Справа № 303/2411/25
2/303/794/25
05 червня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» (представник Шкапенко Олександр Віталійович) до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
АТ «Акцент-банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, вказуючи, що ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-банку з метою отримання банківських послуг. 11.09.2023 між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101694440891270, на підставі якого відповідачу надано кредит в розмірі 18 000,00 грн, строком на 36 місяців, до 10.09.2026, зі сплатою процентів у розмірі 85.00 щорічно. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Станом на 03.04.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором становить суму в розмірі 28 828,90 грн., яка складається з 16 780,71 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 048,19 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, яку товариство просило стягнути з відповідача.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.04.2025 позовну заяву залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви, які позивачем усунуто 14.04.2025.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.05.2025 відкрито провадження по цивільній справі за позовом АТ «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та призначено справу до судового розгляду, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч.1 ст.280 ЦПК України для такого порядку розгляду.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Судом встановлено, що відповідач 11.07.2019 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг в АТ «А-банк».
Підписуючи вищезазначену заяву відповідач погодився, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
11.09.2023 року між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101694440891270, шляхом подання останнім заяви про надання послуги «Швидка готівка». Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в розмірі 18 000,00 грн, строком на 36 місяців, до 10.09.2026, зі сплатою процентів у розмірі 85 % на рік. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісії становить (загальна вартість кредиту) 50 744,18 грн. Зазначеним договором визначено, що договір становлять заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту.
Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому зазначена інформація про основні умов кредитування, щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше.
Сторонами кредитного договору підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої загальна вартість кредиту становить 50 744,18 грн.
Видача відповідачу грошових коштів позивачем на виконання умов договору підтверджується меморіальним ордером від 11.09.2023.
На підтвердження суми, яка була отримана в кредит та всіх операцій, які стосуються спірного кредиту позивачем надано виписку по кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 11.09.2023, укладеним між позивачем та відповідачем, станом на 03.04.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 28 828,90 грн., який складається з 16 780,71 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 12 048,19 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
На підтвердження використання відповідачем кредитних коштів позивачем надано виписку по кредиту про рух грошових коштів по картці, з якої вбачається факт користування відповідачем грошовими коштами.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Банк, пред'являючи вимоги про стягнення грошових коштів, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.
У анкеті-заяві позичальника не зазначено розмір кредитного ліміту, умови про відсоткову ставку за користування кредитом, а також порядок, розмір і умови відповідальності за порушення зобов'язань. У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-банк», складають між ним та АТ «А-банк» договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Водночас судом встановлено, що після приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-банк» 11.07.2019, позивач та відповідач уклали 11.09.2023 кредитний договір № ABH0CT155101694440891270, а також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, який є складовою кредитного договору, в яких визначено умови кредитування, в тому числі щодо сплати процентів.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За встановлених обставин у відповідача виникає зобов'язання по поверненні АТ «А-банк» грошових коштів, які надані йому відповідно до умов договору та процентів за їх користування.
Із розрахунку заборгованості судом встановлено, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) відповідача перед АТ «А-банк» становить 16 780,71 грн, а за процентами заборгованість складає 12 048,19 грн.
Враховуючи, що відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором і не оплачує АТ «А-банк» грошові кошти, які передбачені умовами договору, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» (місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360080) заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 828 гривень 90 копійок (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень дев'яносто копійок) та 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя