Справа №751/766/25
Провадження №2/751/732/25
14 травня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з ОСОБА_3 вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2011 року. Під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилась донька ОСОБА_5 . Відповідачка, всупереч його бажанню, самостійно зареєструвала факт народження їхньої спільної дитини в органах РАЦСу. Відповідно до вимог ст. 135 СК України прізвище, ім'я, по-батькові дитини були записані зі слів матері.
Пояснює, що заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.10.2024 року (справа №748/478/24) було визнане його батьківство щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового рішення в актовий запис народження доньки були внесені відповідні зміни та видане свідоцтво про народження від 14.01.2025 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 923.
Позивач вказує, що у червні 2023 року відповідач переїхала з квартири, де вони спільно проживали однією сім'єю, залишивши доньку проживати з ним. У грудні 2023 року відповідачка повідомила телефонним зв'язком, що має бажання виїхати за межі України та повідомила щодо доньки, що їй байдуже її життя. Після цієї розмови, мати ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Відповідачка, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової або будь-якої іншої участі у вихованні дитини. Всі питання щодо виховання вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Дитина знаходиться на повному його утриманні.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, позивач розцінює як ухилення від виховання дитини матір'ю, свідомого нехтування нею своїх обов'язків, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачки до своїх батьківських обов'язків.
Ухвалою судді від 11.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подавала.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Надали до суду заяву про проведення судового засідання без участі їхнього представника. Рішення просять прийняти з урахуванням інтересів дитини.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 - мати позивача, показала, що невістка пішла у 2023 році від позивача та доньки. І це вже не вперше. Відповідач казала, що їй складно з дитиною. Дитину до логопеда відмовлялась водити, хоча є потреба, лікуванням дитини не займалась. До дитини ставилась без любові, наказувала.
Допитана свідок ОСОБА_8 - сусідка, у судовому засіданні показала, що бачить ОСОБА_9 вдвох з дочкою, ОСОБА_10 не бачила вже близько двох років.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 - тітка позивача, показала, що ОСОБА_10 протягом двох років не проживає з родиною. На святі ОСОБА_5 тягнулась до неї, а мати була байдужа до неї. Дитина казала, що мати дуже сувора до неї ставилась, наказувала.
Заслухана в судовому засіданні у присутності педагога малолітня ОСОБА_4 суду пояснила, що вона живе з батьком. Мати від них пішла. Ніяких стосунків зараз немає. Раніше з матір'ю були погані стосунки, сварились. Мати її навіть не вітає з днем народження. Де мати живе - не знає.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, покази свідків та думку малолітньої дитини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.10.2024 року по справі №748/478/24 визнано батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В актовому записі про народження № 923, складеному 25 квітня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції змінено: прізвище дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 »; в графу відомості про батька внесено « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець міста Чернігова, громадянство України, місце проживання: АДРЕСА_1 »; виключено відомості про ОСОБА_14 як батька дитини; решту відомостей залишено без змін (а.с. 9-10).
Згідно довідки ОСББ «Славутич-89» №89 від 21.01.2024 року ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_15 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Згідно характеристики учениці 5-В класу Чернігівської гімназії №32 ОСОБА_6 , наданої вчителем початкових класів ОСОБА_16 , за час роботи (з 20 листопада 2023 року по 31 травня 2024 року) класним керівником 4-В класу, де навчалася ОСОБА_6 зазначає, що ОСОБА_5 вихована, доброзичлива, дружелюбна дівчина. На уроках уважна, в міру активна. Систематично відвідувала школу, пропусків уроків без поважної причини не було. Організаційні питання, питання стосовно навчання та виховання дитини узгоджувалися та вирішувалися виключно з ОСОБА_17 . ОСОБА_1 відвідував зустрічі вчителя з батьками, цікавився навчальними досягненнями дитини у школі, був відкритим до спілкування стосовно доньки. ОСОБА_18 - мати, зі нею, як вчителем початкових класів - класним керівником класу, в якому навчалася ОСОБА_5 , контакту не підтримувала, не цікавилась успіхами дитини у школі. Зі слів ОСОБА_5 , мати живе окремо, активне спілкування не підтримує (а.с. 22).
Згідно характеристики учениці 5-В класу Чернігівської гімназії №32 ОСОБА_4 , наданої класним керівником ОСОБА_19 та директором гімназії ОСОБА_20 , ОСОБА_5 навчається у гімназії з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Має високі та середні досягнення у навчанні, є учасником учнівського самоврядування класу, бере активну участь у позаурочному житті класу. Дуже дружня, добра дитина, по товариськи відноситься до усіх дітей у класі, має лідерські здібності. Батько, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну, забезпечує високий рівень навчання дитини. Мати, ОСОБА_3 , із дитиною не спілкується, з сім'єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв'язок не виходила, на батьківські збори не з'являлася (а.с. 23).
Ухвалою суду від 26.02.2025 року Управління (службу) у справах дітей Чернігівської міської ради надати в судове засідання висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 42).
Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 03.04.2025 року №169 затверджено висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 48, 49). Зі змісту вказаного висновку вбачається, що згідно з інформацією комунального некомерційного підприємства «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради, про стан здоров'я ОСОБА_4 піклується батько, який приводить дочку на профілактичні огляди. Мати дитини станом здоров'я дочки не цікавилася. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_1 наполягав на необхідності позбавити батьківських прав ОСОБА_3 мотивуючи це тим, що вона ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Мати на засідання комісії не прибула. Від ОСОБА_3 19 березня 2025 року надійшла заява на адресу управління, в якій вона висловила байдуже ставлення до позбавлення її батьківських прав по відношенню до ОСОБА_4 , адже вона нейтрально ставиться до питань батьківства, та не заперечує проти розгляду зазначеного питання на засіданні комісії без її участі.
Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтею 150 СК України та статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено обов'язки батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно із ст. 8 ч. 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Статтею 8 цього Закону встановлено право кожної дитини на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно із ст. 12 ч. 6 Закону України «Про охорону дитинства», батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Найкращі інтереси дитини, залежно від їх характеру та серйозності, можуть перевищувати інтереси батьків.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно п. 16, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків з не залежних від неї причин.
Оцінивши надані стороною позивача докази, суд дійшов висновку, що відповідач свідомо не займається вихованням дитини, байдуже ставиться до доньки, не піклується про стан її здоров'я, фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її життям та здоров'ям.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що передбачено ст. 150, 151, 155 Сімейного Кодексу України, а отже, на підставі ст.ст. 164, 165 Сімейного Кодексу України, має бути позбавлена батьківських прав.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім (а.с. 5) судові витрати зі сплати судового збору розмірі 1211,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 288, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко