Справа № 333/2555/25
Провадження № 2-а/333/78/25
10 червня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді Круглікової А.В.,
при секретарі судового засідання Майсак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
до відповідача-1: Поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Масича Сергія Петровича, вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя, 69005,
до відповідача-2: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646,
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4273457 від 15.03.2025, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1190 грн., а також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В позовній заяві позивачка зазначає, що згідно з постанови, 13.02.2025 приблизно о 22 год. 12 хв. в м. Запоріжжя по вул. Миколи Ласточкіна, 113 водій керував транспортним засобом у якого номерний знак НОМЕР_1 , був не освітлений у темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в. ПДР, а також на законні вимоги водій відмовився надавати посвідчення водія відповідної категорії та будь - які документи.
Позивачка своєї вини не визнає та вважає, що у її діях не було ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого вищевказаною статтею було незаконним, протиправним та необґрунтованим рішенням працівника поліції. Зазначає, що інспектором поліції не були повно і всебічно досліджені усі обставини справи та був грубо порушений визначений Інструкцією порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема не надано доказів правопорушення.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2025, відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Від відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Представник відповідача вказує, що зі змісту постанови вбачається, що 13.02.2025 приблизно о 22 год. 12 хв. в м. Запоріжжя по вул. Миколи Ласточкіна, 113 водій керував транспортним засобом у якого номерний знак НОМЕР_1 , був не освітлений у темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в. ПДР, а також на законні вимоги водій відмовився надавати посвідчення водія відповідної категорії та будь-які документи. У зв'язку з порушенням вказаних норм працівником поліції було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн. Причиною зупинки стало те, що на транспортному засобі, яким керувала ОСОБА_1 , не працювала підсвітка, яка призначена для освітлювання державного номерного знаку в темну пору доби, чим було порушено ПДР України. Доказом встановлення вини Позивача у порушенні Правил дорожнього руху являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення, а також відеодокази. Зазначає, що позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а твердження позивача на неправомірні дії з боку поліцейського, допущені під час складання спірної постанови, є необґрунтованими. До відзиву долучено оптичний диск з відеозаписом, на який посилається представник відповідача у своєму запереченні проти позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи,на яких ґрунтується позовна заява,оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Реалізуючи свої повноваження у сфері безпеки дорожнього руху, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з постановою серії ЕНА №4273457 від 15.03.2025, водій ОСОБА_1 13.02.2025 близько 22 год. 12 хв. по вул. Ласточкіна в м. Запоріжжя керувала транспортним засобом, у якого номерний знак був не освітлений у темну пору доби, а також на законні вимоги водій відмовився надавати посвідчення водія відповідної категорії та будь - які документи, чим порушила вимоги п. 2.9.в. ПДР України - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака на відстані 20 метрів. (а.с. 9)
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.1.Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено розгляд справи, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст.121-3 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Вимогами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Приписами п. 2.9 «в» ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: - не належить цьому засобу; - не відповідає вимогам стандартів; - закріплений не в установленому для цього місці; - закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; - неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Водночас, диспозиція ч. 1 ст. 121-3 КУпАП визначає відповідальність за керування водієм транспортним засобом з: 1) неосвітленим номерним знаком; 2) забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів.
Як встановлено судом, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4273457 від 15.03.2025, дії водія ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме: керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів.
В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відповдічем до матеріалів справи додано оптичний диск, який містить запис спілкування поліцейського з водієм ОСОБА_1 при винесенні оскаржуваної постанови. На відео чітко відображено номерний знак автомобіля, який не є забрудненим або ж закритим іншими предметами, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів. Також, відеозапис події не містить відомостей, що поліцейським було здійснено замір відстані, на які не могло бути видно номерний знак авто з відстані 20 метрів.
За таких обставин, судом встановлено, що така подія адміністративного правопорушення, як керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, відсутня, а отже притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП з вказаних підстав є незаконним.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Жодних інших належних та достатніх доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП відповідачем надано не було.
Суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова серії ЕНА №4273457 від 15.03.2025, оскільки лише опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення відповідачем не надано, то суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене вище, заявлені вимоги до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4273457 від 15.03.2025 та закриття справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП задовольняються судом.
Водночас, розглянувши вимоги до поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Масича Сергія Петровича суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме від імені ДПП НПУ і її територіальних органів.
Оскільки посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову перебуває у трудових відносинах саме з Департаментом патрульної поліції , а УПП в Запорізькій області ДПП, в якому проходить службу поліцейський є відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції, то належним відповідачем у цій справі є лише Департамент патрульної поліції.
На підставі зазначеного, судом відмовляється у задовленні вимог до поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Масича Сергія Петровича у зв'язку з безпідставністю.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст. 2, 77, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Позов ОСОБА_1 до Поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Масича Сергія Петровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4273457 від 15.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП закрити.
У задоволенні вимог до Поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Масича Сергія Петровича відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова