Справа № 946/6238/24
Провадження № 2-о/946/51/25
12 березня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, яка була уточнена 20.02.2025 року, заінтересована особа - Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , і, відповідно до ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька. Крім нього інших спадкоємців немає. Однак, у заявника відсутнє підтвердження батьківська ОСОБА_3 , внаслідок чого для реалізації спадкових прав необхідним є встановлення родинних відносин в судовому порядку. У 1996 році ОСОБА_2 (мати заявника) познайомилась з ОСОБА_3 , з яким почала зустрічатися. В наступному з травня 1997 року вони почали проживати разом в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у батьків ОСОБА_2 . Будинок є 5-тикімнатним, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживали в окремій кімнаті, вели спільне господарство, підтримували правовідносини подружжя. ОСОБА_3 неодноразово висказував бажання одружитися і мати спільну дитину. В 1997 році ОСОБА_2 завагітніла. 20.02.1998 року, за чотири з половиною місяці до народження дитини, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (у хрещенні Іоанна) повінчалися в Свято-Константино-Єленинському чоловічому монастирі Одеської Єпархії Української православної церкви, про що свідчить Свідоцтво про вінчання від 20.02.1998 року, копію якого додано до цієї заяви. З цього приводу було влаштовано весілля, яке відбулось в будинку батьків нареченої за адресою: АДРЕСА_1 . На весілля були запрошені родичі та друзі. ОСОБА_2 була в весільній білій сукні, ОСОБА_3 - в чорному костюмі. До цієї заяви додані світлини, на яких зображено цю подію. ІНФОРМАЦІЯ_2 у пологовому будинку міста Ізмаїлу народився ОСОБА_1 . На виписку з пологового будинку прийшов батько дитини ОСОБА_3 , а також привітати з випискою прийшли родичі, як з боку матері, так і з боку батька дитини. Ця подія також відображається на світлинах, копії яких додані до цієї заяви. Проте, оскільки ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану шлюб не зареєстрували, в актовому записі про народження ОСОБА_1 відомості про батька дитини були записані зі слів матері. Після народження дитини ОСОБА_3 і ОСОБА_2 разом з дитиною проживали в будинку по АДРЕСА_1 , разом доглядали та піклувалися про сина, разом сім?єю гуляли, фотографувались, неодноразово відвідували разом батьків ОСОБА_5 , святкували свята, вечеряли. ОСОБА_3 завжди визнавав ОСОБА_1 рідним сином, що можуть підтвердити свідки. В 1999 році ОСОБА_3 і ОСОБА_2 припинили сумісне проживання, проте продовжили спілкуватись. ОСОБА_6 залишився проживати із матір?ю ОСОБА_2 , про що у його батьків суперечок не було. ОСОБА_3 приходив до ОСОБА_2 в гості, дбав про сина і виховував його, брав його на прогулянки, привозив до своїх батьків. Коли ОСОБА_6 подорослішав, він самостійно їздив до батька, який проживав в будинку по АДРЕСА_2 . Враховуючи викладене, заявник просить суд встановити факт того, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису №448 від 14.08.1998 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про народження ОСОБА_1 , зазначивши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_3 .
В судове засідання заявник не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду сповіщений належним чином, надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу без його участі, уточнену заяву задовольнити повністю.
Представник заінтересованої особи - Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляд сповіщений належним чином. 10.03.2025 року надав суду пояснення, в яких вказав, що Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не заперечує проти встановлення факту батьківства щодо померлого ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_1 , просить суд розглянути справу без участі представника Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду сповіщена належним чином, 12.03.2025 року надала суду заяву, в якій вказала, що не заперечує проти задоволення уточненої заяви.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 є її племінником, дитиною її сестри, вони проживали у її батьків, потім почали сваритися, розійшлися, але батько дитини навіщав їх, піклувався та цікавився життям дитини.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зустрічалися коли народився ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зустрічалися, в них народився син, батько спілкувався із сином. ОСОБА_3 дійсно є батьком ОСОБА_1 .
У відповідності до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.08.1998 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст.126, 133, 135 СК України, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився в м.Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області, його батьками зазначені « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_2 » (а.с.9, 10).
Як вбачається зі свідоцтва про вінчання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були вінчані в Свято-Константино-Єленинському чоловічому монастирі 20.02.1998 року (а.с.11).
Як вбачається з медичної картки ОСОБА_1 матір'ю дитини вказана ОСОБА_2 та батьком - ОСОБА_3 (а.с.12-15).
18.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. із заявою про прийняття за законом спадкового майна після померлого батька ОСОБА_3 (а.с.21).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 вищевказаного Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС ( 2006-07 ), беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Таким чином, правовідносини сторін регулюються КпШС України від 20.06.1969 року та іншими нормативно-правовими актами, які були чинними на ІНФОРМАЦІЯ_2 - дату народження ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 53 КпШС України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Статтею 55 КпШС України передбачено, що якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька. При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім'я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( 2006-07 ). Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад , відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений у ст.273 ЦПК ( 1502-06 ) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.
Як зазначено в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», яка була діючою на час дії КпШС України, згідно зі ст. 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі Правила).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Встановлення факту родинних відносин та внесення змін до актового запису про народження необхідно заявнику для реалізації його спадкових прав.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про доведеність факту батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 та необхідності внесення зміни до актового запису №448 від 14.08.1998 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про народження ОСОБА_1 , зазначивши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_3 .
Обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, судом на час розгляду не встановлено.
Аналіз вищезазначених норм національного права та обставин справи дає підстави для висновку про те, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 208-209, 234, 235, 256-259, 263, 264, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , заінтересовані особи - Ізмаїльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса місцезнаходження: 68600, Одеська область, Ізмаїльський район, м.Ізмаїл, просп. Незалежності, 26, ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 06 серпня 2014 року. РНОКПП: НОМЕР_3 , актовий запис про народження №448 від 14 серпня 1998 року, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, є рідним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Внести зміни до актового запису №448 від 14 серпня 1998 року, складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце народження: Україна, Одеська область, м.Ізмаїл, зазначивши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.П.Пащенко