Справа № 650/3533/25
провадження № 2/650/2334/25
про відмову в забезпеченні позову
13 червня 2025 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
02 червня 2025 року до суду надійшла зазначена заява в якій представник просить вжити заходи забезпечення позову, у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») приймати рішення про державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у тому числі до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єктів нерухомого майна (земельних ділянок з кадастровими номерами), а саме земельної ділянки: 6520984800:06:006:0018 площею 12,4988 га та заборонити усім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь- яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки з кадастровими номерами), а саме: -6520984800:06:006:0018 площею 12,4988 га до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, представник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову у справі про розірвання договору оренди землі створює істотний ризик унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог. За наявними доказами, відповідач вже вчинив дії, спрямовані на відчуження права оренди земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу такого права з іншою юридичною особою - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Такі дії мають характер зловживання цивільним правом та є засобом уникнення відповідальності і перешкоджання виконанню рішення суду, що вказує на наявність реальної загрози відчуження предмета спору.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення. У межах цієї справи, ризик зміни реєстраційних даних щодо орендаря, з огляду на встановлений факт передачі прав за іншим договором в аналогічних справах (наприклад, у справі № 650/1701/25), підтверджує необхідність вжиття відповідних заходів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 150 ЦПК України, одним із способів забезпечення позову є заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Такий захід є співмірним і пропорційним, оскільки відповідає меті судового захисту - забезпечити реальне виконання судового рішення, і не перешкоджає відповідачеві в межах інших аспектів господарської діяльності.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові у справі № 910/1040/18 від 16 серпня 2018 року, де наголошено на необхідності застосування заходів забезпечення у разі зловживань стороною своїми правами з метою ускладнення або унеможливлення виконання судового рішення.
Крім того, за даними з ДРРП, у 2025 році вже було зафіксовано кілька випадків зміни орендарів після звернення до суду з позовом про розірвання договорів оренди. Представником позивача встановлено, що аналогічні дії з боку ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» мали місце, зокрема у справах № 650/2222/25, № 650/1701/25 та № 650/1698/25, що підтверджує системність дій відповідача, спрямованих на уникнення відповідальності.
Таким чином, наявність реального ризику вчинення відповідачем дій, які унеможливлять або ускладнять виконання судового рішення, підтверджує необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та іншим органам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:006:0018 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Такий захід має прямий зв'язок із предметом позову, не порушує прав третіх осіб та є ефективним способом запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до частини третьої статті 153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви та вивчивши доводи наведені представником, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Положеннями статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За змістом статті 51 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі №295/5244/22.
З матеріалів цивільної справи, змісту заяви про забезпечення позову та доданих документів, вбачається, що в провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі. Розгляд справи здійснюється у межах позовного провадження, рішення у справі не ухвалено.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта наданої представником позивача встановлено, що вказана земельна ділянка належить на праві приватної власності позивачу та була передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Разом з цим представник позивача не надав суду доказів того, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в свою чергу здійснило відчуження вказаної земельної ділянки ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» 17 квітня 2025 року.
Предметом розгляду вказаної справи є вимога про розірвання договору оренди землі № 1800109 від 31.12.2017 року укладеного між спадкодавцем позивача ( ОСОБА_3 ) та ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» (новий орендар ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» на підставі договору купівлі продажу права оренди від 17.04.2025) номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 27278079 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:006:0018 .
Ухвалюючи рішення за поданою заявою про забезпечення позову, суд враховує, що згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення. Водночас підставою для застосування відповідного способу забезпечення позову, зокрема, у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна, має бути доведеність наявності реального ризику вчинення таких дій, які б утруднили або зробили неможливим виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову.
У поданій заяві представником позивача зазначено, що існує ризик відчуження відповідачем - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - права оренди земельної ділянки, яка є предметом позову, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:006:0018, що нібито вже передане новому орендарю - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» за договором купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував вчинення такої реєстраційної дії (зокрема, наявності запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про перехід права оренди від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС»), надано не було. Посилання представника позивача на наявність таких дій у справах № 650/1701/25, № 650/1698/25 або № 650/2222/25 не може бути підставою для висновку про наявність реального ризику у цій справі, оскільки правова ситуація в кожній конкретній справі оцінюється індивідуально, з урахуванням лише належних доказів, поданих у відповідному провадженні.
Фактично заявник не підтвердив головну обставину, яка покладена в основу доводів щодо ризику утруднення або унеможливлення виконання рішення суду, - тобто факт відчуження права оренди або навіть початку відповідних реєстраційних процедур щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520984800:06:006:0018. За відсутності таких доказів твердження про наявність загрози вчинення нових дій, що можуть ускладнити виконання рішення суду, залишаються лише припущеннями.
Отже, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки: не доведено факту реального відчуження або спроби відчуження відповідачем спірного права оренди; не надано жодного документа, що підтверджує внесення до державних реєстрів записів про перехід права оренди або намір такого переходу; наведені доводи є лише припущеннями, які не можуть слугувати підставою для обмеження речових або процесуальних прав інших осіб.
Відповідно, за відсутності належного обґрунтування та документального підтвердження вказаних ризиків, у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя: ________________ О.О. Сікора