Справа № 308/8186/25
16 червня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Докучаєва 17» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території,-
ОСББ «Докучаєва 17» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Вимог до форми і змісту заяви про видачу судового наказу встановлено у ст. 163 ЦПК України.
Так, згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Також, до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В даному випадку, в порушення п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, заявником не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника або номер і серію паспорта боржника (для фізичних осіб - громадян України).
У заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника та боржника.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 169 ЦПК України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Тоді як п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Тобто, згаданою нормою ЦПК України обов'язок щодо долучення до заяви про видачу судового наказу копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів покладено на заявника. Суд лише надсилає одночасно з копією судового наказу боржнику копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, яку заявник долучає до заяви про видачу судового наказу.
Однак, до заяви про видачу судового наказу заявником долучено завірені копії документів (доказів), якими заявник обґрунтовує свої вимоги, тільки в одному екземплярі, тобто копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові, заявником не додано.
Крім того, до матеріалів справи не долучено розрахунку заборгованості за надані послуги, також суд не може встановити за який період було нараховано та за надання яких послуг, оскільки в матеріалах справи відсутні такі докази.
Згідно ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, у видачі такого наказу слід відмовити.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160-165, 260 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Докучаєва 17» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів у порядку ст. 354 ЦПК України.
Суддя Н.В. Наумова