Справа №751/334/25
Провадження №2/751/666/25
27 травня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Решетник В.В.,
представників позивача Руденко О.В., Даневич Н.Д.,
відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Лєскова В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Садівничого товариства «Колос» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським внескам, -
Садівниче товариство «Колос» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по членським внескам за період з 2019 року по 2024 рік у розмірі 3439,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 497,00 грн., а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (а.с. 2-5).
Позов обґрунтований тим, що СТ «Колос», створене фізичними особами - землевласниками та користувачами земельних ділянок, які добровільно об'єдналися на основі членства для задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах спільності їх інтересів, та є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Кооператив здійснює необхідну господарську діяльність для забезпечення власних потреб, а саме для сприяння її членам у вирішенні загальних соціально-господарських завдань, ведення садівництва, овочівництва та захисту їх прав та інтересів. Кооператив є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку для наступного розподілу між його членами. Позивач діє на основі статуту, затвердженого Загальними зборами членів садівничого товариства «Колос», протокол №3 від 20 квітня 2024 року, який є основним документом, який регламентує діяльність Кооперативу, взаємовідносини між його членами, Головою Кооперативу та державними органами. Статутом позивача передбачено, що члени садівницького товариства зобов'язані сплачувати членські внески. ОСОБА_1 , яка є членом Кооперативу, вказаний обов'язок не виконувала, у зв'язку з чим станом на 20.04.2024 року (дата виключення з кооперативу) у відповідачки обліковувалася заборгованість перед кооперативом на загальну суму 3439,00 грн: 562 грн за 2019 рік, 562 грн за 2020 рік, 562 грн за 2021 рік. 562 грн за 2022 рік, 862 грн за 2023 рік та 329 грн за 2024 рік (за 111 днів по дату виключення з членів Кооперативу - 20.04.2024). Заборгованість Відповідачки за 5 років 3 місяці 20 днів (починаючи з 01.01.2019 по 20.04.2024 - дату виключення) станом на дату подання позову по сплаті членських внесків складає 3439,00 гривень, окрім того, штраф за несплату протягом двох років - 497,00 гривень, усього 3936,00 грн.
Ухвалою судді від 05.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
17.04.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 74-75). У заперечення проти позову відповідач вказує, що до 20.04.2024 року вона дійсно була членом СТ «Колос» і мала у власності садовий будиночок та користувалася земельною ділянкою, яка перебувала у власності позивача. Позивач пояснює, що вона була позбавлена можливості задовольняти потреби члена садівничого товариства, оскільки 01.04.2021 року у належному їй садовому будинку трапилася пожежа, внаслідок якої будинок було знищено. На земельній ділянці, якою вона користувалася, був розташований сад, але у жовтні 2022 року плодові дерева були вирубані під час проведення ремонту лінії електромереж. Таким чином, вона була позбавлена можливості користуватися і дачним будинком, і садом. Також вказує, що у розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, включено податок на землю, від сплати якого вона звільнена на підставі ст. 281 ПК України. Стверджує, що до 2021 року, коли ще був неушкоджений дачний будинок, вона своєчасно сплачувала членські внески до садівничого товариства. Членська книжка та інші документи, що підтверджують сплату внесків, зберігалися в дачному будинку і були знищені під час пожежі. Тому вона позбавлена можливості підтвердити сплату членських внесків за період до 2021 року. Після пожежі вона перестала сплачувати членські внести.
05.05.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 82-83), у якому вказує, що згідно Статуту кооперативу невикористання членом кооперативу своєї земельної ділянки або відмова від використання загальним майном кооперативу, відсутність будь-яких будівель чи споруд на земельній ділянці, як і відсутність садівничої діяльності членів кооперативу, не є підставами для повного або часткового звільнення такого члена кооперативу від сплати членських та/або цільових внесків і не припиняє членства у садівничому товаристві. Також вказує, що саме садівниче товариство є платником земельного податку на земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку. Позивач не є власником земельної ділянки, а лише користується земельною ділянкою, яка перебуває у власності садівничого товариства. Садівниче товариство не має пільг зі сплати земельного податку, а пільги окремих його членів, якщо вони не приватизували свої земельні ділянки, у такому разі податковими органами не застосовуються.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Відповідач та її представник у судовому засіданні позов не визнали і у його задоволенні просили відмовити повністю, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була членом СТ «Колос», що вбачається з копії журналу обліку членів СТ «Колос» (розпочато 2016 року) та мала у користуванні земельну ділянку № НОМЕР_1 (а.с. 49-51).
