справа № 208/14333/24
№ провадження 1-кп/208/486/25
Іменем України
11 червня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої, адвоката ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника, адвоката ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
у відкритому судовому засіданні розглянувши справу кримінального провадження № 12024050000000421 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працюючого гірничим майстром в ДВАТ «Шахта Самарська м. Павлоград», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2014 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
Приблизно об 11 годині 12.06.2024 року, водій ОСОБА_6 керуючи належним йому, технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ VIDA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині автодороги «С050932» сполученням «Новосергіївка - Звірове», зі сторони міста Покровськ, в напрямку с. Солоне на території Покровського району Донецької області.
Рухаючись по проїжджій частині автодороги «С050932», Кузнєцов під'їхав до нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг з автодорогою, що веде до с. Піщане, на якому йому необхідно було продовжити рух прямо.
Відповідно до п.16.12. Правил дорожнього руху України:
«На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу духу), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість,
Діючи в порушення зазначених вимого ПДР та маючи можливість належно їх виконувати, водій ОСОБА_9 проявляючи кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи перешкод технічного характеру для об'єктивного сприйняття дорожньої обстановки, належним чином за нею не стежив, і відповідно не реагуючи на її зміни, не дав дорогу мотоциклу «Alpha ZS110F», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 , який рухався по проїжджій частині автодороги, що веде до с. Піщане справа наліво, відносно напрямку руху водія Кузнєцова, виїхав на вказане перехрестя рівнозначних доріг, де скоїв з ним зіткнення.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події водію мотоцикла «Alpha 2Ѕ110F», ОСОБА_11 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми тіла з множинними переломами кісток черепу, грудини, двобічними переломами ребер, розривом міжхребцевого зчленування між 5-6 грудними хребцями, багато-уламковими переломами кісток лівого передпліччя, 5 п'ясно-фалангового зчленування лівої кисті, лівої великогомілкової кістки, кісток правої гомілки в верхній та середній третинах, ушкодженнями оболонок та речовини головного та спинного мозку, розривами серцевої сорочки, серця, аорти з кровотечою в плевральні порожнини, розривами печінки з кровотечою в черевну порожнину, що ускладнилося гострою крововтратою, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням його смерті яка настала на місці події.
Крім того, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пасажиру мотоцикла «Alpha ZS110F», ОСОБА_12 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху голівки лівого кульшового суглобу, припухлості м'яких тканин та напруженого гемартрозу лівого колінного суглобу, з розривом стійкої післятравматичної контрактури лівого кульшового та лівого колінного суглобів з больовим синдромом, відкритого перелому нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Допущені водієм ОСОБА_9 порушення вимог п. 16.12 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_11 та спричинення потерпілому ОСОБА_13 середньої тяжкості тілесного ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив наступне.
З потерпілими він раніше не знайомий. 12.06.2024 року, близько 12-00 години, він на належному йому автомобілі, зі швидкістю близько 80-90 км/год., їхав на роботу. Дорога, по якій він їхав знаходиться поза селищем. При під'їзді до нерегульованого перехрестя, знаків про його перевагу в русі не було. Побачив мотоцикл з потерпілими, які рухались без шоломів, і він будучи повинен їх пропускати, зробити це не встигав. Намагаючись уникнути зіткнення став гальмувати, але запобігти дорожній пригоді не встиг. Відбулось зіткнення транспортних засобів. Він вийшов з автомобіля та побачив одного потерпілого який лежав на дорозі, та другого, який сидів. Відразу викликав швидку допомогу та працівників поліції.
Свою вину визнає повністю. Просить його суворо не карати, не позбавляти волі. Також, просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, що вкрай необхідно для забезпечення існування його родини.
З потерпілим ОСОБА_13 він повністю розрахувався за заподіяну шкоду.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_14 визнає частково. Ним сплачені 15 340 гривень на поховання загиблого. Матеріальні вимоги щодо вартості мотоцикла та витрат на правову допомогу він не визнає.
Вимоги щодо заподіяної моральної шкоди він визнає частково, і ним добровільно виплачено потерпілій 200 000 гривень.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що раніше з обвинуваченим не знайома. Загиблий потерпілий ОСОБА_11 , її батько, з яким вона мешкала в с. Звірове Донецької області і поміж ними були гарні відносини. Батько не хворів. У нього був мотоцикл, який він купив приблизно 5 років тому. Водієм він був досвідченим.
Перебуваючи вдома, дізналась про аварію. Дорога, де відбулися події, веде до с. Солоне Донецької області. Загибель близької людини викликала в неї великий стрес. У неї погіршилося здоров'я.
Позовні вимоги та наведені підстави і докази, підтримує повністю. Вважає, що ОСОБА_15 повинен їй виплати все, так як зазначено у цивільному позові. Просить не позбавляти обвинуваченого волі, проте наполягає на позбавлення того права керування транспортними засобами.
Під час судового розгляду, судом досліджені наступні матеріали.
- витяг з ЄРДР від 12.06.2024 року, як підстави початку досудового слідства, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 286 КК України, з фабулою, що 12.06.2024 року, приблизно об 11 годині, на перехресті рівнозначних доріг трапилось зіткнення автомобіля марки «ЗАЗ-Vida», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по проїжджій частині автодороги сполученням «м. Покровськ - с. Піщане» зі сторони м. Покровськ Покровського району Донецької області, з мопедом марки «Alpha ZS110F», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався справа наліво відносно руху автомобіля марки «ЗАЗ-Vida»
В результаті ДТП водій ОСОБА_10 загинув на місці події, а пасажир мопеду ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовослужбовець ЗСУ, військова частина НОМЕР_3 , 47 ОМБр, солдат), отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху лівого стегна. (т.2 а.с. 1);
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та трупу від 12.06.2024 року, згідно якого зафіксована обстановка на місці ДТП, ділянці місцевості автодороги сполученням с. Звірове - с. Піщане, встановлено, що автомобіль рухався зі сторони с. Звірове в сторону с. Піщане, мотоцикл зі сторони с. Піщане в сторону с. Звірове, виявлено та вилучено автомобіль «ЗАЗ VIDA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , мотоцикл «Alpha ZS110F», реєстраційний номер НОМЕР_4 . Схема ДТП та фотознімками (т.2 а.с. 10-22);
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.09.2024 року, згідно якого, на місці ДТП, ділянці місцевості автодороги сполученням с. Звірове - с.Піщане, відображено сліди гальмування автомобіля «ЗАЗ-Vida», номерний знак НОМЕР_1 , встановлено, що візуально проглядається злам лівого сліду гальмування автомобілю, оптичним диском до даної слідчої дії (т.2 а.с. 173-174);
- висновок судово-медичної експертизи № 276 від 13.06.2024 року, згідно якого на тілі загиблого ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження: забиті рани чола справа, правої брови, нижньої губи зліва, підборіддя, садна лобно-скроневої області справа, виличної області справа з переходом на біля вушну область, біля зовнішнього кута лівого ока, кінчика та лівого крила носу, лівої носогубної складки, синці носу, верхньої та нижньої губи, закриті переломи кісток носу, кістки верхньої щелепи, правої виличної кістки, крововилив у м'які покрови голови області чола справа, крововиливи під м'які мозкові оболонки головного мозку в проекції лобних долей, стовбурового відділу, лівої потиличної долі, мозочка, осередки розтрощення базальної поверхні лобних долей головного мозку, багато-уламкові вдавлені переломи крил та тіла основної кістки, лобної кістки, луски скроневих кісток, решітчастої кістки; садна передньої поверхні грудної клітини справа з переходом на фланк живота, грудної клітини зліва, обширі крововиливи у м'які тканини грудної клітини, багато-уламковий перелом рукоятки грудини, перелом 1-10 ребер справа по передній та середній пахвовим лініям непрямого характеру, перелом 1 ребра зліва по біля-хребтовій лінії непрямого характеру, перелом 1-9 ребер зліва по середній ключичній лінії прямого характеру з розривами парієтальної плеври, перелом 3-8 ребер зліва по передній пахвовій лінії непрямого характеру, обширі крововиливи в корені легень, розриви лівої легені, розрив серцевої сорочки, розрив лівого шлуночка серця, розрив аорти в області дуги та на рівні 5 грудного хребця з кровотечою в плевральні порожнини (зліва 1050 мл, справа 600 мл), розрив міжхребцевого зчленування між 5 та 6 грудними хребцями з ушкодженням оболонок та речовини спинного мозку та відривами 5-6 ребер від суглобових поверхонь хребців з обох сторін; розриви печінки з кровотечою в черевну порожнину (100мл); забито-рвані рани зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, лівого передпліччя, основної фаланги 5 пальця лівої кисті, правого ліктьового суглобу, лівого колінного суглобу, лівої гомілки, правої гомілки, правого гомілковостопного суглобу, садна лівого плеча, ліктьових суглобів, області крила тазу зліва, правого стегна, колінних суглобів, лівої гомілки, багато-уламкові відкриті переломи кісток лівого передпліччя в верхній третині, 5 п'ясної кістки та основної фаланги 5 пальця лівої кисті, лівої великогомілкової кістки в верхній третині, кісток правої гомілки в верхній та середній третинах.
Всі вище перелічені тілесні ушкодження утворились прижиттєво, незадовго до настання смерті, в короткий проміжок часу, за механізмом удару та тертя від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, за умов дорожньо-транспортної події вказаної в фабулі даної постанови, які, згідно пункту 2.1.3 (б,л,м,п) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95р., мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Яких-небудь інших ушкоджень при експертизі його трупа не виявлено.
Причиною смерті ОСОБА_10 , стала сполучена травма тіла з множинними переломами кісток черепу, грудини, двобічними переломами ребер, розривом між хребцевого зчленування між 5-6 грудними хребцями, багато-уламковими переломами кісток лівого передпліччя, 5 п'ясно-фалангового зчленування лівої кисті, лівої великогомілкової кістки, кісток правої гомілки в верхній та середній третинах, ушкодженням оболонок та речовини головного та спинного мозку, розривами серцевої сорочки, серця, аорти з кровотечою в плевральні порожнини (зліва 1050 мл, справа 600 мл), розривами печінки з кровотечою в черевну порожнину (100мл), що ускладнилося гострою крововтратою.
Згідно міри розвитку трупних явищ, смерть гр. ОСОБА_10 , настала за 12-24 годин до моменту дослідження його трупу в морзі (13.06.2024р. 09.00)
При судово-токсикологічному дослідженні крові і сечі від його трупа ознак алкогольного сп'яніння не виявлено (т.2 а.с. 29-32);
- висновок судово-медичної експертизи №148 від 17.09.2024 року, згідно якого при зверненні за медичною допомогою 12 червня 2024 року (у перші години після подій, які мали місце) на тілі ОСОБА_12 , встановлені тілесні ушкодження: закритий вивих голівки лівого кульшового суглобу, припухлість м'яких тканин та напружений гемартроз лівого колінного суглобу, з розвитком стійкої післятравматичної контрактури лівого кульшового та лівого колінного суглобів з больовим синдромом, відкритий перелом нігтьової фаланги 4-го пальця правої кисті, які утворились за механізмом удару від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин вказаних в описовій частині даної постанови, які, згідно пункту 2.2.1 (в) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95р., відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як потребуючих для свого лікування термін понад 3-х тижнів (т.2 а.с. 128-129);
- висновок автотехнічної експертизи № СЕ-19/105-24/4735-ІТ від 09.08.2024 року, відповідно до якої на момент розвитку події дорожньо-транспортної пригоди рульове керування та гальмова система мотоцикла Alpha-ZS110F (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) перебували в працездатному стані і могли виконувати покладені на них функції по керуванню транспортним засобом.
При цьому на момент огляду рульове керування Alpha-ZS110F (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) перебуває в непрацездатному стані через деформації передньої вилки та керма і не може виконувати функції по керуванню транспортним засобом. Вказані ушкодження носять аварійний характер та утворилися під час розвитку події дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с. 79-82);
- висновок автотехнічної експертизи № СЕ-19/105-24/4734-ІТ від 08.08.2024 року, відповідно до якої на момент розвитку події дорожньо-транспортної пригоди, а також в процесі її розвитку рульове керування та гальмова система автомобіля ЗАЗ-Vida (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) перебували в працездатному стані і могли виконувати покладені на них функції по керуванню транспортним засобом (т.2 а.с. 89-93);
- висновок судової трасологічної експертизи № 19/105-24/4732-ІТ від 23.08.2024 року, відповідно до якого в умовах даної події мало місце перехресне (за напрямком руху), зустрічне (за характером взаємного зближення), косе (поздовжня вісь автомобіля та повздовжня вісь керованого колеса мотоцикла розташовувалися під кутом близько 120°), блокуюче (за характером взаємодії при ударі), зіткнення передньої правої частини автомобіля ЗАЗ-Vida (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та передньої частини мотоцикла ALPHA-ZS110F (реєстраційний номер НОМЕР_5 )
Визначити розташування транспортних засобів відносно елементів проїжджої частини в момент зіткнення та місце зіткнення як геометричну точку не вдалося за можливе, оскільки схема до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди в повному обсязі не масштабується. При цьому, зіткнення транспортних засобів мало місце в момент, коли ліве переднє колесо автомобіля ЗАЗ-Vida (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) знаходилося на «зламі лівого сліду гальмування автомобіля ЗАЗ-Vida» позначеного цифрою «8» на схемі до протоколу огляду місця ДТП 12.06.2024. Тобто в момент зіткнення ліве переднє колесо автомобіля ЗАЗ-Vida (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) знаходилося на відстані 4,3 м від правої межі проїжджої частини та на відстані 24,6 м (3,7 м + 20,6 м + 0,3 м) в повздовжньому напрямку за ходом руху автомобіля до місця розташування його заднього правого колеса в кінцевому положенні.
В момент первинного контакту автомобіль ЗАЗ-Vida (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та мотоцикл ALPHA-ZS110F (реєстраційний номер НОМЕР_5 ) перебували у русі (т.2 а.с. 99-106);
- речовими доказами по справі є - автомобіль «ЗАЗ-Vida», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_6 , мотоцикл «Alpha ZS110F», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_7 , з відповідними пошкодженнями, які вилучено в ході огляду місця події (т.2 а.с. 33-34);
- висновок судової дорожньо-технічної експертизи № 6371 від 24.09.2024 року, згідно якого перехрестя проїзних частин автодороги «C050932» сполученням «Новосергіївка - Звірове» та автодороги, що веде до с. Піщане на території Покровського району Донецької області, з урахуванням відсутності дорожніх знаків, у тому числі і дорожніх знаків пріоритету, слід вважати нерегульованим перехрестям рівнозначних доріг (т.2 а.с. 149-156);
- висновок судової автотехнічної експертизи № 19/113-24/5445-ІТ від 26.09.2024 року, згідно до якого швидкість руху автомобіля «ЗАЗ-Vida», номерний знак НОМЕР_1 відповідно до довжини слідів гальмування становила 71.2;76.5 км/год. (установлене розрахунком значення швидкості слід вважати мінімально можливим)
У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водій автомобіля ЗАЗ-Vida номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до п. 16.12 Правил дорожнього руху.
Технічна можливість запобігти зіткненню автомобіля ЗАЗ-Vida номерний знак НОМЕР_1 з мотоциклом Alpha ZS110F номерний знак НОМЕР_5 для водія ОСОБА_6 визначалась виконанням вимог пункту 16.12 Правил дорожнього руху, для чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру.
В діях водія автомобіля ЗАЗ-Vida номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 16.12 Правил дорожнього руху. Невідповідності зазначеним вимогам у його діях з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водію мотоциклу Alpha ZS110F номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_10 з моменту виникнення небезпеки слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.
Водій мотоциклу Alpha ZS110F номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_10 не мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем ЗАЗ-VIDA номерний знак НОМЕР_1 шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення небезпеки.
В діях водія мотоциклу Alpha ZS110F номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_10 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху.
В діях водія мотоциклу Alpha ZS110F номерний знак НОМЕР_5 ОСОБА_10 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с. 164-170);
- протокол проведення слідчого експерименту, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 знаходячись на місці скоєння кримінального правопорушення, а саме ділянці автодороги «Новосергіївка - Звірове» з пересічення автодороги, яка веде до с. Піщане, пояснив, що 12.06.2024 року, приблизно о 11-00 годині, він перебував у якості пасажира на мотоциклі Alpha ZS110F, номерний знак НОМЕР_5 , під керування водія ОСОБА_10 . На даному мотоциклі вони рухались по проїжджій частині автодороги, що веде до с.Піщане зі сторони с. Піщане в напрямку м. Покровськ на території Покровського району Донецької області. У вказаний час, була світла пора доби, без опадів, проїжджа частина була суха. Рухаючись у вказаному напрямку, проїжджаючи ділянку дороги на пересіченні з автодорогою «Новосергіївка - Звірове» з мотоциклом скоїв зіткнення автомобіль «ЗАЗ-Vida», під керуванням водія ОСОБА_6 , який виїхав на перехрестя з ліва на право, та до зіткнення рухався зі сторони м. Покровська. В результаті ДТП, водій ОСОБА_10 загинув на місті ДТП, а він отримав тілесні ушкодження. На момент ДТП іншого транспорту на перехресті не було. До зіткнення водій ОСОБА_10 рухався з постійною швидкістю, гальмування не застосовував. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди на перехресті дорожніх знаків не було. Швидкість, з якою рухався автомобіль «ЗАЗ-Vida» становила не більше 90 км./год. Досліджені схема ДТП та фотознімки (т.2 а.с. 205-211)
Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає повне визнання вини та щире каяття, добровільне часткове відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Питання про призначення покарання при постановленні вироку суд вирішує в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочинних дій за обставин, пред'явлених в обвинуваченні, з урахуванням вимог статей 50, 65 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
За змістом п. п. 20, 21 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та особу винного.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, яке визначено законодавством як тяжкий, але неумисний злочин, тяжкі наслідки у виді смерті потерпілого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину 2014 року народження, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, враховує доводи державного обвинувачення та позицію потерпілої сторони, доводи сторони захисту.
Злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, і за відсутності обставин передбачених ст. ст. 69, 69-1 КК України, саме зазначений вид основного покарання судом і застосовується.
У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ зазначає, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, суд вважає що покарання обвинуваченому повинно призначатись у межах санкції ст. 286 ч.2 КК України, а подальше перевиховання та виправлення ОСОБА_6 можливо шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі, з встановленням строку випробування.
Розглядаючи питання призначення альтернативного додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує чималий вплив виховного характеру від цього покарання на обвинуваченого, суттєвий вплив на його свідомість та поведінку, виконання виховної функції, направленої на попередження вчинення злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту у майбутньому.
Враховуючи обставини справи, загибель внаслідок події людини, суд вважає, що такий вид додаткового покарання є обов'язковим для призначення.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ, зокрема у справі «Скоппола проти Італії», де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
На думку суду, саме таке основне та додаткове покарання є законним, справедливим, цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового злочину.
Розглядаючи позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, судом встановлено наступне.
Злочин тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. У відповідності зі ст. 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано збитків, має право під час кримінального провадження, проте виключно до суду, пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
В частині підстав відшкодування майнової шкоди, суд встановив наступні обставини.
Стаття 1166 ЦК України, якою визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлює, що така шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
У відповідності з вимогами ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Влаштування поминального обіду є багатовіковою традицією українців, і практично є витратами на поховання.
Матеріальна шкода на поховання загиблого добровільно виплачені ОСОБА_6 потерпілій стороні.
Матеріальна шкода може підтверджуватись рахунками, чеками, квитанціями, що підтверджують витрати на ремонт, заміну, відновлення тощо, це можуть бути дослідження, оцінки, що підтверджують вартість пошкодженого або втраченого майна.
Суд вважає, що матеріальна шкода в сумі 10 000 гривень, як вартість пошкодженого мотоцикла, не підтверджена будь-якими належними доказами, і позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката, суд встановив наступне.
В постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Суд вважає, що враховуючи дійсність витрат, їх обґрунтованість та адекватність обставинам справи по якій надається правова допомога, позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.
Розглядаючи питання стягнення моральної шкоди, суд встановив наступне.
Чітких механізмів встановлення наявності моральної шкоди спричиненої внаслідок кримінального правопорушення, визначення її розміру, механізму доказування, в законодавстві України не визначено, але в будь-якому випадку, для стягнення моральної шкоди необхідно першочергово довести саме її наявність, обґрунтувати розмір моральної шкоди.
У відповідності до Постанова Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода полягає, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з настанням для особи негативних наслідків, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо, психотравмувальною ситуацією для потерпілого, у даному випадку за умов вчинення злочину щодо члена родини.
Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та встановлює, що така шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), дітям, тобто, саме такі особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди та можуть звернутись до суду з позовною заявою про її відшкодування.
Конституцією України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, гарантується, що кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вина обвинуваченого, причинний зв'язок між злочинними діями та бездіяльністю, заподіянням моральної шкоди, у судовому засіданні встановлено.
Враховуючи вимоги розумності та справедливості, той факт, що тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними і фактично не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі, враховуючи, що розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв'язку із порушенням його прав, а також відповідати поведінці завдавача шкоди, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та будуть відповідати стягненню з ОСОБА_16 на користь цивільного позивача ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 400 000 гривень.
Враховуючи добровільно виплачені ОСОБА_6 потерпілій стороні в рахунок завданої моральної шкоди 200 000 гривень, не відшкодованою залишається сума 200 000 гривень, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_4 .
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по проведенню судових експертиз, згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4-х років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_6 протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судових експертиз, у загальній сумі 18 290 гривень 58 копійок.
Речові докази по справі: автомобіль «ЗАЗ-Vida», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_6 ; мотоцикл «Alpha ZS110F», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_7 , які знаходяться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Донецькій області, знявши арешт з майна повернути власникам.
Позовні вимоги позивача ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Враховуючи добровільне відшкодування частини заявленої матеріальної шкоди, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок витрат на правову допомогу 40 000 гривень.
Враховуючи добровільне відшкодування частини заявленої моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_6 , не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1