Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
13 червня 2025 року Справа №200/3186/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну предмету та підстави позову у справі № 200/3186/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 травня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
12 травня 2025 року відкрито провадження у справі, керуючись ч. 1 ст. 263 КАС України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
06 червня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав позову від 02.06.2025 року, яка подана до електронного суду 05.06.2025 року.
Вивчивши подану заяву від 02.06.2025 року та матеріали справи суд приходить до висновку про її повернення без розгляду з огляду на наступне.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства.
Так, у відповідності до частині 1 вказаної статті, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, з наведених норм чинного процесуального законодавства вбачається, що законом визначені певні терміни та умови для звернення із заявами щодо зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розмір позовних вимог, а саме до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із наданням суду доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 1 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 вказаної статті).
Частиною 3 вказаної статті визначено, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вже було зазначено судом, провадження у справі відкрито - 12.05.2025 року та керуючись ч. 1 ст. 263 КАС вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, про що судом постановлена відповідна ухвала. Отже, останнім днем для подання заяви про зміну предмету або підстав позову є 27.05.2025 року.
Заява від 02.06.2025 року подана позивачем 05.06.2025 року, тобто з порушенням встановленого законом строку.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже зазначалось судом, у відповідності до частині 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З аналізу наведеної норми чинного процесуального законодавства вбачається, що законом визначені певні терміни та умови для звернення із заявами щодо зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розмір позовних вимог, за яким не допускається одночасна зміна предмета та підстав позову.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 вказував на те, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Таким чином, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Нею не повинно підмінюватися подання нового адміністративного позову, що не пов'язаний зі справою.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 800/434/17 та постанові від 22.01.20 у справі 26/19197/16 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналізуючи зміст заяви від 02.06.2025 року, суд дійшов висновку, що позивач у вказаній заяві одночасно змінює і підстави, і предмет позову, тобто, фактично подає новий позов, що є порушенням приписів статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, приймаючи до уваги наведені норми чинного процесуального законодавства та враховуючи, що заява про зміну предмету позову подана із порушення визначених законом строків, суд дійшов висновку про повернення її позивачеві без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав позову у справі № 200/3186/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв