11.06.2025 Єдиний унікальний номер 205/4688/25
Провадження № 2-а/205/99/25
11 червня 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро у спрощеному провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
У березні 2025 року адвокат Кропов А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серія ЕНА №4290541, винесену 17.03.2025 року старшим інспектором УПП рота УПП бат. Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Левченком М.Є. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 грн і закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування уточненого позову зазначив, що 17.03.2025 року старшим інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Левченком М.Є. з незрозумілих причин було зупинено транспортний засіб Mercedes-Benz 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_2 було складено постанову від 17.03.2025 року серія ЕНА №4290541, відповідно до якої на позивача було накладено штраф за переобладнання транспортного засобу без внесення відповідних записів до реєстраційних документів. Оскаржувану постанову позивач вважає постановленою з порушенням вимог законодавства та такою, що порушує його права та інтереси, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне. По-перше, не було підстав для зупинки транспортного засобу, що перебував під керуванням позивача. Так, підставою для зупинки може бути порушення водієм Правил дорожнього руху. Згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_2 дійшов висновку про скоєння позивачем адміністративного правопорушення з огляду на те, що в реєстраційні документи транспортного засобу не вписані дані про його переобладнання (встановлення гідроборту). Отже, висновку про порушення ПДР ОСОБА_2 дійшов під час дослідження реєстраційних документів, а на момент безпосередньої зупинки порушень не було. Таким чином, передусім вбачається порушення правил зупинки транспортного засобу - підстав для цього не було, підстави були знайдені пізніше - під час огляду транспортного засобу та дослідження документів. По-друге, позивач заявляє, що ані він, ані власник транспортного засобу ОСОБА_3 не здійснювали переобладнання транспортного засобу, яке полягало у встановленні гідроборту. Транспортний засіб був придбаний зі вже встановленим гідробортом. Аналіз ринку аналогічних транспортних засобів (Mercedes-Benz 815, 2000-2001 року випуску) доводить, що базова комплектація даної моделі передбачала встановлення гідроборту. Отже, переобладнання, на яке вказав ОСОБА_2 , не відбувалося, транспортний засіб було виготовлено із гідробортом. Згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу №00084-01410-24 від 01.05.2024 року транспортний засіб н/з НОМЕР_1 було визнано технічно справним й вказано на відсутність здійснених переобладнань. Тобто кваліфіковані фахівці пункту технічного контролю за результатом перевірки технічного стану машини порушень не виявили. Представник звертає увагу на фотографію транспортного засобу, що наводиться в протоколі. На ній зображений Транспортний засіб саме з гідробортом. Тим самим, відкидаються будь-які припущення щодо здійснення переобладнання вже після проведення технічного контролю. Таким чином, підтвердженням відповідності транспортного засобу технічним вимогам, зокрема щодо здійснення переобладнання, та відповідно відсутності правопорушення з боку позивача виступає вищевказаний протокол від 01.05.2024 року. Згідно з оскаржуваною постановою крім самовільного переобладнання інспектор вказав на порушення п.6.3.1 ДСТУ 3649:2010, що полягає в пошкодженні заднього лівого розсіювача на фарі. Звертає увагу на те, що зазначений в постанові пункт ДСТУ регламентує вимоги до пневматичних шин і коліс (витяг з ДСТУ додається). Отже, зважаючи на помилкове визначення порушеного пункту ДСТУ, зазначене в протоколі порушення, взагалі не могло мати місця. Крім того, зовнішні світлові прилади автомобіля НОМЕР_1 (зокрема розсіювачі) знаходяться в технічно справному стані й відповідають вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2025 року вищевказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків. 02.04.2025 року представник позивача Кропов А.В. через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2025 року вищевказаний позов було повторно залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків. 11.04.2025 року представник позивача Кропов А.В. через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2025 року позовна заява прийнята до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 року №4273-IX, який набрав чинності 25.04.2025 року, змінено найменування Ленінського районного суду міста Дніпропетровська на Новокодацький районний суд міста Дніпра.
28.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області Талалаєва О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив, що ГУНП позовні вимоги Пивоварова О.І. не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а доводи, які викладені в позові такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, вказав, що ГУНП є неналежним відповідачем в даній справі, тому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16.05.2025 року за клопотанням представника Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області Талалаєва О.В. замінено відповідача ГУНП в Дніпропетровській області на Департамент патрульної поліції.
28.05.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Кучер Л.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначила, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався у відповідності до вимог чинного законодавства, постанова про притягнення ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015. Порушення були об'єктивно зафіксовані, візуально сприйняті та документально оформлені, інспектор діяв у межах повноважень та правомірно притягнув водія до адміністративної відповідальності, а тому постанова є обґрунтованою та законною, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
06.06.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Кропова А.В. до суду надано відповідь на відзив, в котрому представник просив доводи відповідача відхилити як необґрунтовані, а позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
11.06.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Кучер Л.А. подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначила, що аргументи, викладені позивачем у відповіді на відзив, не спростовують доводів, наведених у відзиві на позовну заяву. Разом з тим, в контексті аргументів позивача додатково до пояснень, зазначених у відзиві на позов, вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне. Зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право зупиняти транспортний засіб, зокрема у разі: якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу (явні пошкодження (габаритного ліхтаря тріщина/відсутність частини пластику);- позивач не спростовує наявність пошкодження а наголошує лише про відсутність фатального пошкодження заднього габаритного ліхтаря. Згідно з пунктом 31.4.3 Правил дорожнього руху України, експлуатація транспортних засобів забороняється, якщо не працює або пошкоджений щонайменше один із задніх габаритних ліхтарів у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості. Таким чином, сам факт зупинення транспортного засобу з метою перевірки технічного стану, зокрема у зв'язку з виявленням пошкодженого заднього габаритного ліхтаря, є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач посилається на лист 2021 року та факт первинної реєстрації транспортного засобу з гідробортом у 2008 році. Водночас, відповідач не стверджував, що саме позивач здійснив переобладнання. Йдеться про сам факт наявності конструктивної зміни, яка не була внесена до реєстраційних документів у встановленому законом порядку, що прямо порушує вимоги: п. 31.3.5 глави 31 Порядку №363 від 02.04.2021 (Порядок державної реєстрації ТЗ), ст. 32 Закону України «Про дорожній рух». Наявність гідроборта не була зазначена у свідоцтві про реєстрацію ТЗ, що вказує на відсутність узаконеного внесення змін до конструкції, зазначені зміни в конструкції ТЗ могли бути внесені вже після реєстрації ТЗ. Сам факт першої реєстрації з ним у 2008 році не є підтвердженням правомірності встановлення, якщо зміни не були офіційно задокументовані та погоджені. Позивач посилається на технічну справність за протоколом перевірки від 01.05.2024 року, але: цей документ не є експертним висновком, не був складений під час зупинки, і не встановлює відсутність правопорушення станом на дату складання постанови. Протокол перевірки не спростовує факт виявлення тріщини розсіювача, що було зафіксовано інспектором на місці події.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кропов А.В. в судове засідання не з'явилися, від представника до суду надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Кучер Л.А. в судове засідання не з'явилась, у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи провести за відсутності представника відповідача, в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 4290541 від 17.03.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн (а.с.13).
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якого під час перевірки позаду був встановлений гідравлічний борт, про що відсутні записи у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що є порушенням правил, норм та стандартів щодо переобладнання, також мав технічні несправності, а саме пошкодження заднього лівого розсіювача на фарі, чим порушив вимогу п.31.1, 31.3 «а» Правил дорожнього руху.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТМ автомобіль Mercedes-Benz 815, 2000 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 та пройшов державну реєстрацію 13.06.2008. В особливих відмітках вказано: «спеціалізований вантажний фургон» (а.с.12).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п 31.3 «а» Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Відповідно до абз. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. У разі переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність з переобладнання транспортних засобів, повинні мати нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання та свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Допуск до експлуатації переобладнаних транспортних засобів здійснюється лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення сертифіката на відповідність вимогам чинних в Україні правил, нормативів. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються, повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року № 1166 «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються».
