іменем України
(заочне)
Справа № 621/31/25
Провадження № 2/621/451/25
03 червня 2025 року м. Зміїв Харківська область
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - суддя В.Філіп'єва,
за участю секретаря судового засідання - А.Девятерикової,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
представник позивач - Д.Ляр (не з'явився),
відповідач - ОСОБА_1 , (не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 31.08.2021 року в розмірі 45976,98 гривень, станом на 12.12.2024 року, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.08.2021 року відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75000,00 гривень (п. 1.2. Договору); 2) Тип кредитної карти: Картка "Універсальна GOLD"; 3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2. Договору); 4) Процентна ставка, відсотків річних: 40.8% (п. 1.3 Договору); 5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. Договору); 6) Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 гривень, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4. Договору); 7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 04/22, тип -Універсальна GOLD.
Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 року, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Банк свої зобов'язання за укладеним договором виконав в повному обсязі, та перерахував обумовлену суму на рахунок клієнта, а відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує, погашення кредиту не здійснює, внаслідок чого, станом на 12.12.2024 року, виникла заборгованість у розмірі 45976,98 гривень, яка складається з 40260,45 гривень - заборгованості за тілом кредиту, та 5716,53 гривень - заборгованості за відсотками, які позивач просить стягнути на свою користь, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень. (а.с. 1-6)
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до судового розгляду.(а.с.68)
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Представник позивача Д.Ляр разом з позовною заявою подав клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обзясі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подавав.
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.06.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі ч.4 статті 223, ч.1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:
Повноваження позивача щодо надання банківських послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у витягу та виписці з ЄДРПОУ 10.06.2021 року, Витягу з нової редакції Статуту Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", затвердженому постановою КМУ від 05.06.2019 року №594, Витягу з Державного реєстру банків АТ КБ "ПРИВАТБАНК". (а.с. 48-60)
31.08.2021 року та 11.01.2023 року відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , особисто підписав Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Додаткову угоду №SAMDNWFC00042640213_01, якими передбачалися основні умови кредитування (п.1.2): тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, мета - на споживчі цілі; а також розмір процентної ставки та відповідальність сторін за невиконання зобов'язання.
На виконання взятих на себе зобов'язань, 31.08.2021 року позивач відкрив відповідачеві кредитну картку "Універсальна" № НОМЕР_1 .
Як вбачається з виписки про рух коштів за Договором б/н від 31.08.2021 відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював повернення грошових коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 45976,98 гривень.
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за кредитом складається з :
40260,45 гривень - заборгованості за тілом кредиту,
5716,53 гривень - заборгованості за відсотками,
а всього сума заборгованості складає 45976,98 гривень (а.с. 15-17)
Відповідач, ознайомившись з матеріалами справи, відзиву на позов чи заперечення проти правильності розрахунку до суду не подав.
Доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитом матеріали справи не містять.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, надані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одним з видів зобов'язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.
Так, за змістом положень статей 626-628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до положень §2 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч.1, ч.3 статті 1054 Цивільного кодексу України)
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно частин 1,2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
В судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджується, що між сторонами по справі виникли договірні зобов'язання стосовно надання/отримання банківських кредитних послуг, за якими відповідач приєднався до публічного договору, запропонованого позивачем - АТКБ «ПриватБанк» шляхом підписання Заяви - приєднання до Умов і Правил (Кредитного договору) та Паспорту споживчого кредиту, яким обумовлені всі істотні умови Договору - кредитний ліміт, строк дії договору, порядок погашення, розмір процентів та штрафних санкцій в разі порушення умов. Позивач (Банк) виконав взяті на себе зобов'язання; відкрив позичальнику банківський рахунок та здійснив кредитування карткового рахунку відповідача.
Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання виконував не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, що свідчить про порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з боржника суми заборгованості.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Враховуючи викладене, позовна заява АТКБ "ПриватБанк" про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі ч.1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 274-279, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354- 355 ЦПК, суд
Позовну заяву АТКБ "ПРИВАТБАНК" - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б/н від 31.08.2021 року у розмірі 45976,98 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 98 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", юридична адреса: вул.Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено та підписано 03.06.2025 року.
Суддя В. Філіп'єва