Дата документу 16.06.2025
Справа № 334/8636/23
Провадження № 1-кп/334/233/25
16 червня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя об'єднане кримінальне провадження за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 16.04.2025 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки,
- за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, -
У вересні 2021 року, ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , під виглядом законної підприємницької діяльності, оформленої на фізичну особу-підприємця « ОСОБА_6 », шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому здійснити заміну металопластикового вікна, прийшов за адресою: АДРЕСА_3 , де переконав мешканця зазначеної квартири ОСОБА_5 скористатися послугами щодо демонтажу старого вікна та встановлення із монтажем нового.
28.09.2021 року, потерпілий ОСОБА_5 , будучи введеним в оману, погодився на його послуги заміни вікон, в свою чергу, ОСОБА_4 , діючи в інтересах ФОП « ОСОБА_6 », провів відповідні заміри. Після чого, потерпілий ОСОБА_5 у формі залогу за виконання роботи готівкою передав грошові кошти у сумі 3 500 гривень ОСОБА_4 . Після чого, ОСОБА_4 надав для підписання договір про виконання робіт щодо демонтажу старого вікна на нове від 28.09.2021 р., складений від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , відповідно до якого вартість виконання робіт становить 5 400 гривень, залог на виконання роботи становить 3 500 гривень, завірені підписом від її імені та відтиском круглої печатки на ім'я ФОП « ОСОБА_6 ».
Також, потерпілий ОСОБА_5 , в ході телефонної розмови з ОСОБА_4 , повідомив останнього, що хоче також замовити послугу щодо заміни каркасу балкону, в свою чергу ОСОБА_4 , діючи в інтересах ФОП « ОСОБА_6 », 01.10.2021 року провів відповідні заміри балкону. Після чого, потерпілий ОСОБА_5 перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Універсал Банк», оформлену на ОСОБА_6 залог на виконання роботи у сумі 3000 гривень, після чого останній надав для підписання договір про виконання робіт щодо заміни каркасу балкону від 01.10.2021, складений від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , вартість виконання робіт становить 8 100 гривень, залог від якої становить 3000 гривень, завірені підписом від її імені та відтиском круглої печатки на ім'я ФОП « ОСОБА_6 ».
Також, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 шляхом обману, під приводом прискорення виконання робіт, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами в сумі 2 670 гривень, які потерпілий ОСОБА_5 перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Універсал Банк», оформлену на ОСОБА_6 .
Однак, роботи щодо встановлення металопластикового вікна та каркасу балкону виконані не були, тим самим ОСОБА_4 , шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, заволодів грошовими коштами на загальну суму 9 170 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_5 чим спричинив матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 20 листопада 2021 року, ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , під виглядом законної підприємницької діяльності, оформленої на фізичну особу-підприємця « ОСОБА_6 », шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому встановлювати вхідні двері квартири, прийшов за адресою: АДРЕСА_4 , де переконав мешканку зазначеної квартири ОСОБА_7 скористатися послугами щодо демонтажу старої металевої вхідної двері та встановлення із монтажем нових вхідних металевих дверей зазначеної квартири.
В той же день, потерпіла ОСОБА_7 , будучи введеною в оману, погодилась на його послуги, в свою чергу, ОСОБА_4 , діючи в інтересах ФОП « ОСОБА_6 », провів відповідні заміри. Після чого, потерпіла ОСОБА_7 , переказала грошові кошти зі своєї банківської картки АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 на розрахунковий рахунок банку АТ «А-Банк», № НОМЕР_3 в сумі 4 200 гривень, держателем якого є ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_4 надав для підписання договір про виконання робіт щодо демонтажу старої вхідної металевої двері та вивіз, замовлення нової двері, доставка та монтаж від 20.11.2021 р., складений від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , вартість виконання робіт становить 8 400 гривень, завірені підписом від її імені та відтиском круглої печатки на ім'я ФОП « ОСОБА_6 ».
