Справа №766/9182/25
н/п 1-кс/766/4966/25
16.06.2025 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Херсоні клопотання заступника начальника СВ ВП №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023231030000180 від 28.01.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, про арешт майна,-
13.06.2025 року слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням, якому просив: транспортний засіб марки «Mercedes-Bens», моделі «208D», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , з забороною відчужувати, користуватися та розпорядження ним.
Слідчий в судове засідання не з'явився, в матеріалах клопотання наявна заява, якою просив розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, додаткових пояснень до клопотання не має.
Власник майна в судове засідання також не з'явився.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України неявка учасників не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом1частини другої статті 170цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділенням Відділу поліції №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023231030000180 від 28.01.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.01.2023 року до ЧЧ Відділу поліції № 1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області надійшло звернення від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 24.03.2022 року військові рф, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , заволоділи транспортним засобом ««Mercedes-Bens», моделі «208D».
05.06.2025 ході проведення допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що 25.03.2022 близько 16:00 години, під час окупації російськими військовими Херсонської області до неї за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , приїхали військовослужбовці російської федерації на автомобілі, з символікою рф та написами «V», на боковому склі, а саме три чоловіка, у військовій формі, з автоматичною зброєю. Один з них повідомив, що автомобіль, який належить її сину марки «Mercedes-Bens», моделі «208D», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 був помічений в зоні бойових дій, під час якось обстрілу, де саме не повідомив. Вказані військовослужбовці почали вимагати автомобіль для проведення, якоїсь експертизи, при цьому останні почали погрожувати їй та її чоловіку фізичною силою та автоматичною зброєю. У зв'язку з цим автомобіль, який належить її сину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був відібраний та привласнений військовослужбовцями рф. Де зараз знаходиться автомобіль її сина марки «Mercedes-Bens», моделі «208D», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 на даний час їй не відомо.
Постановою слідчого від 13.06.2025 року транспортний засіб визнано речовим доказам.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб марки «Mercedes-Bens», моделі «208D», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
В ході досудового розслідування місцезнаходження даного транспортного засобу не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, оскільки вказане майно має значення для кримінального провадження, так як зберегло на собі сліди злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених в ст. 98 КПК України та крім того, визнане речовими доказами відповідною постановою слідчого від 13.06.2025 року.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Також слідчий суддя вважає за необхідне заборонити розпоряджатися та користуватися зазначеним майном, оскільки існує можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі вищезазначеного майна. В свою чергу клопотання слідчого в частині заборони відчуження майна та заборони будь-яким уповноваженим особам на внесення інформації про право власності, інші речові права, обтяження по вищевказаному рухомому майну задоволенню не підлягає, оскільки не передбачено ч. 5 ст. 173 КПК України, при цьому слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що саме накладення арешту на майно позбавляє можливості здійснювати його відчуження.
Керуючись ст. ст.98,131-132,167,168,170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт з забороною розпорядження та користування майном, а саме: транспортний засіб марки «Mercedes-Bens», моделі «208D», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
В задоволенні іншої частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Згідно ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1