Дата документу 09.06.2025
Справа № 331/1797/25
Провадження № 2/334/2152/25
09 червня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Коломаренко К.А.,
за участю секретаря Цілінко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 /, третя особа: ОСОБА_3 / АДРЕСА_3 /,
про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач 28.03.2025 року звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2024 року по справі №331/2770/24 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Позовна заява мотивована тим, що Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2017 року (справа №336/2720/17) з позивача було стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 19.05.2017 року та до повноліття дитини. На підставі судового наказу 331/2770/24 який виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя від на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти з позивача на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) до повноліття сина. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 року змінений розмір аліментів, що стягувалися на користь ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частини. На даний момент позивач не в змозі платити визначений судом розмір аліментів в наслідок зміни матеріального стану та стану здоров'я. Аліментні зобов'язання за рішенням суду по справі №331/2770/24 виконуються позивачем вчасно, але він не в змозі сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі всіх його доходів, маючи проблеми зі здоров'ям (на одне вухо не чує, має проблеми з хребтом), оскільки я перебуваю на військовій службі, потребую постійного лікування, придбання медикаментів для підтримання свого стану здоров'я, спеціального одягу. Крім того, у позивача є кредитні зобов'язання (3 198,36 обов'язковий платіж), комунальні послуги (3500-3600 грн щомісячно). Посилаючись на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2025 року цивільну справу направлено за підсудністю до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
18 квітня 2025 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження по справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі Закону України № 4273-IX від 26.02.2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25.04.2025 року, відбулася зміна найменування Ленінського районного суду міста Запоріжжя на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, які були призначені на 15.05.2025 року, 19.06.2025 року не з'явилась, будучи належним чином та завчасно повідомленою про дату, час та місце судових засідань, причини неявки суду невідомі. Відповідачка була повідомлена про дату та час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами на адресу реєстрації, які згідно довідок про причини повернення, повернулись у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому від відповідачки жодних заяв до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачка у визначений строк не надала суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши надані докази та проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , що підтверджується Актовим записом про народження №871 від 30.08.2018 року
Жовтневим районним судом м. Запоріжжя від 02.05.2024 року у справі №331/2770/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилається на те, що у нього погіршився матеріальний стан та стан здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з консультаційного висновку спеціаліста від 08.11.2024 року та від 18.11.2024 року ОСОБА_7 встановлено діагноз: нейросенсорна втрата слуху, двостороння. Рекомендації: потребує проведення курсу консервативного лікування в умовах отоларингологічного відділення з гнійно-септичними ліжками КНП «Міська лікарня №4» (а.с.14-16).
Як вбачається з висновку проведеної ОСОБА_7 магнітно-резонансної томографії шийного відділу хребта, у позивача виявлено: МРТ-картину дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта; протрузії дисків С4, С5; лівобічну екструзію диску С6; відносний дегенеративний стеноз хребтового каналу у сегментах С4-С7; МР-ознаки гіпоплазії лівої хребтової артерії; МР-ознаки нестабільності шийного відділу хребта (а.с.17).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2017 року (справа №336/2720/17) з позивача було стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 19.05.2017 року та до повноліття дитини. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 року змінений розмір аліментів, що стягувалися на користь ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частини (а.с. 12-13).
Згідно з вимогамист.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно частини другої ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Стаття 180 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання кількох підстав для зміни розміру аліментів: зміни сімейного, зміни матеріального стану, погіршення стану здоров'я платника аліментів.
Суд вважає,що матеріальне становище позивача змінилося у зв'язку із його хронічними захворюваннями, що на підставі положень статті 192 СК Україниє підставою для зміни розміру аліментів.
Тому суд вважає, що позивач довів позовні вимоги в частині зміни його матеріального становища та погіршення його стану здоров'я після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідача на утримання дитини. Зазначена обставина відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до ч. 1,ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд вважає, що позивач надав докази, погіршення стану здоров'я позивача, в зв'язку з чим змінився його матеріальний стан, та необхідністю витрат коштів на своє лікування, тому на даний час наявні підстави для часткового позову та зменшення розміру аліментів, які він сплачує на користь відповідача на утримання своєї дитини.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що погіршилося матеріальне становище позивача, погіршився стан здоров'я сторін, і ці зміна впливають на змогу позивача сплачувати аліменти у раніше визначеному судом розмірі.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, досліджених судом, вважає, що у позивача відсутня можливість сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі, тому суд вважає за необхідне зменшити розмір аліментів.
За таких обставин по справі, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням наявності у позивача іншої дитини, на утримання якої з позивача стягуються аліменти, погіршення стану здоров'я та матеріального стану, суд вважає, за можливе змінити розмір стягуваних аліментів до 1/6 частини, щомісячно.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст.258,263-265 ЦПК України, ст.ст.180,182,191,192 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі судового наказу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2024 року по справі №331/2770/24 на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Коломаренко К. А.