ДСЗН ЗМР про виникнення таких обставин, у зв'язку із чим позивачем проведений розрахунок неправомірно отриманої матеріальної допомоги ОСОБА_1 з вересня 2023 року по червень 2024 року по 10000 грн. щомісячно, що загалом становить 100000 грн.
Згідно з п. 12.Програми (в редакції яка діяла на момент виявлення обставин) виплата матеріальної допомоги припиняється з місяця виникнення таких обставин:при набутті права власності на житло у прийнятих в експлуатацію житлових будинках;відчуження власником свого майна, яке було зруйновано або стало непридатним для проживання;отримання ДСЗН ЗМР від департаменту з управління житлово- комунальним господарством Запорізької міської ради та/або районних адміністрацій Запорізької міської ради письмової інформації про відновлення об'єкту нерухомого майна (висновку про придатність житла до проживання), яка гадається не пізніше 5 робочих днів після виявлення таких обставин.
П.14 Програми (в редакції яка діяла на момент виявлення обставин) передбачає, що з моменту виникнення обставин, зазначених в абзаці 2,3 пункту 2. отримувач повинен повідомити ЦНАП та / або ДСЗН ЗМР протягом 3 робочих днів. У разі ненадання та/або несвоєчасного надання отримувачем такої інформації, сума надмірно виплаченої матеріальної допомоги повертається ним до бюджету Запорізької міської територіальної громади у повному обсязі.
Координацію та контроль за ходом виконання програми здійснює головний розпорядник бюджетних коштів- Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради.
Реалізацію програми здійснюють Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради та департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради.
Головний розпорядник бюджетних коштів:здійснює внутрішній контроль за фінансуванням, взяттям бюджетних зобов'язань;у встановлений термін готує паспорт бюджетної програми та звіт про виконання паспорту бюджетної програми; проводить аналіз стану реалізації виконання бюджетної програми.
Департаментом на адресу місця проживання Відповідача направлялися листи від 05.09.2024 № 61/19 та від 20.12.2024 №61/20 з пропозицією повернути надміру виплачені грошові кошти матеріальної допомоги на житло, яке було зруйноване або стало непридатним до проживання, але переплачені кошти Відповідач у добровільному порядку станом на дату подання позову не повернула.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідачу надавався строк на надання до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив. Відповідач не спростував наданий розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов'язок передбачений ст.ст.12,13 ЦПК України.
Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом ст.1212 ЦК, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення та його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення в зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
Частиною 1 статті 1213 ЦК України, визначено, що особа, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15 зазначила, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність розрахунків, за якими проведено виплати, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових сум. Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц.
У зв'язку з обставинами, які впливають на призначення і виплату матеріальної допомоги, а саме набуттям права власності на житло у прийнятих в експлуатацію житлових будинках ОСОБА_1 та не повідомлення про зазначені обставини ЦНАП або ДСЗН ЗМР, Відповідач свідомо отримала надміру нараховані грошові кошти матеріальної допомоги на житло, яке було зруйноване або стало непридатним до проживання у сумі 100 000,00 грн., тобто наявна недобросовісність з боку набувача, при цьому добровільно не повернула надмірно виплачені кошти, а тому суд доходить висновку, що грошові кошти у розмірі 100000 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави.
Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача.
За таких обставин, розглядаючи справу в заочному порядку на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманої допомоги, у зв'язку з чим задовольняє позов у повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст.12,81,141,223,259,263,264,265,268,280-284,289 ЦПК України, суд,
Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплаченої матеріальної допомоги мешканцям житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок військової агресії Російської Федерації, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) на користь Запорізької міської територіальної громади в особі Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 37573438) надмір виплачену матеріальну допомогу мешканцям м.Запоріжжя житло яких було зруйновано або стало непридатним до проживання внаслідок військової агресії Російської Федерації у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень)
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) на користь Запорізької міської територіальної громади в особі Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 37573438) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Ю.В. Апаллонова