308/6579/25
13.06.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , який 04.05.2025 року о 11 год. 15 хв. в с. Кінчеш по вул. Шевченка, 1 Ужгородського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
До вказаних висновків суддя дійшов з наступних підстав.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки на адресу місця проживання, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, втім така не вручена ОСОБА_1 з причин відсутності його за місцем проживання. Причин неявки суду не повідомив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надав.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ці висновки дають підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
При цьому, відповідно статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №319801 від 04.05.2025 ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря нарколога відмовився.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100
Суддя враховує, що працівниками поліції було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку, проте ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції. Саме таку відмову суддя і оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов'язані з іншими обставинами.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суддя вважає, що в діяхОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суддя зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в лікаря нарколога.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання судді, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищезазначене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, суддя приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265- 1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суддя, -
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ч. 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, у порядку примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 34 000,00 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом.
Суддя Олена ГОЛЯНА