Єдиний унікальний номер судової справи 201/16064/23
Номер провадження 1-кп/201/348/2025
02 червня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, подане під час підготовчого провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному 10 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010008486 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, в порядку ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, -
встановив:
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження, внесене 10 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010008486 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, за наступних обставин:
Інкримінований ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. Д, п.п. 1, 3, ст. 228, п. 1 си. 358, ст. 23 КК Чеської Республіки (умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, вчинене групою, за попередньою змовою) відповідає кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України (умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, вчинене за попередньою змовою групою осіб) в редакції Закону на момент вчинення таких дій і карається позбавленням волі на строк до від 3-х до 10-ти років, що є тяжким злочином.
11.11.2017 приблизно о 04:00 годин ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому досудовому розслідуванням місці у Прага-9 Чеської Республіки, заручившись допомогою раніше знайомого ОСОБА_4 , який заздалегідь не обіцяв приховування тяжкого злочину, а саме умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу, у вигляді перевезення ОСОБА_5 до місця злочину, у зв'язку з чим, у проміжок часу з 04:28 до 05:04 годин на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі ОСОБА_6 , не будучи обізнаним про дійсні наміри ОСОБА_5 , доставив останнього до багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 .
Потім ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, на якому його доставив ОСОБА_6 , та проник на відкритий перший поверх будинку АДРЕСА_2 , огороджений плетеним парканом, де був припаркований легковий автомобіль марки Volkswagen Passat 3С, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
Далі ОСОБА_5 , реалізовуючи злочинний умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, утримував при собі ємкість з горючою сумішшю, тим самим, виказуючи свій намір на вчинення умисного тяжкого злочину в присутності ОСОБА_8 . В свою чергу, ОСОБА_6 , який достеменно усвідомлював, що фактично у його присутності ОСОБА_9 вчиняє тяжкий злочин, а саме пошкодження чужого майна шляхом підпалу, та маючи реальну можливість повідомити про безпосереднє вчинення ОСОБА_5 тяжкого злочину шляхом повідомлення до правоохоронних органів Чеської Республіки за екстреним номером «158» або своєю активною поведінкою привернути увагу третіх сторонніх осіб до незаконних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_4 маючи умисел щодо необіцяного приховування тяжкого злочину, жодних заходів не вжив.
Після чого ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи суспільно небезпечним способом, облив легковий автомобіль марки Volkswagen Passat 3C, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 горючою сумішшю з ємкості та за допомогою сірників підпалив вказану суміш, в результаті чого автомобіль загорівся, у зв?язку з чим, останнього засуджено вироком Чеської Республіки окружного суду Праги 9 від 22.06.2018 за ч. Д, п.п. 1, 3, ст. 228, п. 1 ст. 358, ст. 23 КК Чеської Республіки.
Після чого ОСОБА_4 , очевидно розуміючи, що в його присутності ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, умисно не повідомив про це до правоохоронних органів Чеської Республіки.
Таким чином, ОСОБА_6 , який не є членом сім'ї чи близьким родичем ОСОБА_5 , та відносно якого з боку останнього заходи фізичного, психологічного впливу не застосовувались, маючи реальну можливість повідомити правоохоронні органи Чеської Республіки шляхом самостійного звернення або за екстреним номером «158» про вчинення останнім тяжкого злочину та особу злочинця, усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи цього, з метою нe притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, заздалегідь не обіцяно приховав вчинення тяжкого злочину.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у заздалегідь необіцяному приховуванні тяжкого злочину, кваліфікуються за ч. 1 ст. 396 КК України.
До канцелярії суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначив, що відповідно до обвинувального акту вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України інкримінується йому 11 листопада 2017 року, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення якого на даний час вже сплинув, що є підставою для закриття цього кримінального провадження.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі подане ним клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 396 КК України, зазначивши, що цілком розуміє наслідки закриття кримінального провадження саме з цих підстав і не потребує реабілітуючого рішення.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням передбачених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та закриття кримінального провадження, вважаючи його таким, що ґрунтується на вимогах закону.
При цьому, просив суд вирішити долю речового доказу в кримінальному провадженні, зазначив, що заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд серед іншого має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як випливає з положень ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
При цьому, відповідно до ст. 372 КПК України при прийняті такого рішення, суд має зазначити в ухвалі формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінувалося обвинуваченому, суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні свого рішення.
Виходячи з положень ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, є обов'язком суду у разі наявності всіх передбачених законом про кримінальну відповідальність умов, а отже, суд не вирішує питання щодо винуватості особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки зазначене питання може бути вирішено виключно при ухваленні вироку суду в порядку, передбаченому ст. ст. 368-374 КПК України.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до набрання вироком законної сили минуло 5 років, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Згідно ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 2 років.
Відповідно до ст. 12 КК України інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 396 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді арешту на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з дня його вчинення (11 листопада 2017 року), минуло понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, прокурором повідомлено, що ОСОБА_4 не ухилявся від досудового розслідування і не був оголошений у розшук, не містять таких відомостей і надані стороною обвинувачення матеріали, тобто передбачений строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся.
Водночас, судом встановлено і це підтверджується наданими прокурором матеріалами, що ОСОБА_4 під час перебігу строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності вчинив новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України (05 квітня 2018 року), за скоєння якого був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2018 року ОСОБА_4 до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.
Станом на день розгляду цього питання призначене судом покарання ОСОБА_4 відбув та був звільнений у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Підсумовуючи наведене, слідує, що перебіг п'ятирічного строку давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 396 КК України перервався вчиненням останнім нового злочину, тож передбачений ч. 1 ст. 49 КК України п'ятирічний строк починає відраховуватися з моменту вчинення нового злочину, тобто з 05 квітня 2018 року.
Правова позиція щодо початку обчислення строку з дня вчинення нового злочину для визначення строків давності передбачених в ст. 49 КК України після перевивання узгоджується із висновком викладеним в постанові Верховного Суду від 06 травня 2025 року в справі №161/6683/19 (провадження № 51-2737км20).
Таким чином, п'ятирічний строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, визначений ч. 1 ст. 49 КК України, сплинув 05 квітня 2023 року, тобто вже на момент складання обвинувального акту (18 грудня 2023 року).
За таких обставин, подане ОСОБА_4 клопотання є обґрунтованим та такими, що підлягає задоволенню, тож обвинувачений має бути звільненим від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
З повідомленням прокурора, в межах даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі, і запобіжні заходи відносно ОСОБА_4 не застосовувалися, судові витрати відсутні.
Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:
- отриманні від компетентних органів Чеської Республіки матеріали, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12018251010008486, що знаходяться у прокурора - необхідно зберігати у вказаному кримінальному проваджені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49 КК України, суд, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 396 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене 10 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010008486 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України - закрити.
Речові докази:
- отриманні від компетентних органів Чеської Республіки матеріали, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12018251010008486, що знаходяться у прокурора - необхідно зберігати у вказаному кримінальному проваджені.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її проголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 09 годині 15 хвилин 06 червня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1