Справа № 203/2527/25
Провадження № 3/0203/1112/2025
іменем України
30 квітня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 51 КУпАП,
06 квітня 2025 року о 15 год.00хв. в м. Дніпро, вул. 128 Бригади Терооборони, 4, в магазині «Єва» громадянин ОСОБА_1 виніс за межі каси туалетну воду «Versace Man 30мл» вартістю 2298 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, ураховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_1 відомо про наявність відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис в ньому, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Диспозицією ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а частиною 2 ст.51 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №656603 від 06.04.2025 року, письмовими поясненнями та заявою ОСОБА_2 (а.с.2,3), рапортом інспектора 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції Радіна О. від 06.04.2025 (а.с.4), інвентаризаційною відомістю №328426867 від 06.04.2025 (а.с.5), витягом з інтегрованої інформаційно-пошукової системи «Армор» (а.с.6).
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_3 у дусі дотримання законів України, а так само попередження вчинення ним нових правопорушень, необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Оскільки матеріали справи не містять відомостей про виявлені та вилучені речі, місце їх зберігання, тому відповідне питання судом не вирішується.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушниці судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Ю.М. Черваньова