Справа № 183/5260/25
№ 1-кс/183/1119/25
13 червня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисникаОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2024 року за № 12024041350001645, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщанка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у межах кримінального провадження № 12024041350001645 надійшло вищевказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на встановлення досудовим розслідуванням, що ОСОБА_5 03 квітня 2025 року приблизно о 19 годині 50 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , зустрівся з невідомим чоловіком, дані якого в ході досудового розслідування не встановлені, попередньо маючи злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання, носіння та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу, придбав патрони та в подальшому переніс їх до автомобіля (марка модель та державний номер якого в ході досудового розслідування не встановлено) в якому знаходився ОСОБА_7
03 квітня 2025 року приблизно о 20 годині 00 хвилини ОСОБА_5 , знаходячись в автомобілі (марка модель та державний номер якого в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи поблизу АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 за 4 000 гривень, умисно незаконно збув ОСОБА_7 двісті сімдесят один бойовий припас - 5,45-мм проміжний патрон, які являються бойовими припасами та придатні до стрільби.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 на початку травня 2025 року, точно дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився в лісовій місцевості неподалік від с. Піщанка, Самарівського району, Дніпропетровської області, точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, де на землі знайшов пакет, в якому знаходились корпус гранати РГД-5, корпус гранати Ф-1, два запали типу УЗРГМ-2. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання вибухової речовини та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку травня 2025 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи в лісовій місцевості неподалік від с. Піщанка, Самарівського району, Дніпропетровської області, точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються вибуховою речовиною та бойовими припасами, а також розуміючи, що в нього немає передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння вибухових речовин та бойових припасів, підібрав з землі і таким чином придбав корпус гранати РГД-5, корпус гранати Ф-1, два запали типу УЗРГМ-2 та переніс їх до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх зберігати без передбаченого законом дозволу.
12 червня 2025 року в період часу з 09 години 13 хвилин до 09 години 49 хвилин, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено два запали типу УЗРГМ-2, які відноситься до категорії вибухових пристроїв, корпус гранати Ф-1, які відносяться до категорії вибухових речовин, корпус гранати RGD-5, які відносяться до категорії вибухових речовин, які ОСОБА_5 придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
12 червня 2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, по кримінальному провадженню № 12024041350001645.
Слідчий зазначає, що достатність доказів для підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами.
Також, під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, та маючи можливість вільного пересування, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досудовому розслідуванню та судовому розгляду. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які ще не допитані безпосередньо судом, отже, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене, підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, та змусити їх змінити свої показання з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що на теперішній час ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів, без передбаченого законом дозволу та перебуваючи на волі, може продовжити вказану злочинну діяльність, тобто вчиняти інші кримінальні правопорушення у тому числі й продовжити здійснювати збут боєприпасів та вибухових речовин.
Застосування до ОСОБА_5 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому підозрюється останній, наявність у цій справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
На підставі викладеного, враховуючи суспільний резонанс, наявність вказаних ризиків, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Під час судового розгляду прокурор заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити.
В судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб або цілодобового домашнього арешту. Вказав, що клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України та слідчим не було доведено та не підтверджено жодними матеріалами, а ні наявності ризиків, а ні можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу. Посилання на встановлення ризиків ґрунтується на припущеннях. Ризик переховування від органів досудового слідства та суду слідчим обґрунтовано виключно тяжкістю покарання. Підозрюваний не вчинив дії, які б свідчили про його намір переховуватися від органів досудового слідства чи суду, інші дані, які б свідчили про наявність цього ризику відсутні. Матеріали, додані слідчим до клопотання, не містять жодного доказу на користь існування такого ризику, а саме: показання свідків, або підтвердження документально: про намір ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового слідства та суду, придбання ним квитків на виїзд з місця проживання, змінювати місце проживання.
Вказав, що ОСОБА_5 має місце реєстрації за адресою: с. Піщанка, Самарівського району, але фактично проживає: АДРЕСА_2 . З березня 2021 року за вищевказаною адресою проживає з цивільною дружиною ОСОБА_10 , веде господарство, працює на тимчасових підробітках. Підозрюваний має проблему із захворюванням попереково-крижового відділу хребта, у зв'язку з чим необхідно постійно проводити обстеження та лікування. Раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується з позитивного боку. Ризик впливу на свідків є недоведеним. Посилання на жодні обставини, які б свідчили на користь того, що підозрюваний вчиняв чи буде вчиняти такі дії не вказано.
Слідчим не обґрунтовано неможливості застосування інших запобіжних заходів. Вказує, що цілодобовий домашній арешт із забороною спілкування зі свідками та експертами у кримінальному провадженні буде достатній для запобіганню зазначеному ризику і для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Наголошує, що ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість у вищезазначеному кримінальному правопорушенні, кається у скоєному та висловлює щирий жаль з приводу вчиненого, активно співпрацює зі слідством, сприяє розкриттю кримінального правопорушення та встановленню всіх істотних обставин цього кримінального провадження. Також вказав на молодий вік підозрюваного.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Наголосив, що визнає провину та зберігав боєприпаси, оскільки легковажно відносився до самої можливості їх зберігання та наслідків. Пояснив, що патрони йому передав його померлий знайомий, а інші пристрої він знайшов.
Вислухавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя висновує таке.
19 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350001645 за матеріалами правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень внесено відомості з правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 263 КК України, з коротким викладом обставин: До Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення щодо виявлення кримінального правопорушення від 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях відповідно до якого громадянин ОСОБА_11 , спільно з невстановленими особами з метою особистого збагачення здійснює збут вогнепальної зберігання зброї, бойових припасів та інших засобів ураження на території Самарівського району Дніпропетровської області (ЖЄО 34222 від 19 грудня 2024 року).
12 червня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000653, внаслідок самостійного виявлення слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) кримінального правопорушення, у т.ч. під час досудового розслідування, внесено відомості з правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 263 КК України з коротким викладом обставин: 12 червня 2025 року у рамках кримінального провадження № 12024041350001645 від 19 грудня 2024 року проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на корпус гранати Ф-1, предмет ззовні схожий на корпус гранати РГД-5, два предмети ззовні схожий на запали типу УЗРГМ 2, чотири патрони калібру 5,45 (ЖЄО № 27529 від 12 червня 2025 року).
Постановою прокурора від 12 червня 2025 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12024041350001645, 12025042350000653 об'єднано в одне провадження за № 12024041350001645.
12 червня 2025 року о 12:00 затримано ОСОБА_5 в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Перевіряючи підстави затримання в порядку ст. 208 КПК України, слідчий суддя вважає їх правомірними та такими, що відповідають нормі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
12 червня 2025 року о 18:05 годині ОСОБА_5 , у присутності захисника, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Враховуючи зібрані органом досудового розслідування докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, що попередньо кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України. Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, а саме: рапортом о/у відділу ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 11 грудня 2024 року; показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 від 20 січня 2025 року; протоколом огляду від 03 березня 2025 року; протоколом огляду від 03 березня 2025 року; протоколом огляду предмета від 03 квітня 2025 року; висновком експерта за результатами судової експертизи зброї від 24 квітня 2025 року № СЕ-19/104-25/15916; протоколом проведення обшуку від 12 червня 2025 року; довідками від 12 червня 2025 року про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів.
При розгляді доказів, наданих стороною обвинувачення в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.
Слідчий суддя погоджується з позицією слідчого та прокурора щодо імовірності виникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 177 КПК України, з огляду на особу правопорушника, те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке, передбачено у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досудовому розслідуванню. Про існування вказаного ризику, зокрема, свідчить і вчинення злочину в умовах воєнного стану, поведінка підозрюваного за обставин, покладених в обґрунтування підозри.
Також, про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які не допитані безпосередньо судом у ході судового розгляду. Крім того, слідчий суддя враховує й обставини, покладені в обґрунтування підозри щодо отримання підозрюваним боєприпасів, відсутність доказів проведення перевірки органом досудового розслідування версій щодо джерела їх набуття.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про не доведення слідчим ризиків, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Водночас, з огляду на відсутність даних про визнання підозрюваного винним у вчиненні інших кримінальних правопорушень, суд відхиляє посилання сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Направлення обвинувального акта щодо іншого правопорушення не вказує на такий ризик.
За п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено той факт, що інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та визнаним слідчим суддею. Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваний не знятих та не погашених судимостей не має, має постійне місце проживання. Однак вважає, що застосування до ОСОБА_5 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку та тяжкість злочинного діяння, у якому підозрюється останній, неможливість забезпечити запобігання наявних ризиків більш м'якими запобіжними заходами, зокрема, домашнім арештом за місцем проживання (з огляду на особливості об'єктивної сторони оголошеної підозри в частині зберігання за місцем реєстрації боєприпасів та вибухових речовин, легковажне ставлення підозрюваного до такого зберігання, відсутність доказів на підтвердження права власності на майно, за місцем указаного захисником проживання підозрюваного). Відшукання стороною обвинувачення доказів на підтвердження підозри за місцем реєстрації підозрюваного спростовують можливість застосування домашнього арешту, а особисте зобов'язання, застава, не зможе запобігти ризикам, доведеним слідчим слідчому судді.
Розглядаючи питання щодо застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя виходить з того, що ч. 3 ст. 183 КПК України покладає на слідчого суддю обов'язок при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні не просили визначати альтернативний запобіжний захід.
У той же час, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, з огляду на матеріали, що характеризують підозрюваного, наявність у нього захворювань на остеохондроз, спондилоартроз, відсутності доказів на підтвердження розміру річного доходу, підозру у збуті боєприпасів, відомості про проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_14 , слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави з урахуванням вимог ст. 182 КПК України в розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки визначення застави у межах мінімальної межі, встановленої для цього виду кримінального правопорушення не унеможливить існування ризиків з огляду на об'єктивну та суб'єктивну сторони кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , а застосування застави у межах максимальної межі, або понад неї призведе до надмірного тягаря підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщанка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 08 серпня 2025 року включно.
Визначити розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме - в розмірі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 застави, покласти на останнього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду на кожний виклик; не відлучатися з території Піщанської сільської територіальної громади, Самарівського району, Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2024 року за № 12024041350001645; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання, покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а суд вирішує питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали надати підозрюваному, прокуророві, захисникові та уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала в повному обсязі складена та проголошена о 08:05 годині 16 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1