Єдиний унікальний номер судової справи 201/5879/25
Номер провадження 1-кс/201/2213/2025
15 травня 2025 року слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22025050000000380, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька Донецької області, громадянина України, із вищою духовною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого настоятелем храму Воскрешення праведного Лазаря в с. Воскресенка Волноваського району Донецької області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
встановив:
Старшим слідчим в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні- прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 поданого в межах кримінального провадження №22025050000000380, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2025 року.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури, та начальника Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області та прокурора Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000380 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111КК України, за наступних обставин.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, але не пізніше 13 лютого 2025 року (точний час органом досудового розслідування не встановлений) представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до конфіденційного спілкування громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, діючи умисно, в умовах воєнного стану, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, в ході спілкування в месенджері «Telegram» з представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ ОСОБА_8 , який має псевдонім « ОСОБА_9 », надав останньому добровільну згоду на надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом збору та передачі останньому інформації про розташування оборонних фортифікаційних споруд та місця ремонту військової техніки ЗС України на території Волноваського району Донецької області, а також оперативної обстановки на території вказаного району.
При цьому громадянин України ОСОБА_4 усвідомлював, що передана ним інформація буде використана іноземною державою - співробітниками ФСБ РФ для проведення підривної діяльності проти України.
Так, на виконання вищевказаного плану та завдань представника іноземної держави - співробітника ФСБ РФ ОСОБА_8 , о 18 год. 59 хв. 14.02.2025, ОСОБА_4 , знаходячись в с. Воскресенка Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану, за допомогою аккаунту в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер телефону НОМЕР_1 та нікнеймом « ОСОБА_10 », надіслав у вигляді текстового повідомлень співробітнику ФСБ РФ - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованому в меседжері «Telegram» за номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 , під обліковим записом « ОСОБА_9 », інформацію про розташування оборонних фортифікаційних споруд ЗСУ на відстані 500 метрів на південь від с. Воскресенка Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, про розташування ремонтної бази військової техніки ЗСУ в приміщенні на колишнього складу на сході від АДРЕСА_3 , про розташування оборонних фортифікаційних споруд ЗСУ на відстані 500 метрів на північ від с. Воскресенка Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, про бойову роботу самохідної артилерійської установки з південної сторони від с. Воскресенка Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області з постійною зміною місця дислокації, та оперативної обстановки в населеному пункті.
В подальшому, в період часу з 18 год. 06 хв. до 18 год. 23 хв. 15.02.2025, ОСОБА_4 , знаходячись в с. Воскресенка Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, усвідомлюючи, що він діє на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану, за допомогою аккаунту в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер телефону НОМЕР_1 та нікнеймом « ОСОБА_10 », надіслав у вигляді текстового повідомлення та пересланої карти із проставленою відміткою співробітнику ФСБ РФ - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованому в меседжері «Telegram» за номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 , під обліковим записом « ОСОБА_9 », уточнення попередньо наданої інформації щодо розташування оборонних фортифікаційних споруд ЗСУ на відстані 500 метрів на південь від с. Воскресенка Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, розташування ремонтної бази військової техніки ЗСУ в приміщенні на колишньому складі, на сході від с. Воскресенка Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області, та розташування оборонних фортифікаційних споруд ЗСУ на початку лісосмуги по автодорозі на північ від с. Воскресенка Комарської сільської територіальної громади Волноваського району Донецької області.
Таким чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
24 березня 2025 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208, п. 6 ст. 615 КПК України.
24 березня 2025 року старший слідчий в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_11 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
25 березня 2025 року слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 години 30 хвилин 22 травня 2025 року, без визначення розміру застави.
На підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000380 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 24.07.2025 року.
Внаслідок особливої складності кримінального провадження необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, зокрема, отримати матеріали на виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні; отримати висновок комп?ютерно-технічної експертизи; після отримання висновка комп'ютерно-технічної експертизи - провести його огляд; виконати всі вимоги, передбачені Інструкцією «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів кримінальному провадженні», затвердженої Наказом № 114/1042/516/1199/936/1687/51 від 16.11.2012, та ст. ст. 255, 256 КПК України; визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення, та у разі необхідності повідомити ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри. виконати вимоги ст. 290 КПК України;
Також, для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, з урахуванням отриманих матеріалів, необхідно скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, повідомити підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування, надати доступ до матеріалів досудового розслідування, виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність, для чого потрібен додатковий строк.
Отримання результатів зазначених процесуальних дій зі збору доказів у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 93 КПК України, має суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні та потребує додаткового часу, що об?єктивно унеможливлює звернення до суду з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4 у даний час та може негативно вплинути на повноту та об'єктивність судового розгляду у кримінальному провадженні.
На думку слідчого, що погоджено з прокурором, підозрюваному ОСОБА_4 слід продовжити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наявність яких у клопотанні обґрунтована наступним.
Так, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, а тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, на тимчасово окупованій території або за кордоном.
Тим більше, підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований в с. Воскресенка Волноваського району Донецької області, фактично проживає в с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, поруч з якими на даний час ведуться активні бойові дії, а агресія яку здійснює Російська Федерація може призвести до окупації вказаних населених пунктів. Тож, у разі застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній перебуваючи за місцем реєстрації або проживання, може опинитися на території, окупованій державою-агресором, та уникнути відповідальності за інкримінований злочин.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що у разі не продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній маючи доступ до власних облікових записів у застосунку «Телеграм» може видалити відповідні дані, що стосуються інкримінованих йому дій та повідомити осіб, котрим він поширював інформацію і які також можуть видалити сліди переписок з ним.
Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та експерта у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування показання у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини вчинення злочину.
Тим більше, на теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також свідки, показання яких можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами та можливого впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі фактично матиме можливість спілкуватися з представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ - ОСОБА_8 , що в свою чергу унеможливить здійснення контролю за його поведінкою та об'єктивно може зашкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 залишаючись на волі за місцем свого проживання у с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області у населеному пункті, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України ті інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить ОСОБА_4 продовжити вчиняти протиправну діяльність.
Даний ризик посилюється тим, що ОСОБА_4 в умовах воєнного стану ініціативне надав допомогу представнику іноземної держави у веденні підривної діяльності проти України, тому зважаючи на лояльне ставлення останнього до окупаційних військ РФ, не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення ним нового кримінального правопорушення або продовження злочину в якому підозрюється ОСОБА_4 .
Застосування більш м?якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а саме:
- застосування особистого зобов'язання не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
- застосування особистої поруки є неможливим через відсутність осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов?язки;
- застосування домашнього арешту є неможливим, оскільки поблизу с. Воскресенка Волноваського району Донецької області та с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської область відбуваються активні бойові дії, що унеможливлює здійснення належної перевірки виконання підозрюваним умов цього запобіжного заходу, та може призвести до ухилення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, під час дії воєнного стану за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, з огляду на положення ч. 6 ст. 176, ч. 3 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із чим, неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів не обґрунтовується. При цьому, з огляду на підозру та наведені вимоги закону слідчий суддя має право не визначати розмір застави.
Враховуючи те, що здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 пов'язано з необхідністю проведення значного обсягу слідчих (розшукових) дій, що може зайняти тривалий проміжок часу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк не менш ніж 60 днів, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та просив його задовольнити з наведених у клопотанні підстав.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання сторони обвинувачення та просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання. Вказала, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, її підзахисний себе винним не визнає та на підставі ст. 63 Конституції України відмовляється давати покази по кримінальному провадженні.
Ризики зазначені в клопотанні є лише припущенням сторони обвинувачення і жодними доказами не підтверджуються. Передбачені п. п. 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики є абсурдними, оскільки за цей час органом досудового розслідування нових доказів не отримано, свідків не встановлено, тому вплинути на особу, яка ще органом досудового розслідування не допитана в якості свідка є неможливим. Видалити інформацію за допомогою іншого телефону дистанційно можливо навіть знаходячись під вартою, оскільки за загальновідомою інформацією підозрювані, які утримуються в умовах слідчого ізолятора, мають доступ до мобільних телефонів, тому ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України належним чином не обґрунтований.
Підозрюваний ОСОБА_4 вину за підозрою не визнав та на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати покази. При цьому, пояснив, що до затримання він проживав приблизно тиждень в с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, до моменту переїзду проживав в с. Воскресенка Волноваського району Донецької області.
Зазначив, що його дружина та його неповнолітня дочка із ним не проживали, оскільки вони спочатку поїхали до рідних у м. Київ, в подальшому до його рідних до Білорусії, звідки намагалися поїхати до РФ, однак не змогли перетнути кордон, оскільки він є настоятелем в українському храмі. Зазначив, що його повнолітні діти проживають на території РФ.
Вказав, що має хронічні захворювання, зокрема, сахарний діабет та гіпертонію, тому просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в Монастирі аби він міг служити Богу.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, зокрема, доводи прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, позицію сторони захисту, проаналізувавши та зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до частини 4 статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом із цим, положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав, які б свідчили про обґрунтовану підозру ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_12 інкримінованого йому злочину слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Під час розгляду клопотання встановлено, що групою слідчих слідчого відділу 2 управління (с дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях розслідується кримінальне провадження № 22025050000000380 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
24 березня 2025 року о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208, п. 6 ст. 615 КПК України.
24 березня 2025 року старший слідчий в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_11 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
25 березня 2025 року слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 години 30 хвилин 22 травня 2025 року, без визначення розміру застави.
На підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 13 травня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025050000000380 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 24.07.2025 року.
Внаслідок особливої складності кримінального провадження необхідно виконати певний обсяг слідчих та процесуальних дій, зокрема, отримати матеріали на виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні; отримати висновок комп?ютерно-технічної експертизи; після отримання висновка комп'ютерно-технічної експертизи - провести його огляд; виконати всі вимоги, передбачені Інструкцією «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів кримінальному провадженні», затвердженої Наказом № 114/1042/516/1199/936/1687/51 від 16.11.2012, та ст. ст. 255, 256 КПК України; визначити остаточну кваліфікацію кримінального правопорушення, та у разі необхідності повідомити ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри. виконати вимоги ст. 290 КПК України;
Також, для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, з урахуванням отриманих матеріалів, необхідно скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, повідомити підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування, надати доступ до матеріалів досудового розслідування, виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність, для чого потрібен додатковий строк.
Направлення обвинувального акту до суду без їх проведення недоцільно, оскільки це може негативно вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин події.
Отримання результатів зазначених процесуальних дій зі збору доказів у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 93 КПК України, має суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні та потребує додаткового часу і це цілком доведено стороною обвинувачення під час розгляду клопотання.
Сукупність зібраних органом досудового розслідування доказів поза розумним сумнівом доводить причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення що підтверджується достатніми на цьому етапі слідства доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування: у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000380 від 18.02.2025 року, у повідомленні про виявлення кримінального правопорушення за підписом першого заступника начальника ГУ - заступника начальника 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 18.02.2025 року за вихідним № 78/2/29-86нт, у рапорті начальника Волноваського РВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 18.02.2025 року за вихідним №78/2/24-85нт, у проханні до президента РФ від ОСОБА_13 , у акті огляду мережі Інтернет від 15.02.2025 року, у інформації про особу на ім'я « ОСОБА_4 » з Державної міграційної служби України, у довідці ДІ МВС за №1-21032025/14210, у відповіді в.о. директора КНП « ОКПЛ м. Слов'янськ» від 21.03.2025 року за вихідним №676, у довідці КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» № 950 від 21.03.2025 року, у повідомленні щодо виконання постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій за підписом начальника Волноваського РВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 27.02.2025 року за вихідним №78/2/29-110нт, у протоколі огляду від 28.02.2025 року, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.03.2025 року, у повідомленні щодо виконання постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій за підписом начальника Волноваського РВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 21.03.2025 року за вихідним №78/2/29-134нт, у відповіді за підписом керівника СіЗ ДВКР СБ України ОТУ «Донецьк» ОСУВ «Хортиця» від 21.03.2025 року за вихідним №17/5/3-169нт, у протоколі обшуку від 24.03.2025 року, у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.03.2025 року, у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 24.03.2025 року, у постанові про визнання предметів речовим доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження від 24.03.2025 року, у постанові про визнання комп'ютерного-технічної експертизи від 25.03.2025 року, у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 30.04.2025 року, у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 30.04.2025 року, у повідомленні зонального експерта відділу ІСТЕ СБУ в ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 09.05.2025 року за вихідним №22.
Отже, наведені вище обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України , що у достатній мірі доведено прокурором під час розгляду клопотання.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Тож, для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення.
На переконання слідчого судді, такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження наявності зазначених у клопотанні ризиків і докази, надані останнім на підтвердження своїх доводів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором під час розгляду клопотання доведена наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати дотепер ризики можливих спроб підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється.
На підтвердження продовження існування передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику свідчать такі обставини, як тяжкість покарання у вигляді п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим та вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованого злочину.
Тим більше, підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований в с. Воскресенка Волноваського району Донецької області, фактично проживає в с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, які на даний час є прифронтовими населеними пунктами та розташовані неподалік від лінії розмежування, де ведуться активні бойові дії, що є тими обставинами, які можуть спонукнути підозрюваного ОСОБА_4 до перетину лінії розмежування та переховування та тимчасово окупованій території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Поряд із цим, слідчий суддя враховує і ті обставини, що, як повідомив ОСОБА_4 , його повнолітні діти проживають на території держави-агресора, а його дружина та неповнолітня донька намагалися перетнути державний кордон Білорусії для в'їзду до РФ.
Слідчий суддя погоджується із обґрунтуванням та доводами прокурора щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом спілкування телефонним зв'язком з представником іноземної держави - співробітником ФСБ РФ - ОСОБА_8 , що, в свою чергу, унеможливить здійснення контролю за його поведінкою та об'єктивно може зашкодити встановленню обставин злочину у кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя вважає доведеним продовження існування передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб підозрюваного ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, з огляду на зареєстроване та фактичне місце проживання останнього, які є прифронтовими населеними пунктами, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, а також на наявність достатніх підстав вважати про лояльне налаштування підозрюваного до окупаційної влади та здійснення протиправних дій проти основ національної безпеки України.
Діставшись висновку про продовження існування наведених вище ризиків, слідчий суддя звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрюваний може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Відтак, слідчий суддя погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 4 та 5 . 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Поряд із цим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведені заявлені у клопотанні ризики можливих спроб підозрюваного ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідка та експерта у кримінальному провадженні, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цих ризиків.
Посилання захисника ОСОБА_5 на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є непереконливою та такою, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 176 КПК України.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який має вищу духовну освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дочку, працює настоятелем храму Воскрешення праведного Лазаря в с. Воскресенка Волноваського району Донецької області, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також зважає на вид і ступінь встановлених ризиків, тяжкість інкримінованого злочину, обстановку в якій вчинено злочин, зокрема, у період воєнного стану в країні, вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, яка передбачає можливість застосування єдиного запобіжного заходу у даному випадку у виді тримання під вартою, а тому приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою відносно підозрюваного.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого, що погоджене із прокурором ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що підлягає задоволенню, а тому відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (днів) до 13 липня 2025 року включно.
Вирішуючи питання про можливість визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та конкретні обставини злочину, направленого на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану достеменну обізнаність підозрюваної про ведення повномасштабних воєнних дій та збройної агресії РФ проти України, зважаючи на те, що досудове слідство триває, проводяться певні слідчі (розшукові) дії, а також на те, що кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_4 відноситься до переліку правопорушень, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки застосування такого альтернативного запобіжного заходу не відповідатиме тяжкості та характеру інкримінованого злочину.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів до 13 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186-187, 193-194, 196, 197, 199, 309, 369-372, 395, 615 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження № 22025050000000380, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» продовжити на строк 60 (днів) до 13 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою є 13 липня 2025 року включно.
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 16 годині 30 хвилин 20 травня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1