Справа № 624/75/25
Провадження № 2/185/3325/25
іменем України
12 червня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача по відеозв'язку адвоката Пілігрім П.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Павлограді, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення походження дитини
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- Виключити відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з актового запису № 22 від 11.01.2022 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- Внести зміни до актового запису про народження № 22 від 11.01.2022 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- Вказати у відомостях про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України;
- Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив що ОСОБА_9 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час народження дитини позивач ще перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , тому його указали батьком дитини.
Відповідач ОСОБА_9 звернувся до суду з заявою у якій позов визнав повністю.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.
Представник третьої особи в суд не з'явився.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено наступне.
04.02.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який розірвано рішенням Добропільського районного суду Донецької області від 19.11.2021 року по справі №227/3471/21. Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу не змінено. Підставою для розірвання шлюбу стали обставини, за якими, подружжя проживало за різними адресами впродовж 7 років, кожен вів власне господарство, побут та дозвілля, шлюбні відносини припинено повністю. Із початком АТО на території Донецької області у 2014 році, ОСОБА_1 виїхала до м. Слов'янськ, де працевлаштувалася та постійно проживала. Жодних стосунків колишнє подружжя не підтримувало. З 2014 року, між подружжям ОСОБА_5 припинено не лише ведення спільного господарства, а в цілому шлюбно-сімейні відносини. Постійне місце проживання ОСОБА_3 є тимчасово окупована територія Донецької області, в органах УСЗН, як внутрішньо переміщена особа, відповідач-2 не зареєстрований.
Одночасно із цим, у 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та склалися стосунки, у зв'язку із чим, за приписами ст. 3 СК України, сторони проживали однією сім'єю, тобто, спільно мешкали, мали взаємні права та обов'язки, були пов'язані спільним побутом. З 2015 року по поточну дату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають разом однією сім'єю у фактичних відносинах подружжя. 05.01.2022 року від спільного проживання сторони мають малолітнього сина ОСОБА_10 . 07 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстрований Лубенським ВДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що 07.10.2022 року складено відповідний актовий запис № 501. Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу не змінено.
Проте, з урахуванням особливостей державної реєстрації народження дитини до спливу 10 місяців від дня припинення шлюбу, органами РАЦС відмовлено в складені актового запису про реєстрацію народження сина ОСОБА_10 за походженням від ОСОБА_2 .
Крім того, органами РАЦС роз'яснено, що частина 2 статті 122 Сімейного кодексу України передбачає, що дитина, яка народжена до спливу 10 місяців після припинення шлюбу, походить від подружжя. Частиною 3 статті 122 Сімейного кодексу України передбачено, що жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу 10 місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу РАЦС спільну заяву про невизнання колишнього чоловіка батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства. Тобто, у даному випадку, при державній реєстрації народження повинні бути присутні три особи: колишнє подружжя та чоловік, який вважає себе батьком дитини.
Так, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень зроблено в порядку передбаченому ч.2. ст. 122 Сімейного кодексу України. Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 122 СК України, у зв'язку із народженням дитини до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , запис про батька у свідоцтві про народження малолітнього ОСОБА_10 вказаний за ім'ям та по батькові ОСОБА_3 . Проте, дійсним батьком дитини є ОСОБА_2 , із яким ОСОБА_1 проживала однією сім'єю більше шести років до народження дитини.
Збройна агресія російської федерації у 2022 році та початок активних воєнних дій на всій території України, унеможливили прибуття відповідача-2 до органів РАЦС України для подачі заяв щодо походження дитини.
Наразі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх спільна дитина - син ОСОБА_10 проживають однією сім'єю, спільно турбуються та забезпечують сина, дбають про його здоров'я та займаються розвитком. З метою підтвердження обставин викладених вище, ОСОБА_2 (відповідачем-1) проведено молекулярно-генетичне експертне дослідження. За висновком вказаного експертного дослідження від 29.03.2024 року, проведеного експертом Медико-генетичним центром, на замовлення відповідача-1, було досліджено об'єкти-біологічні зразки передбачуваного батька ОСОБА_2 та дитини ОСОБА_4 . Експертом встановлено ймовірність того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини). За положеннями частини першої статті 50 СК України чоловік має право на батьківство.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Власне на реалізацію положення Конституції і передбачено визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки гарантується дитині батьківство, незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.
Згідно ч. 2,3 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, на момент народження дитини сторони не перебували у шлюбі, але безперервно проживали однією сім'єю на протязі 2 років, тому реєстрацію народження дитини здійснено відповідно фактичних обставин, що склалися.
Згідно ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно ч.2, 3 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення походження дитини - задовольнити.
Виключити відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з актового запису № 22 від 11.01.2022 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни до актового запису про народження № 22 від 11.01.2022 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
Вказати у відомостях про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України;
Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: В. О. Головін