Справа № 650/3711/25
Провадження № 2/650/2422/25
про залишення без розгляду заяви про відвід судді
13 червня 2025 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., в селищі Велика Олександрівка, розглянувши клопотання з яким звернувся представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» ЧИРКІНА ЛЮДМИЛА ЮРІЇВНА- Журик Андрій Леонідович про відвід судді,
встановив:
В провадженні суду перебуває цивільна справа про розірвання договору оренди землі, сторонами у якій зазначені: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ЧИРКІНА ЛЮДМИЛА ЮРІЇВНА, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Сікору Олександра Олександровича.
Ухвалою суду провадження у вказаній справі відкрито, справу не розглянуто.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою про відвід судді Сікори О.О. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 ЦПК України, зазначивши в обґрунтування те, що на його переконання, у даній справі було порушено порядок визначення судді для її розгляду.
У заяві зазначено, що відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, зокрема пунктів 2.2.1 та 2.3.1, розподіл судових справ має здійснюватися у день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи уповноваженою особою апарату суду. Водночас у Протоколі автоматизованого розподілу даної судової справи вказано, що розподіл відбувся 12 червня 2025 року о 15 год. 20 хв. 09 с., тоді як, відповідно до відомостей, наведених заявником, реєстрація позовної заяви відбулася пізніше - 12 червня 2025 року о 15 год. 22 хв. 34 с.
На думку заявника, така послідовність дій суперечить вимогам щодо моменту виникнення підстав для розподілу справи, оскільки спочатку має бути здійснена офіційна реєстрація вхідного процесуального документа, після чого справа може бути розподілена судді. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що автоматизований розподіл був здійснений передчасно, що, у свою чергу, є порушенням встановленого порядку визначення судді, та просить відвести суддю Сікору О.О. від розгляду справи й призначити інший склад суду відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Вивчивши доводи викладені представником відповідача в заяві про відвід судді та ознайомившись з матеріалами справи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справі.
Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підставою для відводу судді представник відповідача зазначає порушення порядку автоматизованого розподілу судової справи, посилаючись на нібито невідповідність у хронології між реєстрацією позовної заяви та часом проведення розподілу справи між суддями.
Однак із матеріалів справи та відомостей, отриманих з автоматизованої системи документообігу КП «Д-3», вбачається, що реєстрація вхідного документа - позовної заяви - відбулася 12 червня 2025 року о 15 год. 15 хв. 03 с., а автоматизований розподіл судової справи між суддями проведено 12 червня 2025 року о 15 год. 20 хв. 11 с. Таким чином, твердження заявника про те, що розподіл відбувся раніше реєстрації процесуального документа, є об'єктивно неправдивим.
Крім того, суд зазначає, що з технічної точки зору здійснення автоматизованого розподілу судової справи без попередньої її реєстрації в системі неможливе. Це пов'язано з тим, що процедура автоматизованого розподілу справи базується на аналізі таких параметрів, як: повні дані про сторони та їхню процесуальну роль; спеціалізація справи; категорія спору; вид судочинства; обсяг роботи та коефіцієнт складності справи; дата та час реєстрації документа.
Ці дані вводяться в систему відповідальною особою апарату суду та є необхідною умовою технічної можливості запуску функціоналу розподілу. Будь-яке втручання в цю логіку або спроба обійти етап реєстрації є технічно виключеною і суперечить принципам роботи автоматизованої системи документообігу суду.
Таким чином, суд вважає, що доводи заявника не лише не підтверджені жодними доказами, а й суперечать об'єктивним даним автоматизованої системи, і свідчать про навмисне викривлення фактичних обставин.
Крім того, суд звертає увагу, що в діях представника відповідача вбачається свідоме прагнення вплинути на порядок визначення складу суду поза межами, передбаченими цивільним процесуальним законодавством. Поведінка, яка полягає у системному поданні необґрунтованих заяв про відвід судді за обставин, які не підтверджуються жодними фактичними чи технічними даними, може бути розцінена як спроба маніпулювання механізмом розподілу справ з метою досягнення зміни складу суду, що не допускається в правовій державі.
Спроби змінити визначеного суддю шляхом подання заяв про відвід, які містять недостовірні твердження, не ґрунтуються на об'єктивних даних та спрямовані виключно на досягнення результату, який суперечить принципу випадковості, свідчать про порушення принципу добросовісності та процесуальної рівності сторін, а також можуть мати ознаки втручання у здійснення правосуддя шляхом тиску на суд через процесуальні інструменти, що використовуються всупереч їх призначенню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, вказані дії представника відповідача, з урахуванням усіх наведених конкретних обставин, свідчать про відоме та послідовне намагання вплинути на хід судового розгляду, зокрема шляхом досягнення зміни складу суду у спосіб, не передбачений процесуальним законом. Подання заяви про відвід на підставі доводів, які спростовуються об'єктивними даними автоматизованої системи документообігу та не мають жодного фактичного підтвердження, вказує не лише на зловживання процесуальними правами, а й містить ознаки порушення принципу незалежності суду, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 129 Конституції України.
Суд вважає, що такі дії фактично спрямовані на створення уявлення про нібито існуючі порушення при розподілі справи, з подальшою спробою спонукати суд до зміни головуючого без належних правових підстав, що є посяганням на стабільність судового складу та може кваліфікуватися як спроба впливу на здійснення правосуддя у формі процесуального тиску.
Суд наголошує, що будь-які заяви чи дії, спрямовані на довільну зміну складу суду, не можуть бути виправдані правом на захист чи реалізацію процесуальних гарантій, коли вони вчиняються без поважної причини, без належного обґрунтування і в умовах об'єктивної відсутності підстав для відводу.
Враховуючи викладене, з урахуванням положень частини третьої статті 44 ЦПК України, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про відвід судді підлягає залишенню без розгляду як така, що свідчить про зловживання процесуальними правами та спрямована на перешкоджання здійсненню правосуддя шляхом впливу на порядок визначення складу суду поза межами, передбаченими процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись вищезазначеними положеннями ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича про відвід судді - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ________________ О.О. Сікора