Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 червня 2025 року Справа№640/20533/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними рішення, зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач) про:
визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.04.2021 №262440008756 про відмову у призначенні пенсії за віком;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 13.04.2021 №4632 про призначення пенсії за віком та зарахувати до розрахункового стажу періоди роботи: з 01.11.1993 по 03.05.1994; з 01.11.2014 по 31.05.2018 з врахуванням довідок: архівна довідка від 03.02.2021 №55, лист від 09.02.2021 №Я-2, виписка з наказу від 28.12.2016 № 502 л/с, копія від 05.09.2018 № 88.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Законом України “Про внесення зміни до п.2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) п.2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Приписами п.2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до п.2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
07.04.2025 адміністративна справа №640/20533/21 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/20533/21 передано для розгляду судді Шинкарьовій І.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Вирішено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням 20.04.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років. При цьому зазначає, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.11.1993 по 03.05.1994 у зв'язку з виправленням у наказі на звільнення у трудовій книжці. Вважає, що вказане рішення є протиправним.
Відповідач надав відзив, у якому зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 28 років, передбаченого ст. 26 Закону №1058. До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи з 01.11.1993 по 03.05.1994, оскільки мається виправлення у наказі на звільнення у трудовій книжці позивача. Страховий стаж позивача становив 27 років 02 місяці 2 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-1V.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся 13.04.2021 до Головного управління Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 20.04.2021 №262440008756 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У рішенні зазначено, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.11.1993 по 03.05.1994, оскільки мається виправлення у наказі на звільнення у трудовій книжці позивача. Страховий стаж становить 27 років 02 місяці 2 дні.
Згідно записів трудової книжки позивач від 03.10.1978, зокрема, вбачається:
- 01.11.1993 прийнятий газозварником у мале підприємство «ЛМБ»;
- 03.05.1994 звільнений по переводу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років.
Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абз.1 ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV).
У абз.2 ч.4 ст.26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно матеріалів справи, рішенням відповідача позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.11.1993 по 03.05.1994, оскільки мається виправлення у наказі на звільнення у трудовій книжці позивача.
Суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Щодо аргументів пенсійного органу про виправлення у трудовій книжці позивача, то суд зауважує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Крім того, суд звертає увагу що виправлення в даті наказу в трудовій книжці відсутні.
Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Отже, твердження про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.11.1993 по 03.05.1994, є безпідставними.
Отже, з огляду на наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати зарахувати до стажу позивача періоди роботи з 01.11.1993 по 03.05.1994. Крім того, враховуючи зазначене, рішення також є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до розрахункового стажу періоди роботи з 01.11.2014 по 31.05.2018 з врахуванням довідок: архівна довідка від 03.02.2021 №55, лист від 09.02.2021 №Я-2, виписка з наказу від 28.12.2016 № 502 л/с, копія від 05.09.2018 № 88.
Суд зауважує, що ключовим правовим питанням у даній справі є рішення від 20.04.2021 №262440008756, щодо якого фактично виник спір.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо неврахування періодів з 01.11.2014 по 31.05.2018 та неврахуванням довідок: архівна довідка від 03.02.2021 №55, лист від 09.02.2021 №Я-2, виписка з наказу від 28.12.2016 № 502 л/с, копія від 05.09.2018 № 88, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні повторного розгляду заяви позивача, у наслідок виконання даного рішення, будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому у задоволенні позовних вимог в частині щодо зарахування до розрахункового стажу періоди роботи з 01.11.2014 по 31.05.2018 з врахуванням довідок: архівна довідка від 03.02.2021 №55, лист від 09.02.2021 №Я-2, виписка з наказу від 28.12.2016 № 502 л/с, копія від 05.09.2018 № 88 слід відмовити, оскільки такі вимоги заявлені, як передчасні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.
Як вже вказано судом, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на перерахунок та отримання пенсії, як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, Україна, місто Київ, вулиця Бульварно-кудрявська, будинок, 16, Код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними рішення, зобов'язати вчинити дії, - частково задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.04.2021 № 262440008756 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2021 за призначенням пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.11.1993 по 03.05.1994, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Повний текст рішення складено 13.06.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова