Справа № 496/6132/24
Провадження № 2/496/1403/25
17 квітня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Бєлого В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідачки судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що він з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.09.2010 року, від якого у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з тим, що стосунки між ним та відповідачкою не склалися, шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати разом з матір'ю, а він надавав їй матеріальну допомогу на утримання дитини. У травні 2022 року через повномасштабне вторгнення РФ на територію України та запровадження по всій території країни воєнного стану, з метою забезпечення дитині якнайкращих умов для життя, відповідачка разом з донькою виїхали за кордон, а саме до Латвійської республіки. Перебуваючи в Латвії, відповідачка почала вести антисімейний, асоціальний спосіб життя, вступила до релігійної організації та повністю припинила піклуватися про дитину, що проявлялось у недбайливому ставленні до санітарного стану місця проживання, неналежному піклуванні про харчування дитини та створенні неможливих умов для нормального мешкання, розвитку та виховання дитини. Змінивши повністю свій тип життя, відповідачка абсолютно не сприяла духовному, моральному та фізичному розвитку дитини, не давала їй можливості на отримання освіти. У Латвійській Республіці донька не навчалася у школі та не відвідувала навчальні уроки у своїй школі - Маринівській гімназії Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, де вона навчалася до початку воєнних дій. Відповідачка подала до гімназії заяву про залишення доньки на наступний навчальний рік. Поведінка відповідачки відносно утримання та догляду за дитиною носила систематичний та негативний характер, у зв'язку з чим ситуацією в сім'ї відповідачки зацікавилась Ризька соціальна служба, яка виявила, що дитина тривалий час відсутня у навчальному закладі та може мати психологічні травми, які мати дитини не лікує або лікує з Божою допомогою. Ризька соціальна служба намагалась перевірити умови проживання сім'ї, але відповідачка відмовилася їх впускати. Соціальному працівнику вдалося з'ясувати, що батько дитини фінансово підтримує сім'ю. З ним (позивачем) зв'язувався представник Ризького суду у справах дітей, на що він йому пояснив, що подав до Посольства України в Латвії необхідні документи, щоб повернути доньку в Україну, де їй будуть надані усі необхідні умови для комфортного проживання та розвитку, проте відповіді не отримав. 06.10.2023 року малолітню ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_2 каретою швидкої допомоги було доставлено до дитячої клінічної університетської лікарні у місті Ризі. Зі слів медичних працівників, мати не дозволяла дитині приймати душ через плісняву у квартирі, дитина виглядала дуже пригніченою, плакала, дуже болісно реагувала на те, що відбувається, на реакції мами мала байдужий вираз обличчя, практично не розмовляла - не хотіла відповідати на питання. Малолітня дівчинка тривалий час була ізольована від суспільства, є психологічно травмованою, заляканою, страждає фізично та емоційно, а мати дитини ставить під загрозу розвиток і здоров'я своєї доньки. Весь цей час він, як батько дитини, перебував на території України, адже перетнути державний кордон, щоб забрати дитину, не видавалось можливим через введення воєнного стану та обмеження у перетині кордону України для чоловіків мобілізаційного віку. Усе наведене знайшло своє відображення у рішенні Ризького суду у справах дітей від 30.10.2023 року (справа № 3.5./197-2023). Вказаним рішенням було припинено опіку над ОСОБА_4 її батьками: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З того часу донька перебувала у Кризовому центрі Латвійської Республіки. У жовтні 2023 року він знову звернувся до Посольства України в Латвії із заявою про повернення малолітньої доньки в Україну, адже мати дитини не забезпечує їй належних умов для життя, а малолітня знаходиться в Кризовому центрі. 31.10.2023 року Посольство отримало його заяву та звернулось до Ризького суду у справах дітей з листом про відновлення припиненої опіки над ОСОБА_4 її батьком ОСОБА_6 . Згідно з рішенням Ризького суду у справах дітей від 15.02.2024 року (справа № 3.5./197-2023) ним відновлено припинену опіку над донькою. 06.11.2023 року він надав своєму батьку ОСОБА_7 довіреність, якою уповноважив представляти його інтереси, зокрема, на території Литовської Республіки в усіх без винятку установах з усіх питань, пов'язаних з перебуванням, зокрема, на території Литовської Республіки його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому ОСОБА_7 (дідусь малолітньої ОСОБА_3 ) поїхав у Латвію, де йому 15.04.2024 року у Кризовому центрі Латвії передали онучку, після чого вони разом повернулись в Україну, додому у с. Єлизаветівка Одеської області, де і проживають на теперішній час. З того часу мати дитини - відповідачка по справі ні разу не цікавилася її життям, не телефонує їй, не шукає можливостей для зустрічі, не з'являється до школи, не переймається її здоров'ям і навчанням, не зверталась до органів державної влади з питання щодо захисту її материнських прав, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, не цікавиться розвитком доньки, її вподобаннями, заняттями, досягненнями. Отже, всупереч нормам чинного законодавства, відповідачка материнського піклування та обов'язків щодо доньки не виконує, умовами проживання, вихованням, станом здоров'я дитини не цікавиться, не піклується про її інтелектуальний розвиток, матеріально не підтримує, не забезпечує доньку необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з нею, не створює умов для отримання нею освіти. Враховуючи вищевикладене він переконаний, що антисоціальна системна поведінка, самоусунення від виховання та утримання доньки ОСОБА_2 свідчить про ухилення її від виконання нею батьківських обов'язків відносно малолітньої доньки, що є неприпустимим з огляду на забезпечення якнайкращих інтересів дитини, у зв'язку з чим просить суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, у разі неявки відповідачки не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча повідомлялась про день слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служби у справах дітей Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з'явився, але направив до суду клопотання, в якому просив суд розглянути справу за його відсутності.
Приймаючи до уваги заяву позивача та клопотання третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Подружнє життя сторін не склалося і рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.12.2020 року шлюб між ними було розірвано (а.с.26).
Під час перебування у шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.25).
Після розірвання шлюбу між сторонами дитина проживала разом з матір'ю, а в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення РФ на територію України та запровадження по всій території країни воєнного стану вони разом виїхали до Латвійської Республіки.
Під час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в Латвійській Республіці, на адресу Ризької соціальної служби від Ризького центру підтримки українців, надійшла інформація, що неповнолітня ОСОБА_8 тривалий час відсутня в навчальному закладі, і що дитина може мати психологічні травми, які ОСОБА_9 не лікує (або лікує з Божою допомогою). Ризька соціальна служба підозрює, що ОСОБА_9 може мати психічний розлад. Соціальні працівники Ризької соціальної служби неодноразово намагалися перевірити місце проживання сім'ї, але жінка відмовлялася їх впускати.
07.08.2023 року Ризька муніципальна поліція отримала листа, в якому йдеться про те, що 03.08.2023 року під час перевірки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , поліція виявила, що в квартирі перебувають ОСОБА_9 та її неповнолітня донька ОСОБА_8 . У ОСОБА_28 були забинтовані великі пальці на ногах, а її мати пояснила, що у доньки вросли нігті на великих пальцях ніг. Поліція викликали швидку медичну допомогу і після огляду дитини лікарі сказали ОСОБА_11 , що ОСОБА_12 необхідна консультація хірурга. Співробітники поліції виявили в квартирі безлад, але не антисанітарію. ОСОБА_9 повідомила поліцію, що прибере квартиру і відвезе дитину до лікаря.
28.08.2023 року під час перевірки умов проживання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що мати з донькою проживають у двокімнатній квартирі, з яких зайнята лише одна кімната. Квартира знаходиться в стані безладу, на кухонному столі і в раковині брудний посуд. Суд у справах дітей дійшов висновку, що умови проживання відповідають основним потребам дитини, але рекомендує співпрацювати з Ризькою соціальною службою.
10.10.2023 року ДУ «Дитяча клінічна університетська лікарня» отримала листа, в якому повідомлялось, що 06.10.2023 року неповнолітню ОСОБА_15 разом з її матір'ю ОСОБА_5 доставили з дому до ДКУЛ транспортом швидкої медичної допомоги. Швидку медичну допомогу викликала поліція. Інформація, отримана від медичного персоналу, вказує на те, що вони підозрюють, що дівчинку недостатньо годують і що спостерігається брак догляду. За записами медичного персоналу, поведінка матері була неадекватною: «Фобія мікроорганізмів, інфекцій, плісняви, кричить на персонал, каже, що її лікар - Ісус Христос ». Мати не дозволяла дитині приймати душ через плісняву. Дитина виглядала дуже пригніченою, плакала, дуже болісно реагувала на те, що відбувається, на реакції мами мала байдужий вираз обличчя, практично не розмовляла - не хотіла відповідати на питання. З попередньої розмови з лікарем стало зрозуміло, що дитина також не отримує навчання - її не водять до школи, вона весь час перебуває вдома, практично не виходить з дому.
17.10.2023 року до Ризької соціальної служби надійшов лист, в якому повідомлялось, що сім'я ОСОБА_14 перебуває в полі зору Ризької соціальної служби з 05.04.2023 року через неналежне виконання матір'ю своїх обов'язків по догляду за дитиною. ОСОБА_8 не забезпечена відповідним до віку, повноцінним та збалансованим харчуванням, медичним обслуговуванням та освітою. Дівчинка тривалий час була соціально ізольована від суспільств, може бути психологічно травмована, залякана, страждає фізично та емоційно. ОСОБА_9 ставить під загрозу розвиток і здоров'я своєї доньки.
Вказані вище обставини встановлені рішенням Ризького суду у справах дітей від 30.10.2023 року по справі № 3.5./197-2023, яке перекладене з латиської та англійської мов на українську мову перекладачем ОСОБА_17 , справжність підпису якої посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лівінською Н.С. та зареєстровано в реєстрі за № 38041 (а.с. 27-30, 31-34).
Вказаним рішенням Ризький суд у справах дітей вирішив припинити опіку над ОСОБА_4 , особистий код 328842-41463, ОСОБА_5 , особистий код НОМЕР_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на те, що ОСОБА_9 протягом тривалого часу не піклується про здоров'я, розвиток та належні умови життя дитини. Мати не надає доньці медичної допомоги, не виконує вказівок лікарів Служби швидкої медичної допомоги та ДКУЛ, не забезпечує дитині консультацію хірурга, а також тривалий час не забезпечує дитину освітою. Що стосується участі ОСОБА_18 в охороні здоров'я та виховання дитини, то суд у справах сиріт не має інформації про участь батька та можливості його участі у розв'язанні цих питань.
31.10.2023 року до Посольства України в Латвійській Республіці надійшов лист від позивача, в якому він висловив бажання повернути неповнолітню доньку ОСОБА_15 в Україну, оскільки її матір ОСОБА_9 , яка проживає з дитиною в Латвії, не забезпечувала належного догляду за дитиною, що призвело до позбавлення дитини сімейного піклування, надавши Посольству копії документів, що підтверджують його спроможність забезпечити належний догляд та нагляд за дитиною.
Рішенням Ризького суду у справах дітей від 15.02.2024 року у справі № 3.5./197-2023, яке перекладене з латиської та англійської мов на українську мову перекладачем ОСОБА_17 , справжність підпису якої посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лівінською Н.С. та зареєстровано в реєстрі за № 38043 (а.с. 35-36, 37-38) вирішено відновити припинену опіку ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , над ОСОБА_4 , особистий код НОМЕР_3 .
06.11.2023 року позивач надав ОСОБА_7 довіреність, якою уповноважив останнього представляти його інтереси, зокрема, на території Литовської Республіки в усіх без винятку установах з усіх питань, пов'язаних з перебуванням на території Литовської Республіки та інших країн - учасниць Європейського союзу та Шенгенської угоди його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з питань оформлення та отримання будь-яких документів, виданих на його ім'я та ім'я його дитини (а.с. 41-44).
Відповідно до довідки Структурного підрозділу «Кризовий центр» Ризького центру соціальної підтримки дітей, молоді та спорту № 18 від 15.02.2024 року, яка перекладена з латиської та англійської мов на українську мову перекладачем ОСОБА_17 , справжність підпису якої посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лівінською Н.С. та зареєстровано в реєстрі за № 38042 (а.с. 39, 39 зворот-40) ОСОБА_8 , особистий код НОМЕР_3 , перебувала в Кризовому центрі з 30.10.2023 року по 15.02.2024 року. 15.02.2024 року за погодженням з Ризьким судом у справах дітей неповнолітня ОСОБА_8 була передана на підставі довіреності № 3575672 (06.11.2023 р.) дідусеві ОСОБА_19 .
При цьому відповідачка, виїхавши з донькою за кордон 25.05.2022 року через пункт пропуску «Угринів», до теперішнього часу до України не повернулася, про що свідчить відповідь на запит суду Державної прикордонної служби України № 19/9897/25-Вих від 04.02.2025 року.
Станом на теперішній час малолітня ОСОБА_3 зареєстрована разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 , дитина знаходиться на утриманні батька, що підтверджується довідкою про склад сім'ї Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області № 305 від 19.08.2024 року (а.с.49).
Житловий будинок та присадибна земельна ділянка, де проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , належать батьку позивача ОСОБА_7 , про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 394528201 від 11.09.2024 року та акт обстеження житлового будинку, складений депутатом Дачненської сільської ради у присутності власника будинку та сусідів, затверджений Дачненським сільським головою 19.08.2024 року (а.с. 50-51, 58).
Згідно актів про обстеження умов проживання від 02.11.2023 року та від 13.06.2024 року, складеними спеціалістом служби у справах дітей Дачненської сільської ради в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання добрі. Будинок складається з трьох кімнат, кухні, санвузла та коридору. В будинку чисто та охайно. Водопостачання центральне, опалення пічне. Будинок забезпечений усіма побутовими речами, меблями, постільним речами, продуктами харчування. У дитини є окрема кімната, облаштоване спальне місце, стіл для навчання, шафа для речей. Батьком створені умови для виховання та розвитку дитини (а.с. 55-56, 57).
Відповідно до акту обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 , складеного депутатом Дачненської сільської ради у присутності власника будинку ОСОБА_7 та сусідів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , затвердженого Дачненським сільськи головою Сич Р.С. 19.08.2024 року, а також акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 20.08.2024 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2012 року по даний час проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 58).
Із копії декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу пацієнту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що її законним представником та довіреною особою вказано ОСОБА_1 (а.с. 54).
Згідно з характеристикою Болградського ліцею на ученицю 6 класу ОСОБА_3 , 2011 року народження, остання навчалася у Болградському ліцеї з п'ятого класу. Зарекомендувала себе, як дисциплінована, старанна учениця. Володіє учбовим матеріалом на середньому рівні. На уроках завжди уважна. Домашні завдання виконує систематично. Скромна , стримана, товариська, не піддається чужому впливу. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Має друзів серед однокласників. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями, ввічлива, поважає вчителів, дорослих. Шкідливих звичок не має. Батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню доньки, активно співпрацює з класним керівником, вчителями. Постійно відвідує батьківські збори, дотримується порад щодо виховання доньки, переймається навчанням та здоров'ям дитини. Мати ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні та навчанні доньки, жодного разу не з'являлась у школі, не підтримувала зв'язку з класним керівником, вчителями (а.с. 53).
Позивач є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 797804, до кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується повним витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» (а.с. 46-47, 48).
Громадянка ОСОБА_23 у своїх письмових поясненнях від 11.09.2024 року вказала, що вона проживає в с. Єлизаветівка. Знає ОСОБА_1 , як людину добру та працьовиту. ОСОБА_1 зараз самостійно виховує доньку ОСОБА_24 , яка ходить в один клас з її сином. ОСОБА_1 приділяє достатньо уваги своїй дитині, її навчанню та здоров'ю. Характеризує його, як турботливого та відповідального батька (а.с. 62).
Громадянин ОСОБА_25 у своїх письмових поясненнях від 12.09.2024 року вказав, що він проживає в с. Єлизаветівка Одеської області. Знає ОСОБА_1 , як порядку людину, в роботі відповідальний, виховує самостійно доньку ОСОБА_24 . З перших днів, як ОСОБА_26 перевіз доньку з-за кордону, вона пішла до школи. На його погляд, ОСОБА_27 виглядає щасливою дитиною (а.с. 64).
Громадянка ОСОБА_21 у своїх письмових поясненнях від 10.09.2024 року вказала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 . Засвідчує, що ОСОБА_1 самостійно виховує доньку ОСОБА_3 , вони проживають за однією адресою в с. Єлизаветівка Одеської області. Характеризує ОСОБА_26 , як людину порядну, яка веде здоровий спосіб життя. ОСОБА_27 регулярно ходить до школи, охайно вдягнена. На її погляд, батько виконує всі обов'язки перед дитиною (а.с. 66).
Орган опіки та піклування Дачненської сільської ради дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням від 25.02.2025 року виконавчий комітет Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області затвердив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
З роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 16 постанови від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Враховуючи те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, не забезпечує її матеріально, не піклується про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не готує її до самостійного життя, жодним чином не цікавиться нею, зважаючи на те, що відповідачка, перебуваючи з дитиною за кордоном, протягом тривалого часу не піклувалась про здоров'я, розвиток та належні умови життя доньки, не надавала їй медичної допомоги, не забезпечувала дитину освітою, фактично ізолювала її від суспільства, що призвело до позбавлення дитини сімейного піклування та поміщення її до Кризового центру, де вона перебувала три з половиною місяці, що встановлено у рішеннях Ризького суду у справах дітей, а тому суд дійшов висновку, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї малолітньої доньки та вважає за необхідне позбавити її батьківських прав відносно неї.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав обґрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 к.
Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 грн 20 к.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Повний текст рішення складено 17.04.2025 року.
Суддя Л.О. Пендюра