Справа № 202/1218/21
Провадження № 1-кс/202/4461/2025
Іменем України
12 червня 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Дніпро клопотання заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берд, Шамшадинського району Вірменії, з середньою освітою, не працевлаштованого, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 22.01.2003 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.140, ч.3 ст.142, 304, ч.3 ст.185, ч.4 ст. 187 КК України до 12 років позбавлення волі строком на 12 років,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України,-
До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло вищезазначене клопотання, в якому слідчий зазначає, що підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 визначивши вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, ставши учасником озброєної банди організованої ОСОБА_7 в період з листопада 2019 до 25.04.2020 і приймав безпосередню активну участь в двох вчинених бандою розбійних нападах та двох незаконних заволодіннях транспортними засобами, тобто вчинив корисливі тяжкі та особливо тяжкі злочини у складі організованої злочинної групи - озброєної банди.
Так, ОСОБА_5 в період з січня по квітень 2020 року, при невстановлених слідством обставинах, з корисливих мотивів, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які ввійшли до складу озброєної банди, на спільне вчинення розбійного нападу із використанням вогнепальної зброї, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я осіб, які зазнають нападу, поєднаного з проникненням у житло, на родину ОСОБА_16, що мешкають у будинку АДРЕСА_2 , з метою заволодіння належним їм майном та грошовими коштами. Для вчинення розбійного нападу, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заздалегідь приготували вогнепальну зброю, засоби зв'язку - рації, медичні маски, маски з проріззю для очей, що приховували їх обличчя та рукавички, пластикові хомути для стяжки для використання при зв'язуванні потерпілих.
13.04.2020 року, приблизно о 20.50 год. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , прибули до домоволодіння АДРЕСА_2 , де мешкає подружжя ОСОБА_11 для вчинення розбійного нападу.
Діючи узгоджено ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , погрожуючи використанням вогнепальної зброї - пістолета, тобто погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, використовуючи заздалегідь приготовлені пластикові хомути зв'язали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 руки та наказали лежати.
Продовжуючи напад, ОСОБА_7 з метою примусити видати грошові кошти та коштовності, наніс ОСОБА_17 не менше 6 ударів дерев'яним стільцем по тулубу, рукам, голові, а ОСОБА_16 не менше шести ударів по тулубу та кінцівкам, заподіявши тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_7 , знайденими на території домоволодіння кухонними ножами відрізав попередньо вбитій ним собаці породи «Алабай» на прізвисько « Шерхан » голову, та заніс у будинок до пальні та тримаючи у руці став демонструвати її потерпілій ОСОБА_16 , здійснюючи таким чином психологічне насильство щодо неї та погрожуючи вбивством кожного члена родини ОСОБА_16 , якщо вона відмовиться видати грошові кошти. ОСОБА_16 будучи знесиленою терпіти біль, усвідомлюючи загрозу життю та здоров'ю своєї родини, погодилася на вимоги нападників віддати грошові кошти та повідомила про наявні в будинку коштовності та грошові кошти та місце їх зберігання. В результаті розбійного нападу, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , у складі банди, спільно заволоділи майном подружжя ОСОБА_11 , заподіявши ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 матеріальні збитки на загальну суму 525000 гривень.
Крім цього, ОСОБА_5 , 13.04.2020 близько 22.00 години, знаходячись на території домоволодіння родини ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , що мешкають у будинку АДРЕСА_2 , в ході розбійного нападу, спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які ввійшли до складу озброєної банди, отримавши від потерпілої ОСОБА_12 , під погрозою вогнепальної зброї та в результаті використання до неї фізичного насильства, ключі від автомобіля, проникли до гаражу та незаконно заволоділи приналежним ОСОБА_12 транспортним засобом «Toyota Land Cruiser 200» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , в результаті чого потерпілій були заподіяні матеріальні збитки у сумі 101413,80 гривень.
Також ОСОБА_5 , 15.04.2020 року, приблизно о 20.35 год., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленим слідством співучасником злочину, які ввійшли до складу озброєної банди, прибули до домоволодіння АДРЕСА_3 , де мешкає подружжя Компанієць, для вчинення розбійного нападу.
Діючи узгоджено з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 з ОСОБА_7 , погрожуючи використанням вогнепальної зброї - пістолетами, якими були озброєні, тобто погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, напали на ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , неповнолітню ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та використовуючи заздалегідь приготовлені пластикові хомути зв'язали потерпілим руки за спиною й закривши їх очі шапкою, штанами, пледом, почали вимагати вказати місцезнаходження сейфу та віддати їм грошові кошти, які є у будинку.
Погрожуючи використанням вогнепальної зброї - пістолету, з метою примусити їх видати грошові кошти, учасники складу озброєної банди, діючи за попередньою змовою, застосовували до потерпілих фізичне насильство, а саме: ОСОБА_8 взяв до рук чайник та тричі облив ноги ОСОБА_19 , окропом, вимагаючи вказати місцезнаходження сейфу та віддати грошові кошти; ОСОБА_7 , бив потерпілого ОСОБА_19 знайденою у домі совковою лопатою по голові, тулубу та ногах, заподіявши потерпілому ОСОБА_19 тілесні ушкодження; ОСОБА_7 в період часу приблизно з 20.45 до 21.00 годин, став застосовувати фізичне насильство до потерпілої ОСОБА_20 нанісши їй не менше 5 ударів ногами, кулаками обох рук по голові, грудям, обличчю, й заподіявши їй тілесні ушкодження; приблизно о 20.55 години ОСОБА_7 наніс ОСОБА_21 не менше 4 ударів совковою лопатою по спині, заподіявши йому тілесні ушкодження.
В результаті розбійного нападу, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленою слідством особою, у складі банди, спільно заволоділи майном подружжя ОСОБА_23 , заподіявши ОСОБА_19 , ОСОБА_20 матеріальні збитки на загальну суму 669130 гривень, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний розмір доходів громадян та є великим розміром.
Крім цього, ОСОБА_5 15.04.2020 близько 21.05 години, знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в ході розбійного нападу, спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та невстановленим слідством співучасником злочину, які ввійшли до складу озброєної банди, отримавши від потерпілого ОСОБА_19 , під погрозою вогнепальної зброї та в результаті використання до нього фізичного насильств, ключі від автомобіля й незаконно заволоділи приналежним ОСОБА_19 транспортним засобом Mercedes ML-350 4-matic» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який зберігався в гаражі на території цього ж домоволодіння, в результаті чого потерпілому були заподіяні матеріальні збитки у сумі 1191413,80 гривень.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор, вказавши на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підтримав клопотання та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що клопотання про застосування запобіжного заходу є необґрунтованим, а пред'явлена ОСОБА_5 підозра вручена поза межами досудового розслідування та недоведена належними доказами. Також захисник зазначила про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування, а перебував у Німеччині на заробітках.
Захисником зазначено, що вказані обставини обумовлюють необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав думку свого захисника.
Дослідивши клопотання та надані сторонами докази, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000009 (шляхом виділення в окреме провадження з кримінального провадження №12019040000001023) від 11 січня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
В рамках кримінального провадження №12019040000001023, 08.01.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 135, ст.ст. 276-278 КПК України, шляхом вручення його співмешканці ОСОБА_24 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ст. 257 КК України, тобто участь у озброєній банді, організованій з метою нападу на окремих осіб, та вчинюваному нею нападі
- ч. 4 ст. 187 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій, поєднаному з проникненням у житло, вчинений організованою групою;
- ч. 4 ст. 187 КК України - тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій, поєднаному з проникненням у житло, спрямованому на заволодіння майном у великих розмірах, вчиненому організованою групою;
- ч. 3 ст. 289 КК України тобто у вчиненні умисних дій, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом з будь-якою метою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням в інше сховище, поєднаному з насильством небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, щодо транспортного засобу вартість якого у двісті п'ятдесят раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
14.02.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 оголошено в міжнародний розшук.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.03.2022 року обрано стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
11.06.2025 о 16:00 год. уповноваженими особами Федеративної Республіки Німеччина на українсько-польському кордоні в міжнародному пункті пропуску для автомобільного транспорту «Краківець - Корчова» Львівської області, передано підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України та доставлено його до державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя виходить з наступного.
Нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, у зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в матеріалах клопотання докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, оскільки з достатньою імовірністю підтверджують причетність особи до вчинення інкримінованих злочинів.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Слідчим суддею враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має середню освіту, не працевлаштований, одружений, має місце реєстрації, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, факт тривалого переховування ОСОБА_5 за межами території України, є фактором, що посилює реальну можливість у підозрюваного в подальшому здійснювати спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Перевіряючи існування ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що під час ознайомлення з матеріалами клопотання та кримінального провадження, ОСОБА_5 стануть відомі анкетні дані свідків, потерпілих, йому відомі дані інших співучасників злочинів, а тому слідчий суддя доходить до переконання, що підозрюваний, наділений потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні та розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_5 раніше судимий за ч.3 ст.140, ч.3 ст.142, 304, ч.3 ст.185, ч.4 ст. 187 КК України, та на даний час підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки й особливо тяжких злочинів проти власності та проти безпеки руху та експлуатації транспорту, вчинених у поєднанні з насильством, за попередньою змовою групою осіб, у складі організованої банди, як за ознак ретельного планування, так і з розподіленням відповідних ролей, що свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій останнього.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх специфіку, та корисливий характер, а також особу ОСОБА_5 , який офіційно не працевлаштований, тобто отримував дохід лише від своєї протиправної діяльності, слідчий суддя вважає, що наведене вказує на систематичний характер його протиправної поведінки та дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що з врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, тяжкості кримінальних правопорушень, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України слідчим суддею не встановлено.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходить із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що на даній стадії досудового розслідування, більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання щодо можливості визначення підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 183 КПК України, слідчий суддя, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочинів, поєднаних із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи.
Щодо поданого захисником - адвокатом ОСОБА_4 клопотання про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання адвокат вказує, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився, ще до оголошення ОСОБА_5 про підозру, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 (абз. 18 ч. 1 ст. 284) КПК України.
Разом з тим, абзац вісімнадцятий частини першої статті 284 КПК України, на зміст якого посилається захисник, виключено з КПК України, на підставі Закону № 3509-IX від 08.12.2023. Жодних інших обґрунтованих доводів, адвокатом ОСОБА_4 не наведено, а тому слідчим суддя доходить висновку про відсутність законних підстав дял слідчого судді на даній стадії розглядати клопотання захисника.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 179, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 24 липня 2025 року включно.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Повний текст ухвали оголошено о 11 годині 45 хвилин 16 червня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1