12 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2031/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (далі -позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного в розмірі 137818,20 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем після дострокового розірвання контракту про проходження навчання, не було відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у загальному розмірі 137818,20 грн, а тому вказані кошти підлягають примусовому стягненню у судовому порядку.
Ухвалою суду від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 04.03.2025 надіслано відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його місця проживання відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №1167527 від 04.03.2025, на запит сформований судом засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", проте поштове повідомлення повернулось «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач у строк встановлений судом та станом на 12.06.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що наказом начальника Національної академії від 03.08.2024 №34-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Наказом начальника Національної академії від 25.08.2024 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 з 25.08.2024 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення.
25.08.2024 між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних (Силах України курсантами вищого військового навчального закладу. Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов'язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість 'чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
20.01.2025 солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням). Крім того, у даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані із його утриманням у навчальному закладі на підставі постанови Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та зобов'язався їх відшкодувати.
З метою об'єктивного з'ясування ставлення солдата ОСОБА_1 до подальшого проходження служби (навчання), з ним проведено відповідні бесіди: начальником навчального курсу інституту психологічної підтримки персоналу; начальником інституту психологічної підтримки персоналу Національної академії сухопутних військ; начальником Національної академії сухопутних військ.
Відповідно до витягу з протоколу Вченої ради інституту психологічної підтримки персоналу Національної академії сухопутних військ від 20.01.2025 №11 ухвалено рішення клопотати перед вченою радою Національної академії про відрахування солдата ОСОБА_1 через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням).
Засіданням Вченої ради Національної академії від 23.01.2025 №9 за результатами головування ухвалено рішення клопотати перед начальником Національної академії про відрахування солдата ОСОБА_1 через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Національної академії від 23.01.2025 №4-КС (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 , відповідно до частини 11 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та пунктів 3.2, 3.8 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, відраховано його з числа курсантів першого курсу через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), звільнено з займаної посади, визначено вважати таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та призначено оператором-електриком військового стрільбища навчально-тренувального комплексу вогневої підготовки загальновійськового полігону Міжнародного центру миротворчості та безпеки.
Наказом начальника Національної академії від 23.01.2025 № 33 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, визначено відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії за період з 25.08.2024 по 23.01.2025 в сумі 137818,20 грн. Того ж дня солдата ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком №3 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 137818,20 грн, згідно з якою він обізнаний з необхідністю оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії.
У зв'язку з добровільним невідшкодуванням коштів за навчання відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2232-ХІІ підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих і навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з частиною1 четвертою статті 25 цього Закону громадяни України, які в установленому порядку, зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
Пунктом 3 частини першої, частини другої статті 24 Закону №2232-ХІІ визначено, що початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону (частина п'ята статті 25 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 11 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: контракт про проходження військової служби (навчання) розривається достроково, а курсанти чоловічої статі, відраховані із закладів фахової перед вищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі їх відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського, сержантського або старшинського складу після закінчення відповідного закладу фахової перед вищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, вважаються такими, що проходять військову службу за призовом та направляються: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану - до військових частин для подальшого проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, навчаючись у вищому військовому навчальному закладі Міноборони, відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу, що в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою.
Відповідно до п. 3.2. Інструкції №490, курсант (слухач) може бути відрахований з вищого військового навчального закладу: за академічну неуспішність; за недисциплінованість; за станом здоров'я, на основі висновку військово-лікарської комісії; через сімейні обставини та інші важливі причини, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України; у зв'язку зі скороченням штатів або організаційними заходами, в разі неможливості використання на військовій службі; через небажання продовжувати навчання (для курсантів перших курсів); у зв'язку з розірванням контракту; у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Згідно з п.3.8 Інструкції №490, підставою для відрахування курсанта (слухача) через небажання продовжувати навчання є його рапорт, поданий у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 контракт про навчання припиняється (розривається), а курсант відраховується з вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти:
за рішенням керівника вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти за наявності підстав, передбачених підпунктами «б», «г», «д», «е», «є», «з» та «і» пункту 1, підпунктами «б», «г», «д», «е», «є», «ж» та «з» пункту 2, підпункту «б» та «в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у разі припинення (розірвання) контракту про навчання у випадках, передбачених пунктом 36 цього Положення, військовослужбовці звільняються з військової служби, за винятком тих курсантів чоловічої статі, які не вислужили встановленого строку строкової військової служби або були прийняті на навчання під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за контрактом (крім випадків, передбачених підпунктами "б", "г", "ґ" чи "ж" пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Частиною десятою статті 25 Закону №2232-ХІІ визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової перед вищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової перед вищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964). Цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про
військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у
вищому навчальному закладі.
Пунктами 3, 4, 8 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Сума відшкодованих витрат зараховується; до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
На виконання пункту 3 Порядку №964 спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за №863/14130) (далі - Порядок №419), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до п. 2.1 Порядку №419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з п. 2.1.1 Порядку №419 розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до п. 2.1.2 Порядку №419 розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Згідно з п. 2.1.4. Порядку №419 розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у вищому навчальному закладі, та вартість лікування у військових госпіталях.
Відповідно до п. 2.1.6. Порядку №419 розрахунку витрат, до спожитих курсантом вищого навчального закладу комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Відповідно до п. 2.3 Порядку №419 у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
За приписами п. 7 Порядку №964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Згідно із довідкою-розрахунком Національної академії від 23.01.2025 №3 витрати на утримання відповідача в сумі 137 818,20 грн (за період з 25.08.2024 по 23.01.2025) становлять: грошове забезпечення - 111252,44 грн, продовольче забезпечення - 16250,58 грн, медичне забезпечення - 165,00 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії - 10150,18 грн.
Підписом відповідача підтверджується погодження між сторонами вказаної суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії, та визнання необхідності відшкодування вказаних коштів. ОСОБА_1 доказів відшкодування витрат до Національної академії не надав.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2023 у справі №440/2692/20 дійшов висновку, що грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації. Окрім того, суд касаційної інстанції у наведеній справі дійшов висновків, що на спірні правовідносини не поширюється дія положень п.1 ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем не відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, а тому такі підлягають до стягнення в судовому порядку.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370, р/р UA758201720313271003201002931 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 137818,20 грн (сто тридцять сім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Позивач: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук