справа № 208/11373/24
провадження № 1-кп/208/300/25
про призначення до судового розгляду
18 листопада 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
у підготовчому судовому засіданні призначеного 11.10.2024 року, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12023050000000675, які надійшли з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону 11.10.2024 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іллічівка, Комінтерновського району Одеської області, громадянина України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 в військовому званні «старший солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується за ч.4 ст. 410 КК України, -
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла зазначена справа.
Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурора чи закриття кримінального провадження, не вбачається. Справа підсудна Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. На стадії досудового слідства обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Учасники судового провадження - прокурор, обвинувачений, захисник, кожен окремо, вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, і судом не встановлено для цього перешкод.
Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в умовах гауптвахти, яке аргументовано тим, що останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину. Обвинувачений знаходячись на свободі може переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений просив обрати менш суворий запобіжний захід. Досудове розслідування тривало майже рік, і цей час він продовжував службу, від слідства не переховувався. Захисник залишив вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.
Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 на теперішній час обґрунтовано, а саме в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.
ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
За таких обставин, суд вважає за існуючий ризик переховування обвинуваченого від суду з огляду на тяжкість інкримінованого злочину, яка йому загрожує у разі визнання винним, вчинення іншого кримінального правопорушення як то дезертирства.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків у справі.
При встановленні наявності цього ризику, враховується встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, згідно якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення іншими показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, і за таких обставин, ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом таких показань та дослідження їх судом.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу поза всяким сумнівом порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Тримання на гауптвахтах узятих під варту військовослужбовців здійснюється відповідно до чинного законодавства , в тому числі Закону України «Про попереднє ув'язнення» Узяті під варту військовослужбовці розміщуються на гауптвахті на підставі ухвали суду, яка набрала законної сили.
Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Суд вважає, що з врахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, розмір застави який достатньою мірою забезпечить належне виконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків повинен становити 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181-184, 314-316, 331, 334 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 410 КК України, у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, на 25.11.2024 року о 14.30 годині.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора задовольнити.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком до 15.01.2025 року.
У разі внесення на рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважати, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та в цьому випадку покласти на обвинуваченого наступні обов'язки передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками по справі поза межами судового засідання.
В задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1