Справа № 177/1478/25
Провадження № 1-в/177/165/25
Іменем України
13 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника заявника ОСОБА_4
особи, стосовно якої вирішується питання ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Кривому Розі заяву медичного директора Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_7 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом терміном на 6 місяців, -
06.06.2025 на адресу суду надійшла заява медичного директора Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_7 про продовження відносно ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, терміном на 6 місяців.
В обґрунтування заяви вказано, що на підставі ухвали Снігурівського районного суду Миколаївської області від 02.09.2024 відносно ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння.
04.03.2025 ОСОБА_5 госпіталізований до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР. Згідно висновку комісії лікарів -психіатрів ОСОБА_5 продовжує хворіти на хронічне психічне захворювання, його стан залишається нестабільним, наявні грубі порушення сфери мислення, виражені порушення особистісних структур за шизофренічним типом, викривлення прогностичних здібностей та мотиваційного компоненту діяльності, соціальна дезадаптація та непродуктивність соціального функціонування. У зв'язку з чим, комісія лікарів-психіатрів пришла до висновку про необхідність продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом відносно ОСОБА_5 .
В ході судового засідання представник лікарні - ОСОБА_4 підтримувала заяву медичного закладу та просила її задовольнити.
Судом встановлено, що ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16.12.2024, у справі № 485/2151/24, відносно ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, у зв'язку з вчиненням суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 345 КК України (а.с. 7-12).
04.03.2025 ОСОБА_5 , на виконання вищевказаної ухвали суду, госпіталізований до КП «ДБКЛПД» ДОР.
Відповідно до ст. 95 КК України, особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
При дослідженні судом матеріалів доданих до заяви КП «ДБКЛПД» ДОР встановлено, що зміст заяви не відповідає змісту висновку комісії лікарів-психіатрів відносно ОСОБА_5 .
Так, згідно змісту висновку № 142 від 05.06.2025, відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок проведеного комплексного лікування відзначається позитивна динаміка у психічному стані пацієнта ОСОБА_5 , зі стабілізацією емоційно-вольової та мотиваційно-потребової сфер, підвищенням загального рівня критичності та здатності до прогнозування власних дій з урахуванням зовнішніх обставин, критичним відношенням до скоєного діяння, появою адекватних планів на майбутнє та соціально спрямованих настанов. Рівень агресивності та індекс ворожості не перевищує показників норми. Фізичної агресії не проявляє, ауто агресивних намірів і тенденцій на момент дослідження не діагностовано. ОСОБА_5 виявляє психічний розгляд у формі виражених розладів особистості та поведінки внаслідок помірної розумової відсталості у степені помірено вираженої імбецильності з порушеннями поведінки та соціальної адаптації. Внаслідок проведеного комплексного лікування відзначається позитивна динаміка у психічному стані пацієнта. На теперішній час він небезпеки для себе та оточуючих не становить, продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричного закладу зі звичайним наглядом не потребує. Рекомендовано змінити вид примусових заходів медичного характеру на амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку, за місцем проживання.
Висновок комісії лікарів-психіатрів підписано комісією у складі чотирьох лікарів-психіатрів, зі значним стажем роботи, понад 26 років (а.с. 1-6).
Враховуючи суперечності заяви та висновку комісії лікарів-психіатрів, представником закладу заявлено клопотання про опитування в судовому засіданні лікарів-психіатрів, зі складу комісії, яка обстежувала ОСОБА_8 . Так, лікарі-психіатри ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кожен окремо, повідомили суду про те, що підтримують складений комісією висновок. За своїм психічним станом ОСОБА_5 не становить небезпеки для себе та оточуючих, останній не потребує подальших примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу зі звичайним наглядом, у зв'язку з чим йому рекомендовано зміну примусових заходів медичного характеру на амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку, за місцем проживання.
Лікар-психіатр ОСОБА_10 пояснив, що при складенні заяви до суду, допустив помилку, склавши заяву не про заміну примусових заходів, а про продовження ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу зі звичайним наглядом.
Після дослідження матеріалів справи, заслуховування пояснень лікарів-психіатрів зі складу комісії, представник медичного закладу ОСОБА_4 вказала про не підтримання поданої заяви.
ОСОБА_5 , висловив свою позицію по справі, з урахуванням стану психічного здоров'я, а саме вказував про бажання повернутися додому до матері, з якою підтримує зв'язок.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви закладу, оскільки порушене перед судом питання суперечить висновкам комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_5 .
Прокурор заперечив проти задоволення заяви медичного директора Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_7 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом терміном на 6 місяців. Наполягав на відмові в задоволенні заяви медичного закладу.
Вислухавши учасників по справі, дослідивши додані до заяви документи, суд приходить до висновку, що заява КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом терміном на 6 місяців, відносно ОСОБА_5 , не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Тобто, суд діючи за принципом змагальності, зобов'язаний розглянути саме те питання, що порушення учасником кримінального провадження перед судом, та не може виходити за межі тієї заяви, яка порушена перед судом.
В даному випадку, на розгляд суду надійшла заява про продовження відносно ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Однак, зміст питання порушеного перед судом медичним закладом не згоджується з висновками комісії лікарів-психіатрів, суперечить їм, адже комісія лікарів-психіатрів встановила наявність підстав для зміни ОСОБА_5 примусових заходів на надання амбулаторної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.
Будь-яких даних на спростування вищевказаних висновків комісії лікарів-психіатрів суду не надано, а в ході судового розгляду лікарі підтримали свій висновок.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви медичного закладу щодо продовження відносно ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, адже суду не надано висновку комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовував би необхідність продовження такого виду примусових заходів медичного характеру, а навпаки, надано висновок що спростовує існування необхідності у такому виді примусового заходу медичного характеру як госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом. У зв'язку з чим, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 372, 503, 512-514 КПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви медичного директора Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_11 про продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 6 (шести) місяців.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 7 /семи/ днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено о 08:45 год 16.06.2025
Суддя ОСОБА_1