Державним стандартом України ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» установлено вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.
Відповідно до п.п. 6.3.1. Розділу 6 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» КТЗ мають бути укомплектовані пневматичними шинами (далі - шини) і колесами, які зазначено у НЕ. Не дозволено установлювати на одній осі КТЗ шини різних розмірів, типів конструкції (радіальної, діагональної, камерної, безкамерної), моделі з різними рисунками протектора, призначених для застосування в різні сезони, з шипами чи ланцюгами протиковзання та без них.
Частиною 1 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно п.2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі за ст.121 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення.
В спірному випадку відповідачем виявлено, що на автомобілі, яким керував позивач, встановлено гідравлічний борт, який не зазначений у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2024 року транспортний засіб Mercedes-Benz 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним, переобладнання не вказано, що підтверджується Протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу №00084-01410-24 (а.с.14).
Крім того, на підтвердження позовних вимог, представником позивача надано інформаційний лист територіального сервісного центру МВС № 1242 від 15.07.2021 року № 31/-1242-43аз, відповідно до якого згідно ЄДР ТЗ МВС НАІС ДДАІ на автомобіль Mercedes-Benz 815, 2000 р.в, об'єм 4249 см3, на дату його першої реєстрації 13.06.2008 року, вказана інформація про встановлений гідроборт (реєстрація ВРЕВ ДАІ м. Харків ГУМВС України (ТСЦ-6303) (а.с.22).
За поясненнями позивача транспортний засіб був придбаний зі вже встановленим гідробортом, та ані він, ані власник транспортного засобу ОСОБА_3 не здійснювали переобладнання ТЗ Mercedes-Benz 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке полягало у встановлені гідроборту. Відповідачем ці обставини не спростовані, факт переобладнання транспортного засобу після проходження технічного огляду транспортного засобу відповідачем не встановлено.
Також, у постанові інспектор вказує, що водій ОСОБА_1 порушив підпункт 6.3.1 пункт 6 ДСТУ 3649:2010, експлуатуючи автомобіль Mercedes-Benz 815, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проте пошкодження заднього лівого розсіювача на фарі не стосується визначеного пункту ДСТУ. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що інспектором було невірного визначено порушення.
За приписами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 222 КУпАП України, розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 121 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 заперечує свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4290541 від 17.03.2025 року.
З цього приводу суд вважає, що вищевказана постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що представник відповідача заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, будь-яких достовірних доказів на підтвердження обґрунтованості складання постанови щодо ОСОБА_1 суду не надала, а тому суд дійшов висновку про невиконання обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на відповідача ст. 77 КАС України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи, а стороною відповідача не підтверджено належними доказами наявність правових підстав притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення за ч.1 ст.121 КУпАП та не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4290541 від 17.03.2025 року, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір за оскарження постанови у 484,48 грн.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. ст.9, 72, 77, 241, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 4290541 від 17.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену старшим інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітаном поліції Левченком Максимом Євгенійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП скасувати.
Закрити провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Стягнути з суб'єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати на оплату судового збору в розмірі 484 гривень 48 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представник позивача адвокат Кропов Андрій Вікторович, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3992 від 23.11.2018 року, адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 10/14, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
відповідач Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, буд.3, ел. пошта public@patrol.police.gov.ua, представник відповідача Кучер Лілія Андріївна, РНОКПП НОМЕР_4 , довіреність у порядку передоручення від 01.11.2023 року, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: 49000, м.Дніпро, пл.Троїцька 2-А.
Суддя Г.В. Дорошенко