Однак, роботи щодо заміни та встановлення вхідної двері квартири виконані не були, тим самим ОСОБА_4 , шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 4 200 гривень, спричинивши їй матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 18 грудня 2021 року, ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , під виглядом законної підприємницької діяльності, оформленої на фізичну особу-підприємця « ОСОБА_6 », шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому встановлювати металопластикове вікно, прийшов за адресою: АДРЕСА_5 , де переконав мешканку зазначеної квартири ОСОБА_8 скористатися послугами зі встановлення металопластикового вікна в одній із кімнат квартири.
В той же день, потерпіла ОСОБА_8 , будучи введеною в оману, повідомила, що хоче встановити металопластикове вікно в квартирі, в свою чергу, ОСОБА_4 , діючи в інтересах ФОП « ОСОБА_6 », провів відповідні заміри. Після чого, потерпіла ОСОБА_8 , переказала грошові кошти зі своєї банківської картки АТ «А-Банк» № НОМЕР_4 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 банку АТ «А-Банк», в сумі 3 000 гривень, держателем якого є ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_4 надав для підписання договір про виконання робіт щодо встановлення металопластикового вікна від 18.12.2021 р., складений від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , вартість виконання робіт становить 5 305 гривень, завірені підписом від її імені та відтиском круглої печатки на ім'я ФОП « ОСОБА_6 ».
В подальшому, в березні 2022 року до потерпілої подзвонив ОСОБА_4 та повідомив, що металопластикове вікно прийшло зі складу, але для того щоб привезти його до потерпілої додому потрібні грошові кошти в сумі 1 000 гривень. Після чого, ОСОБА_4 приїхав до потерпілої ОСОБА_8 додому та вона передала готівкою ОСОБА_4 вказану суму.
Однак, роботи по встановленню металопластикового вікна виконані не були, тим самим ОСОБА_4 , шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 4 000 гривень, спричинивши їй матеріальну шкоду на вказану суму.
Потерпілим ОСОБА_5 по справі заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 12425,35грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та зазначив, що дійсно довгий час займається підприємницькою діяльністю зі встановлення металопластикових конструкцій та утеплення фасадів, і у нього була велика кількість виконаних в повному обсязі договорів. Фірма працювала, однак почалась війна і почались затримки з виконанням. Умислу обманювати людей не було. Причина невиконання робіт - форс-мажорні обставини та проблеми з поліцією. В період розгляду справи, збитки не відшкодовував, цивільний позов не визнавав.
Суд критично ставиться до показів обвинуваченого та вважає, що вони є способом обраної ним лінії захисту від кримінального обвинувачення та намаганням уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вказана позиція ОСОБА_4 спростовується іншими дослідженими судом доказами.
Допитаний в судовому засіданні 22.07.2024 потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що в 2022році, приблизно у вересні-жовтні, він зателефонував на номер телефону, який йому дав батько, замовив одне вікно на кухню, а потім і в залу. Приїхав ОСОБА_9 , зробив заміри і поїхав. Через деякий час зателефонував, сказав, що потрібна повна оплата товару, бо сплачена була тільки частина. Почались постійні дзвінки, відмовки, то зламалась автівка, то він захворів, потім почалась війна і на цьому все. На перший дзвінок відповіла якась дівчина, а приїхав ОСОБА_9 . Номер телефону фірми знайшов у батька, бо вони самі йому телефонували, пропонували послуги. Де взяли номер батька не знає. Було укладено два договори по виконанню робіт по встановленню вікон. На заміри приїздив ОСОБА_9 сам, два рази. Перший раз віддав йому готівкою 4500грн. за вікно на кухні. За вікно в залі переказав на картку, на яку саме не пам'ятає. Жодних робіт не виконано, гроші не повернуті. Наполягав на задоволенні цивільного позову, з приводу покарання обвинуваченому вважав, що той заслуговує на справедливе покарання.
Допитана в судовому засіданні 17.01.2024 свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона була оформлена як ФОП з 2021року, але всіма справами (будівельною діяльністю) займався ОСОБА_10 . Укладались договори з клієнтами, спочатку все було добре, всі роботи виконувались, перші пів року скарг не було. Але потім щось пішло не так, клієнти почали телефонувати і скаржитись на роботу ОСОБА_9 , точніше на її виконання. ОСОБА_9 пояснював це затримкою в поставці матеріалів. Договори підписувала і печатку ставила на пустих бланках, заповнення договорів займався ОСОБА_9 . Клієнти телефонували їй, оскільки ФОП оформлено на неї і в базі зазначений її номер телефону. ОСОБА_9 також був оформлений як ФОП, але попросив її оформитись. При укладанні договорів присутня не була, оскільки договори в більшості випадків укладались на місці роботи, в день проведення замірів. Розрахунок був частіше готівкою, інколи гроші заходили на рахунок ФОП або на карту Монобанк, оформлену на її ім'я, але користувався нею ОСОБА_9 . Усім займався ОСОБА_9 , укладав договори, займався закупівлею матеріалів, замовляв матеріали на заводах. Клієнти почали телефонувати з претензіями десь в кінці 2021року і потім ближче до літа 2022року. При укладанні договорів присутня не була жодного разу. ОСОБА_9 пояснював все затримкою на заводі. Чи виконані роботи на сьогодні не знає.
Допитана в судовому засіданні 25.11.2024 свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працювала разом з ОСОБА_9 в колл-центрі приблизно у 2019-2020р.р. Потім в березні 2021року ОСОБА_9 запропонував їй працювати у нього на фірмі. В її обов'язки входило телефонувати клієнтам і пропонувати послуги, а ОСОБА_9 займався замірами, установкою тощо. Фірма була зареєстрована на ОСОБА_6 . Працювала з березня по грудень 2021 року. Потім пішла в декретну відпустку. За цей період надходили скарги щодо затримки установки або ж на неякісно виконану роботу. Щодо невиконання скарг не було. Договори зазвичай ОСОБА_9 укладав на місці, але іноді клієнти приходили і на офіс і там укладали договори. ОСОБА_6 займалася більше адміністративною роботою, спілкувалась з менеджерами, конфліктними клієнтами. Коли звільнялась, були клієнти, які скаржились на невиконання робіт, але чим все скінчилось не знає. Після звільнення, телефонували невдоволені клієнти, але ОСОБА_9 казав не турбуватись, шо затримки на заводі і все буде добре.
Допитана в судовому засіданні 11.12.2024 свідок ОСОБА_13 пояснила, що познайомилась з ОСОБА_9 близько п'яти років тому, колись працювали на одній фірмі Ізраїльській. Після цього довго не спілкувались, тільки бачились в місті, вітались. Пізніше він запропонував їй роботу у нього на фірмі, він займався установкою металопластикових вікон. Вона пропрацювала у нього приблизно місяць, телефонувала клієнтам, пропонувала послуги. Номери телефонів шукали в соцмережах. Коли працювала, клієнти були задоволені. Після того як звільнилась, вже не цікавилась. На кого було оформлене підприємство не знає. Документи ніякі не підписувала, чи заповнювались при ній документи не пам'ятає. Офіс знаходився на вулиці Металургів, за якою адресою точно не знає. ОСОБА_9 може охарактеризувати як ввічливого, уважного хлопця, у всякому випадку по відношенню до неї.
Допитана в судовому засіданні 11.12.2024 свідок ОСОБА_14 пояснила, що з ОСОБА_9 її познайомила мати ОСОБА_11 , у 2021році вони працювали у нього на фірмі по виготовленню та установці металопластикових вікон, дверей, балконів. В її обов'язки входило телефонувати клієнтам. Номери телефонів їй давала мама, яка теж там працювала. ОСОБА_9 займався укладанням договорів та виконанням робіт. Офіс знаходився на вулиці Металургів, але точної адреси не пам'ятає. Також працювала і за іншою адресою офісу - на Північному шосе. Пропрацювала на фірмі приблизно пів року, потім звільнилась, бо стало не цікаво. ОСОБА_6 знає, бачила на фірмі, чим вона займалась не знає, просто заходила до них. Зарплатню виплачував ОСОБА_9 , виплати здійснював на карту або готівкою. За той час, коли працювала, приходили декілька людей зі скаргами, скаржилась на строки виконання робіт. Інші теж телефонували, скаржились на несвоєчасне виконання робіт. ОСОБА_9 може охарактеризувати як позитивну людину.
Окрім наведених показів потерпілих та свідків вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується також доказами, зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження, дослідженими судом і визнаними належними, та які узгоджуються з поясненнями, наданими суду і між собою:
- відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023082050002010 відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч.2 ст.190 КК України внесені до ЄРДР 04.10.2023 за заявою ОСОБА_5 (т.1 а.с.63);
- відповідно до Договору від 28.09.2021, укладеного між ОСОБА_5 (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (виконавець), замовник доручає та виконавець зобов'язується організувати роботи по виготовленню та передачу у власність ПВХ конструкцій, вартість виробів -5400грн., завдаток 3500грн. (т.1 а.с.75);
- за Договором від 01.10.2021, укладеним між ОСОБА_5 (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (виконавець), замовник доручає та виконавець зобов'язуються організувати роботи по виготовленню та передачу у власність ПВХ конструкцій, вартість виробів -8100грн., завдаток 3000грн. (т.1 а.с.77);
- згідно платіжного доручення від 01.10.2021, ОСОБА_5 перерахував 01.01.2021 року о 15-30год. грошові кошти в сумі 3000грн. на карту № НОМЕР_5 (т.1 а.с.79);
- протоколом огляд у речей від 04.10.2023, а саме мобільного телефону потерпілого ОСОБА_5 , відповідно якого виявлено інформацію в додатку «Viber», а саме листування потерпілого з контактом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » номер телефону НОМЕР_6 , де за 03.11.2021 виявлено вхідне повідомлення від даного користувача о 14:43 «НОМЕР_10 ОСОБА_16 , сумма 2670грн.» та вихідне смс повідомлення від потерпілого ОСОБА_5 «скриншот» «Переводы. 03.11.2021 14:46 Успіх. 2670.)0грн. Перевод личных средств. Получатель НОМЕР_10. Комиссия 13.35грн. (т.1 а.с.80-83);
- протоколом огляду місця події від 03.10.2023 року з фототаблицями до нього, з якого вбачається, що місцем огляду є приміщення квартири АДРЕСА_6 (власник ОСОБА_5 ), в ході огляду якої на кухні та в залі кімнаті будь-яких ремонтних робіт та металопластикових вікон не виявлено (т.1 а.с.67-74);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2023, проведеного у присутності двох понятих за участю потерпілого ОСОБА_5 , встановлено, що потерпілий впізнав особу на фото №4 ( зображено ОСОБА_4 ), як чоловіка, який шахрайським шляхом, під приводом встановлення металопластикових вікон, заволодів його коштами (т.1 а.с.86-89);
- протоколом огляду речей від 21.11.2023 зі скрін-шотами, відповідно якого проведено огляд диску для лазерних систем зчитування, формату СD-R, об'ємом 700МБ із рукописним написом «ПрАТ Київстар», «Вх: 7358, 7359, 7360, 7361, 7362, 7732, 7734, 7736, 7738, 7908 Вих: 544/з/кт-5455/з/кт», на якому міститься інформація про з'єднання абонентського номеру НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 , за період часу з 18.08.2021 по 18.02.2022, з прив'язкою до базових станцій. При огляді встановлено з'єднання вказаного номеру з номером мобільного телефону НОМЕР_8 (який належить потерпілому ОСОБА_5 ), а саме: 30.09.2021 в період часу з 13:13:43 по 13:13:50, 01.10.2021 в період часу з 12:04:07 по 12:04:37, 01.10.2021 в період часу з 14:13:24 по 14:13:41, 10.11.2021 в період часу з 15:36:05 по 15:37:32, 12.11.2021 в період часу з 09:34:25 по 09:35:24, 28.09.2021 в період часу з 12:28:50 по 12:29:14, базова станція LАС 58181, СІD 20867, розташована за адресою: м.Запоріжжя, бул.Вінтера,30 азимут 250, що співпадає з місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 (т.1 а.с.195-198);
- відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023082050001479 відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч.2 ст.190 КК України внесені до ЄРДР 21.07.2023 за заявою ОСОБА_8 (т.1 а.с.212);
- протоколом огляду місця події від 20.07.2023 року з фототаблицями до нього, з якого вбачається, що місцем огляду є приміщення квартири АДРЕСА_7 (власник ОСОБА_8 ), в ході огляду якої в кімнаті будь-яких ремонтних робіт та металопластикових вікон не виявлено (т.1 а.с.217-224);
- відповідно до Договору від 18.12.2021, укладеного між ОСОБА_8 (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (виконавець), замовник доручає та виконавець зобов'язується організувати роботи по виготовленню та передачу у власність ПВХ конструкцій, вартість виробів -5305грн., завдаток 3000грн. (т.1 а.с.225);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.07.2023, проведеного у присутності двох понятих за участю потерпілої ОСОБА_8 , встановлено, що потерпіла впізнала особу на фото №3 ( зображено ОСОБА_4 ), як чоловіка, який шахрайським шляхом, під приводом встановлення металопластикових вікон, заволодів її коштами (т.1 а.с.226-229);
- протоколом огляду речей від 28.08.2023 зі скрін-шотами, відповідно якого проведено огляд диску для лазерних систем зчитування, формату СD-R, об'ємом 700МБ із рукописним написом «ПрАТ Київстар», «Вх: 7358, 7359, 7360, 7361, 7362, 7732, 7734, 7736, 7738, 7908 Вих: 544/з/кт-5455/з/кт», на якому міститься інформація про з'єднання абонентського номеру НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 , за період часу з 18.08.2021 по 18.02.2022, з прив'язкою до базових станцій. При огляді встановлено з'єднання вказаного номеру з номером мобільного телефону НОМЕР_9 (який належить потерпілій ОСОБА_8 ), а саме: 18.12.2021 о 10:37:04 мається «вхідні смс», 18.12.2021 в період часу з 10:38:14 по 10:38:29 - вихідний дзвінок, базова станція LАС 58181, СІD 21467, розташована за адресою: АДРЕСА_8 , що співпадає з місцем проживання потерпілої ОСОБА_8 (т.2 а.с.94-96);
- відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023082050001812 відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч.2 ст.190 КК України внесені до ЄРДР 04.09.2023 за заявою ОСОБА_7 (т.2 а.с.103);
- протоколом огляду місця події від 04.09.2023 року з фототаблицями до нього, з якого вбачається, що місцем огляду є приміщення квартири АДРЕСА_9 (власник ОСОБА_7 ), в ході огляду якої виявлено старі металеві двері в приміщенні квартири (т.2 а.с.107-113);
- відповідно до Договору від 20.11.2021, укладеного між ОСОБА_7 (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (виконавець), замовник доручає та виконавець зобов'язується організувати роботи із закупівлі будівельних матеріалів, вартість виробів -8400грн., завдаток 4200грн. (т.2 а.с.114);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.09.2023, проведеного у присутності двох понятих за участю потерпілої ОСОБА_7 , встановлено, що потерпіла впізнала особу на фото №3 ( зображено ОСОБА_4 ), як чоловіка, який шахрайським шляхом, під приводом встановлення металевих дверей, заволодів її коштами (т.2 а.с.115-118);
- протоколом огляду речей від 06.09.2023 зі скрін-шотами, відповідно якого проведено огляд диску для лазерних систем зчитування, формату СD-R, об'ємом 700МБ із рукописним написом «ПрАТ Київстар», «Вх: 7358, 7359, 7360, 7361, 7362, 7732, 7734, 7736, 7738, 7908 Вих: 544/з/кт-5455/з/кт», на якому міститься інформація про з'єднання абонентського номеру НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 , за період часу з 18.08.2021 по 18.02.2022, з прив'язкою до базових станцій. При огляді встановлено з'єднання вказаного номеру 20.11.2021 в період часу з 13:07:58 по 13:17:58 - вихід в «Інтернет», базова станція LАС 57701, СІD 38081831, розташована за адресою: м.Запоріжжя, автостоянка вул.Миколи Краснова, 1-А, азимут 40, що співпадає з місцем проживання потерпілої ОСОБА_7 (т.2 а.с.119-122);
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, мають безпосереднє значення для даного кримінального провадження, не викликають будь-якого сумніву у їх достовірності та у своїй сукупності вказують на причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, а доводи обвинуваченого з приводу непричетності його до вчинення протиправних дій, на думку суду, спрямовані на уникнення останнього від кримінальної відповідальності.
Як убачається з досліджених судом доказів, обвинуваченим ОСОБА_4 з потерпілими були укладені договори з виконання робіт по встановленню металопластикових конструкції (вікон, балконних блоків тощо). Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання за договорами та почав їх виконувати, зокрема проводились заміри для подальшого виконання робіт.
Таким чином, суд має з'ясувати, чи мав на меті обвинувачений, отримавши від потерпілих оплату за договорами, привласнити ці гроші, а взяті на себе зобов'язання не виконувати.
Під час дослідження та оцінки доказів судом з'ясовано, що обвинувачений мав на меті саме привласнити грошові кошти, сплачені потерпілими за договорами та не виконувати зобов'язання за ними.
Вказаний висновок суду підтверджується тим, що договорами з виконання робіт передбачено, що їх предметом є зобов'язання виконавця (у даному випадку ФОП ОСОБА_6 ) власними силами, будівельними матеріалами та технічними засобами виконати роботи на об'єкті замовника. Однак, після замірів обсягів роботи, роботи не проводились.
При цьому, всі роботи за договорами після їх оплати, що було обумовлено договорами, виконані не були, що підтверджується показаннями потерпілих та не заперечується самим обвинуваченим.
Також, після звернень потерпілих до офісу ФОП ОСОБА_6 за скаргами, обвинувачений кілька разів змінював його місцезнаходження. Вказані обставини свідчать про небажання обвинуваченого виконувати свої зобов'язання за договорами з потерпілими після отримання грошових коштів.
При цьому, суд вважає неспроможними доводи обвинуваченого в частині того, що однією з причин невиконання робіт, є недобросовісність підрядників, оскільки вони спростовані предметом вказаних договорів, відповідно до яких ФОП ОСОБА_6 зобов'язується виконати роботи власними силами.
З огляду на викладене, суд, враховуючи сукупність наведених вище та досліджених судом належних та допустимих прямих та непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими та послідовними, не містять суперечностей та доповнюють один одного, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 190 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжкими злочинами.
Також, згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
Також, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує його відношення до вчиненого, який вину не визнав, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, жодних дій для добровільного відшкодування шкоди потерпілим, не вчинив. На розгляді в провадженні інших судів перебувають обвинувальні акти відносно ОСОБА_4 за скоєння аналогічних кримінальних правопорушень. У зв'язку з чим, суд вважає, що обвинувачений схильний до стійкої злочинної діяльності, що характеризує його, як негативну особу, і його виправлення не можливе без ізолювання від суспільства. Однак, враховуючи, що обвинувачений має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, суд вважає можливим не призначати ОСОБА_4 покарання в максимальних межах, передбачених санкцією ч.2 ст.190 КК України.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю для цього передумов, а застосування таких положень Закону буде явно несправедливим через м'якість покарання.
Окрім того, судом встановлено, що кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні скоєно ОСОБА_4 до ухвалення вироку Ленінським районним судом м. Запоріжжя від 16.04.2025.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.06.2020 року по справі №766/39/17 (провадження №51-8867кмо18) викладено правовий висновок, що при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);
б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
При призначенні покарання, суд також враховує висновки Верховного суду, які викладені у постанові цього суду від 25.06.2018 року у справі 511/37/16-к, відповідно до яких: виходячи з приписів кримінального закону правила призначення покарання, передбачені ч.4 ст.70 КК, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин.
Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 12425,35грн., з урахуванням його доведеності, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16.04.2025 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати. Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування майнової шкоди - 12425,35 грн.
Інформаційні носії (диски DVD-R та СD-R) з відеофайлами фіксації проведених слідчих дій, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1