Справа №523/8956/25
Провадження №1-кс/523/3433/25
06 червня 2025 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22025160000000127 від 20.02.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працюючої на АЗС касиром, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
Слідчий СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_6 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025160000000127 від 20.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_5 .
Відповідно до даного клопотання, громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розуміючи, що діяльність по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу до Збройних Сил України,при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, приєдналася та стала учасником-користувачем загальнодоступної тематично-інформаційної групи під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» у мобільному застосунку месенджері «Viber», (який пристосований для обміну голосовими, текстовими повідомленнями, медіафайлами), що була створена для збору, накопичування, публікацій, трансляцій інформаційних повідомлень з відомостями про дату, час та місця проведення мобілізаційних заходів співробітниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК), місця розташування блок-постів ТЦК, військових Збройних Сил України, поліції, інших військових формувань долучених до цієї діяльності, з метою перешкоджання проведенню мобілізації в особливий період, у тому ж числі вручення громадянам повісток про виклик до ТЦК тощо, шляхом завчасного оповіщення, попередження, повідомлення користувачів та учасників цієї тематично-інформаційної групи, яка нараховує біля 4 733 осіб, про дату, час та місця розташування мобільних, тимчасових блок - постів, перебування співробітників ТЦК, військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань залучених до проведення мобілізаційних заходів, використовуючи належній їй мобільний телефон моделі «Redmi» імеі 1: НОМЕР_1 та імеі 2: НОМЕР_2 та контактний номер мобільного телефону НОМЕР_3 прив'язний до її облікового запису « ОСОБА_7 » у мобільному застосунку месенджера «Viber» «ІНФОРМАЦІЯ_4» (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами), усвідомлюючи небезпечних характер своїх дій, бажаючи настання негативних наслідків, активно поширювала у загальнодоступній тематично-інформаційній групі інформацію, повідомлення, оповіщення, що значно знизили ефективність мобілізаційних заходів у певний період часу на території Біляївського району Одеської області наступного змісту:
- 18.01.2025 о 07:18 розміщено повідомлення наступного змісту: «Беляевский перекресток ( )»;
- 18.01.2025 о 07:26 розміщено повідомлення наступного змісту: «Уехали на Выгоду»;
- 18.01.2025 о 07:49 розміщено повідомлення наступного змісту: «Поехали в сторону Беляевки»;
- 21.01.2025 о 07:29, 07:31 та 07:42 розміщені повідомлення наступного змісту: «Беляевский перекресток ( )», «Еще один приехал», «Второй уехал на Выгоду, погоня».
- 27.01.2025 о 08:36 розміщено повідомлення наступного змісту: «Через каменку проехали в сторону Васильевки менты и тцк»;
- 17.02.2025 о 07:21 розміщено повідомлення наступного змісту: «Перекресток стоят менты и тцк, на территории заправки в сторону Ш. Балки »;
- 17.02.2025 о 07.23 розміщено повідомлення наступного змісту: «Уехали в сторону Беляевки»;
- 01.03.2025 о 09:33 розміщено повідомлення наступного змісту:«Перекресток ();
- 19.03.2025 о 07:18 розміщено повідомлення наступного змісту: «Менты ТЦК поехали на Выгоду»;
- 11.04.2025 о 17:58 розміщене повідомлення наступного змісту: «Беляевский перекресток блок пост» та розміщено фото блок поста на якому зображений службовий автомобіль;
- 23.04.2025 о 07:20 розміщено повідомлення наступного змісту: «Менты и бус ТЦК погнали на Выгоду».
Згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 (вих. № 943\9664 від 12.05.2025), за інформаційними повідомленнями здійсненими ОСОБА_5 у вищезазначений період часу та за вказаними місцями розташування співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 спільно із представниками Національної поліції та Національної гвардії, НОМЕР_4 прикордонного загіну та інших військових формувань здійснювались мобілізаційні заходи.
Зазначені відомості щодо часу та місць проведення заходів у відкритому доступі не розміщувались.
Розповсюджена вказаної інформація, може завдати шкоди істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.
Зміст інформації поширений у інформаційній групі «ІНФОРМАЦІЯ_4» може перешкоджати законній діяльності Збройних сил України та військових формувань в особливий період, а саме: ціліспрямоване дії щодо поширення її серед громадян України, які підлягають військовому обліку та призиву призводить до розкриття форм та методів виконання мобілізаційного плану, зриву мобілізаційних заходів.
В умовах особливого періоду вказані факти розповсюдження унеможливлюють виконання поставлених завдань у повному обсязі.
05.06.2025 громадянку України ОСОБА_5 у порядку ст. 615 КПК України, затримано посадовою особою слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області.
05.06.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- підодомленням співробітників представництва внутрішньої безпеки в Одеській області ( з дислокацією у м. Одесі) 2 управління ГУ ВБ СБ України про вчинення громадянкою ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України від 05.06.2025;
- протоколом огляду інформації, у мобільному додатку «Viber» від 05.05.2025;
- відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 вих. № 943\9664 від 12.05.2025;
- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 05.06.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження..
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим, просив задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою.
Захисник та підозрювана заперечували проти клопотання, вважали, що воно не обґрунтоване, ризики прокурором не доведені, оскільки остання провину визнає, раніше не судима, має міцні социальні зв'язки, заміжня, виховує двох неповнолітніх дітей, має постійне місце мешкання на території Одеської області, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на підставі наступного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує ризики передбачені ст.177 КПК України, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі), той факт, що підозрювана раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки, офіційно працевлаштована, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та місце мешкання на території Одеської області.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваній є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.
При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з'ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років.
Так, ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської, Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені.
Застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваній вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваною на таких осіб.
Таким чином, не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, ОСОБА_5 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Стосовно вказаного ризику (як підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК), слід зауважити, що застосування запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є тяжкість пред'явленого обвинувачення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Вказане свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Взявши до уваги вище викладене, можна дійти висновку, що у разі обрання відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, це не забезпечить виконання нею як підозрюваною, а в майбутньому, вірогідно, й обвинуваченою, покладених на неї ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов'язків, та вона матиме змогу вчиняти інші злочини.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати такі обставини:
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи органів досудового розслідування та прокуратури.
Наявність же ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави обрання запобіжного заходу, означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що на даний час більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 .
Враховуючи положення ч.ч.3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України.
З урахуванням особи підозрюваної та обставин злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у межах розміру передбаченого п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 03.08.2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі - 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2025 року - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ст.182 ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена не з'явилась за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 03.08.2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1