Обов'язок громадян, прийнятих в члени садівницького товариства, своєчасно сплачувати членські внески передбачений пунктом 4.9 Статуту позивача (а.с. 13-35), а саме член кооперативу зобов'язаний: своєчасно сплачувати членські та цільові внески, необхідні для забезпечення статутної діяльності Кооперативу, в порядку і в розмірі, затвердженому Загальними зборами членів Кооперативу; своєчасно сплачувати податок за земельну ділянку, а також за землі загального користування згідно законодавства в строки, встановлені Загальними зборами членів Коопертаиву; здійснювати своєчасно розрахунки з Кооперативом за спожиту електричну енергію, оплачувати електроенергію, що витрачається на спільні потреби Кооперативу, відшкодовувати витрати на утримання енергогосподарства Кооперативу.
Пунктом 4.11 Статуту позивача передбачено, що несплата членських внесків до протягом двох років є підставою для виключення члена Кооперативу зі складу членів Кооперативу за рішенням Правління.
Відповідно до розрахунків позивача, у відповідача наявна заборгованість із сплати членських внесків, виходячи із розмірів членських внесків, визначених кошторисами на 2019 рік (не змінювався до 2023 року), 2023 рік, 2024 рік (а.с. 88, 89, 90) у такому розмірі: за 2019 рік - 562,00 грн., за 2020 рік - 562,00 грн., за 2021 рік - 562,00 грн., за 2022 рік - 562,00 грн., за 2023 рік - 1293,30 грн., за 2024 рік - 395,67 грн. (а.с. 91).
Рішенням Загальних зборів членів СТ «Колос» від 20.04.2024 року на підставі п.п. 4.10, 4.11, 6.10 Статуту ОСОБА_1 виключено зі складу членів садівничого товариства (а.с. 36-41).
Відповідно до ст. 35 Земельного Кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦК України товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Частиною другою ст. 97 ЦК України визначено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).
Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Судом встановлено, що відповідач була членом Садівницького товариства «Колос» та користувачем земельної ділянки №178 до 20.04.2024 року.
Виходячи з Статуту позивача та рішень Загальних зборів позивача, відповідач зобов'язана сплачувати членські внески у затвердженому у встановленому порядку розмірі.
Згідно із розрахунком заборгованості, виконаним позивачем, у відповідача за період з 2019 по 2024 рік утворилась заборгованість зі сплати членських внесків у на загальну суму 3439,00 грн., а з урахуванням штрафу за несплату протягом двох років, передбаченого. 4.11. Статуту товариства - усього 3936,00 грн.
Відповідачем не спростований розмір вказаної заборгованості, доказів сплати членських внесків за вказаний період суду не надано.
Як вбачається з вказаного розрахунку, розмір заборгованості відповідача розрахований виходячи з площі ділянки та відповідного розміру членських внесків, затвердженого згідно із вказаними вище кошторисами.
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованого нарахування позивачем заборгованості за членськими внесками за період з 2019 по 2024 рік у розмірі 3936,00 грн.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Посилання відповідача на ті обставини, що вона перестала сплачувати членські внески після того як згорів її дачний будинок і був вирубаний сад на земельній ділянці, що позбавило її можливості використовувати земельну ділянку за призначенням, суд не може визнати підставою для звільнення її від сплати членських внесків, оскільки абз. 5 п. 4.9 Статуту позивача передбачено, що невикористання членом Кооперативу своєї земельної ділянки не є підставою для повного або часткового звільнення такого члена Кооперативу від сплати членських внесків. При цьому суд наголошує, що користування ділянкою є саме правом відповідача, яким вона розпоряджається на власний розсуд, і обов'язок сплати членських внесків не залежить від факту забудови ділянки та/або ведення садівництва, а пов'язаний з фактом членства громадянина в садівничому товаристві.
З приводу твердження відповідача про те, що у неї наявні пільги, які звільняють її від сплати земельного податку, розмір якого включений у суму заборгованості позивача по членським внескам, суд вказує, що земельна ділянка № НОМЕР_1 у СТ «Колос» була надана відповідачу у користування, а не перебувала у приватній власності останньої, а, відтак, податок на землю сплачується саме позивачем як юридичною собою відповідно до приписів ст. ст. 269, 270, п. 286.1 ст. 286 ПК України, за всі земельні ділянки, що не перебувають у приватній власності окремих його членів.
Враховуючи наведене, суд відхиляє вказані аргументи відповідача, які вона висловлювала в обґрунтування заперечень проти позову.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи повне задоволення позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім (а.с. 1) судові витрати зі сплати судового збору розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Колос» заборгованість по членським внескам за період з 2019 року по 2024 рік у розмірі 3439 грн. 00 коп. та штрафні санкції у розмірі 497 грн. 00 коп., а всього 3936 (три тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Колос» судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко