Справа № 182/5335/23
Провадження № 2/0182/2799/2025
Іменем України
13.06.2025 року
м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 16 травня 2012 року між АТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було підписано заяву № б/н з метою отримання банківських послуг, відповідно до якої відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписання даної заяви підтверджує факт, що відповідач повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. На підставі договору, відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим лімітом, який в подальшому було збільшено. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відносно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановлені кредитним договором терміни відповідачка не виконував, у зв'язку з чим станом на 17 липня 2023 року виникла заборгованість в розмірі 52 875 грн. 02 коп., яка складається з наступного:
- 43 251 грн. 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
- 9 623 грн. 34 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Тому, позивач просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності, на задоволенні позову наполягає та просить стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість та понесені ним судові витрати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2023 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження у справі. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Як вбачається з матеріалів, відповідач про розгляд справи неодноразово повідомлявся і через тривалий час скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає та вважає, що пред'явлені вимоги є необґрунтованими, всі посилання сторони позивача на обставини, викладені в позові, свідчать про те, що фінансова установа безпідставно обвинувачує відповідача в неповерненні коштів. На даний час у нього наявні форс-мажорні обставини, які полягають в тому, що в країні війна, він проживає на території, яка постійно під обстрілами, у зв'язку з чим його психологічний стан страждає. А тому, просить вищевказані обставини врахувати при ухваленні рішення по даній справі.
09 жовтня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення, згідно яких послався на обставини, викладені в позовній заяві та на задоволенні позову наполягав. Що стосується посилань сторони відповідача на форс-мажорні обставини, то доказів про те, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність або є працівником відповідного підприємства, який, у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме: військовою агресією проти України, припинив свою трудову діяльність, надано не було. Таким чином, представник позивача позовні вимоги підтримує та на задоволенні позову наполягає.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача, на підставі ст.ст.525, 526, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 16 травня 2012 року між АТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було підписано заяву № б/н з метою отримання банківських послуг, відповідно до якої відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписання даної заяви підтверджує той факт, що відповідач повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. На підставі договору відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим лімітом, який в подальшому було збільшено. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відносно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановлені кредитним договором терміни відповідачка не виконував, у зв'язку з чим станом на 17 липня 2023 року виникла заборгованість в розмірі 52 875 грн. 02 коп., яка складається з наступного: 43 251 грн. 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 9 623 грн. 34 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушив зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі, з викладених обставин у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 на обставини щодо неукладання договору не посилається, що фактично свідчить про наявність у нього боргового зобов'язання. Однак, в позасудовому порядку спір врегулювати не бажає, що свідчить про те, що останній ухиляться від виконання покладеного на нього обов'язку. Окрім цього, відповідач посилається на форс-мажорні обставини, а саме: російську військову агресію проти України та на постійні обстріли міста Нікополя, що є загально відомими обставинами, а без належного підтвердження щодо застосування безпосередньо до відповідача вищевказаних подій, це не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним Договором № б/н від 16 травня 2012 року в сумі 52 875 грн. 02 коп.
Також, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684 грн. 00 коп., сплачений останнім при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН - НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 16 травня 2012 року в сумі 52 875 грн. 02 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН - НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп., сплачений останнім при подачі позову до суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал