Єдиний унікальний номер судової справи 201/4917/25
Номер провадження 1-кс/201/1869/2025
30 квітня 2025 року слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
підозрюваної - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , погоджене прокурором Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22022050000001659, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дружківка, Донецької області, громадянки України, зі слів маючу середньо-технічну освіту, розлучену, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
встановив:
Старший слідчий в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 22022050000001659, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2022 року.
З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачається, що групою слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях розслідується кримінальне провадження № 22022050000001659 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Подане клопотання вмотивоване тим, що усвідомлюючи факт наявності збройної агресії Російської Федерації проти України, будучи проросійсько-налаштованою особою, як досвідчений користувач мережі Інтернет, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 17.03.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, діючи умисно, перебуваючи у місті Слов'янську Донецької області, (точне місце під час досудового розслідування не встановлене) за допомогою власного мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A03S», s\n: НОМЕР_1 , номер моделі SM-A037F/DS, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із встановленою SIM-карткою НОМЕР_4 , що мав підключення до всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи власний акаунт в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте», під псевдонімом « ОСОБА_7 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснила поширення відеозапису опублікованого користувачем « ОСОБА_8 » 17.03.2022, наступного змісту:
Журналіст: - Приехали откуда?
Чоловік 1: - ОСОБА_9 .
Журналіст: - Как вы смогли выехать?
Чоловік 1: - На варусе. Росийские войска ваши. Большое спасибо. Украину ненавидим.
Жінка за задньому плані: - С подвалов нас вытащили.
Журналіст: - А что, украинская армия не помогала вам?
Чоловік 1: - украинская армия стреляла по нам. По людям.
Жінка 1: - Прям в дом.
Журналіст: - Вы рады, что вы выехали?
Жінка 1: - Конечно все радуюемся. Спасибо огромное.
Чоловік 1: - Мы с двадцать шестого числа в подвале сидим. Я счастлив, что я выехал.
Жінка 2: - В подвале сидело триста человек. Это в одном только доме.
Журналіст: - Почему вы раньше не выехали?
Жінка 2: - А нас никто не выпускал.
Чоловік 2: - Не давали коридор. Украина не выпускала из города полностью. Мы заблокированы были. Приезжали военные говорит ни в коем случае не выезжайте из города, если вам будет предоставлен коридор российской федерацией. Они хотели дальше нами прикрываться…», що містить заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 18.03.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, діючи умисно, повторно, перебуваючи у місті Слов'янську Донецької області, (точне місце під час досудового розслідування не встановлене) за допомогою власного мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A03S», s\n: НОМЕР_1 , номер моделі SM-A037F/DS, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із встановленою SIM-карткою НОМЕР_4 , що мав підключення до всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи власний акаунт в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте», під псевдонімом « ОСОБА_7 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснила поширення відеозапису опублікованого користувачем «Политстёб 18+» 18.03.2022, наступного змісту: «раскрыли глаза что сидят в подвале «Мира Спорта» нас просто сказали что зашли российские военные и идет зачистка города нужно выбраться и идти до «ПортСити». Машины кто мог уехал, а мы пешком с детьми маленькими. Машины ехали пустые не брали потому, что перепуганые все уезжали. По дороге ни домов нету ничего все горело. Трупы валяются людей военных. Всё дети орут плачут. Под пулями шли. Едет обратно сюда автобусом. По дороге военные ваши, росийские получается, детям давали там конфеты, еду. Ам.. а шо говорить… Под пулями всё там всё горит. Всё. Нету ни дорог ни домов. Вообще ничего нет. И всё это время у нас «Азовцы» просто пряталися за нами. Мы были живая стена ихняя и всё. Всё разбивали просто за нами… У нас вокруг всё было.. нас не выпускали на улицу. Мы в подвале просидели пятнадцать суток. С детьми. Всё. Ни воды нету. Дети все орали. Ничего нам ни воды не давали ничего ни магазинов там нет. Вообще ничего. Они просто приезжали ставили танки. Мы пряталися, чтоб нас не постреляли. Всё. Отходя они бомбоубежище Драмтеатр разбили. Отходя просто напросто всё. Людей к нам привезли с осколками. И всё. Нас всех согнали просто как стадо, блин, в круг. Всё. Да. Вот люди остались только в кругу и всё. Ну вот только сегодня зелёный коридор дали. Говорили, что вы расстреливаете людей. Всё. Вот страшно дети шли все в истериках, все плакали. Видя военных плакали. Просто потому, что привыкли к нашим как у нас украинские относилися к ним. Заходишь в магазин в очереди стоишь. Они зайдут бухие с автоматами. Всё. Растолкают и должны говорить «Героям слава!». Всё. Вот так вот у нас было всё это время. Всё.», що містить заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Крім того, 19.03.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, діючи умисно, повторно, перебуваючи у місті Слов'янську Донецької області, (точне місце під час досудового розслідування не встановлене) за допомогою власного мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A03S», s\n: НОМЕР_1 , номер моделі SM-A037F/DS, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із встановленою SIM-карткою НОМЕР_4 , що мав підключення до всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи власний акаунт в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте», під псевдонімом « ОСОБА_7 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснила поширення відеозапису опублікованого користувачем «Политстёб 18+» 19.03.2022, наступного змісту: «Ну я хотела сказать четко и ясно. Нас обстреливала Украинская армия, украинские батальоны. Мэр города ОСОБА_10 в открытую призывал делать «коктейли Молотова» - бросать в российских военных. У нас там фашистские, фашистские «Азов», «Правый сектор». Они творили такие бесчинства. У нас во дворе убило ребенка и убило женщину - остался двухлетний ребенок. У нас во дворе блокада полнейшая. Нету ни связи ни воды ни газа ни света. Нас дурят украинские власти о том, что всё взято под контроль Украины, что россия разбита и вообще там путин чуть ли не в Гаагском суде сидит. Понимаете? То есть полнейшая блокада…», що містить заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Крім того, 19.03.2022, (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, діючи умисно, повторно, перебуваючи у місті Слов'янську Донецької області, (точне місце під час досудового розслідування не встановлене) за допомогою власного мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A03S», s\n: НОМЕР_1 , номер моделі SM-A037F/DS, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із встановленою SIM-карткою НОМЕР_4 , що мав підключення до всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи власний акаунт в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте», під псевдонімом « ОСОБА_7 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснила поширення відеозапису опублікованого користувачем «Донбасс и мы» 19.03.2022, наступного змісту:
- мешканка: «Ко мне на тринадцатый этаж забегали и с тринадцатого этажа стреляли».
- репортер: «Это ВСУ, да?»
- мешканка: «Ну я не разбираюсь, да. А у мамы с Куприна 69 просто обстреливали людей. Прям вот по квартирам стреляли».
- репортер: «Украинская армия?»
- мешканка: «Ну да»
- репортер: «С какой целью?»
- мешканка: «Ну откуда я знаю? Потому что ненавидят, наверное, людей. Не знаю. Ну вот вы видите этот дом? Получается они всех людей кто там был просто выгнали и с тринадцатого этажа обстреливали», що містить заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України.
Крім того, 20.03.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України, діючи умисно, повторно, перебуваючи у місті Слов'янську Донецької області, (точне місце під час досудового розслідування не встановлене) за допомогою власного мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A03S», s\n: НОМЕР_1 , номер моделі SM-A037F/DS, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із встановленою SIM-карткою НОМЕР_4 , що мав підключення до всесвітньої мережі Інтернет, використовуючи власний акаунт в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте», під псевдонімом « ОСОБА_7 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснила поширення публікації користувача « ОСОБА_11 », опублікованої останнім ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступного змісту: «Мне часто сегодня приходиться общаться с моими земляками, которые задают мне по сути один и тот же вопрос: «А почему так все происходит. Почему мы сидим в подвалах и почему нас обстреливают»? Я им всегда отвечаю, потому, что Вы 7 лет, когда на Вашей Земле шла война, предпочитали ее не замечать. И именно поэтому она и пришла в Ваши дома. И не я ли лично вам буквально орал все эти 7 лет, что Вы творите, неужели Вы не понимаете, что война так прочто не закончится? Но Вы предпочитали и это не слышать. А потому вышло, как и должно было выйти - потому что не только Вы имеете право на защиту. Но есть еще и другие люди, которые тоже имеют право на защиту, но уже от Вас. От Вашей черствости, слепоты и глухоты. ОСОБА_12 », що містить виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у поширенні матеріалів, в яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України, та у поширенні матеріалів, в яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації частини території України, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
23 квітня 2025 року старшим слідчим слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
На думку слідчого що погоджено з прокурором, відносно підозрюваної ОСОБА_4 має бути застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з метою виконання нею покладених на неї процесуальних обов'язків оскільки існують передбачені п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наявність яких у клопотанні обґрунтована наступним.
Існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику в клопотанні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а тому остання розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на окуповану територію.
Наявність передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтована тим, що ОСОБА_4 маючи доступ до свого акаунту в соціально-орієнтованій мережі «Вконтакте» може видалити зі своєї сторінки публікації, поширення яких їй інкримінується, або взагалі сторінку повністю.
Існування передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні. Ризик незаконного впливу на експертів, спеціалістів є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання за необхідності показань від осіб, які є експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні, а саме усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. ст. 23, 356 КПК України
Суд не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Наявність передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтована тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи без застосування відносно неї запобіжного заходу, за місцем свого проживання у м. Слов'янську Донецької області, дозволить їй продовжити вчиняти вказані злочини, у яких вона на теперішній час підозрюється, чи вчинити нове кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на підозрювану наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не користуватися соціальними мережами «Однокласники», «Вконтакте»; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (за виключенням випадків безпосередньої загрози життю та здоров'ю внаслідок збройної агресії РФ проти України); повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування з експертом з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, якщо такі маються.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрювана ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення клопотання та застосування до неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, повідомила, що підозру визнає в повному обсязі та на даний час уже 3 роки не користується мережею «Вконтакте».
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала проти застосування до її підзахисної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки її підзахисна повністю визнала підозру.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, доводи прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, позицію сторони захисту, проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, до яких згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок їх застосування визначений главою 18 КПК України.
Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є, зокрема: особисте зобов'язання.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частиною 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до приписів частини 1 статті 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду (п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України), повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України), утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом (п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України), здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
У своїх рішеннях, зокрема, «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Під час розгляду клопотання встановлено, що групою слідчих слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях розслідується кримінальне провадження № 22022050000001659 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
23 квітня 2025 року старшим слідчим слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_4 до інкримінованих їй кримінальних правопорушень, що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у витягі з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022050000001659 від 29.06.2022 року, у повідомлення про виявлення кримінального правопорушення за підписом керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» від 15.02.2025 року за вихідним №17/8/2-717нт, у рапорті про виявлене кримінальне правопорушення за підписом старшого оперуповноваженого 3 сектору 2 відділу 8 управління ДВКР СБ України від 15.02.2025 року за вихідним №17/8/2-716нт, у протоколі огляду мережі Інтернет від 19.02.2025 року, у висновку експерта №298-Л від 19.03.2025 року за експертною спеціальністю 1.4 «Сематико-текстуальне дослідження писемного та усного мовлення», у повідомленні щодо виконання постанови за підписом керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» від 04.04.2025 року за вихідним №17/8/2-1621нт, у відповіді Відділу з ведення реєстрації обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов'янської міської військової адміністрації №20-16/2-1217 від 04.04.2025 року, у характеристиці на ім'я ОСОБА_4 за підписом ДОП СП ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, у відомостях з Демографічного реєстру станом на 17.03.2025 року, у відповіді начальника відділу Відділу зберігання інвентаризаційних справ об'єктів нерухомого майна Слов'янської міського військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 08.04.2025 року за вихідним №04-01/955, у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №421236609 від 04.04.2025 року, у актовому записі про шлюбу №341 від 07.08.1999 року, у відповіді ТСЦ МВС №1452 від 04.04.2025 року за вихідним №31/27/14-1452, у протоколі огляду мережі Інтернет від 14.04.2025 року, у протоколі обшуку за участі ОСОБА_4 від 22.04.2025 року, у постанові про долучення речового доказу від 22.04.2025 року, у протоколі допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 23.04.2025 року.
Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Тож, для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення.
На переконання слідчого судді, такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності зазначених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На підтвердження існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчать такі обставини, як тяжкість покарання (позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої), що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою та вагомість наявних доказів про вчинення останньою інкримінованих кримінальних правопорушень, що може спонукнути останню переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі, шляхом виїзду за кордон або на окуповану територію.
Діставшись висновку про існування наведеного вище ризику, слідчий суддя звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрювана може його вчинити і слідчий суддя вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Відтак, слідчий суддя погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України і визнає існування цього ризику доведеним у повній мірі.
Водночас, слідчий суддя вважає недоведеними під час розгляду клопотання наявність визначених п. п. 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків можливих спроб підозрюваної знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження їх існування.
На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою запобігання доведених ризиків.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про вагомість на даному етапі доказів причетності підозрюваної ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, та враховує, що інкриміновані злочини відносяться до тяжких.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної, яка має середньо-технічну освіту, розлучена, офіційно не працевлаштована, раніше не судима, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, а також зважає на вид і ступінь встановлених ризиків, тяжкість інкримінованих злочинів, обстановку в якій вчинено злочин, зокрема, у період воєнного стану в країні, а тому приходить до висновку про висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання мінімізує заявлений ризик, та на етапі досудового розслідування, буде ефективним та здатним забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
Захід забезпечення кримінального провадження, застосування якого ініціює сторона обвинувачення відносно підозрюваної, є найбільш м'яким із запобіжних заходів.
Слідчий суддя також вважає доцільним покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які було обґрунтовано раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Слідчий суддя зазначає, що на підозрювану необхідно покласти обов'язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (за виключенням випадків безпосередньої загрози життю та здоров'ю внаслідок збройної агресії РФ проти України); 2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 3) утримуватися від спілкування з експертом з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, якщо такі маються.
Водночас, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 195 КПК України, покладення на підозрювану обов'язку «не користуватися соціальними мережами «Однокласники», «Вконтакте»» не передбачено кримінально-процесуальним законом.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, що погоджене із прокурором ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що підлягає задоволенню, а тому відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування до 22 червня 2025 року включно.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 179, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , погоджене прокурором Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22022050000001659, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування до 22 червня 2025 року включно та зобов'язати останню прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (за виключенням випадків безпосередньої загрози життю та здоров'ю внаслідок збройної агресії РФ проти України);
2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування з експертом з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, якщо такі маються.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є 22 червня 2025 року включно.
Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання зазначених в ухвалі слідчого судді, обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль, за виконанням підозрюваною обов'язків, зазначених в ухвалі суду, покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , який здійснює досудове розслідування у кримінальному проваджені внесеному 29 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022050000001659 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 15 хвилин 05 травня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1