13 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4036/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними щодо ненарахування та невиплати пенсії відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 № 230/96-ВР (далі - Закон № 230/96-ВР); зобов'язання здійснити за період з 15.10.2024 перерахунок основної пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує відповідно до Закону №796-ХІІ пенсію в разі втрати годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який був особою з інвалідністю ІІ групи захворювання, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Вважає, що у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 07.07.2021 №1-р(ІІ)/2021 нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ відповідач повинен здійснювати з розрахунку вісім мінімальних розмірів пенсії за віком. Проте відповідач виплату пенсії у такому розмірі не здійснює, а на звернення позивача щодо здійснення перерахунку основної пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР протиправно відмовив.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 був прийнятий Закон України від 29.06.2021 №1584-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» (далі - Закон №1584-ІХ), який набрав чинності 01.07.2021 та згідно з яким нова редакція частини третьої статті 54 Закону №796-ХІІ встановлює мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи (не нижче 4800,00 грн для осіб з II групою інвалідності). Однак оскільки позивач отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно з частиною першою статті 54 Закону №796-ХІІ та не є особою з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому на неї не поширюється частина третя статті 54 Закону №796-ХІІ.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який був особою з інвалідністю ІІ групи від захворювання, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, з 13.02.2023 відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-ХІІ отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника; на даний час розмір пенсійної виплати становить 6124,44 грн: 3535,68 грн - основна пенсія (4800,00 грн х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 50%), 113,88 грн - щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, 113,88 грн - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 3 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2361,00 грн - доплата до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ. Ці обставини підтверджуються матеріалами пенсійної справи позивача та листом відповідача від 07.02.2025 №1762-1377/Ш-02/8-0300/25.
Вказаним листом у відповідь на звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області повідомило про відмову у перерахунку пенсії у розмірі восьми пенсій за віком відповідно до норм статті 54 Закону №796-ХІІ. Відмову обґрунтовано тим, що статтею 54 Закону №796-ХІІ встановлено розміри пенсій для осіб з інвалідністю, яка пов'язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, проте позивач з 13.02.2023 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону №796-ХІІ та не є особою з інвалідністю від захворювання, що пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Приписами частини четвертої статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом України від 28.12.2014 №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), було передбачено таке:
“В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком».
28.12.2014 Верховна Рада України прийняла Закон №76-VIII, яким текст статті 54 Закону №796-ХІІ був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
Змінивши підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону №76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені частиною четвертою статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.
Згодом мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами (далі - Порядок №1210).
Згідно з пунктом 11 Порядку №1210 мінімальний розмір пенсії становить:
1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тобто раніше визначений статтею 54 Закону №796-ХІІ розмір пенсій було знижено.
Рішенням від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України вирішив, що частина третя статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За Рішенням Конституційного Суду України Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021).
Тобто, за результатами виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та вказаному Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021.
29.06.2021 Верховна Рада України прийняла Закон №1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021 та відповідно до якого частину третю статті 54 Закону №796-ХІІ викладено в такій редакції:
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень;
статтю 54 Закону №796-ХІІ доповнено частинами четвертою і п'ятою такого змісту: “Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Як убачається зі змісту статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №1584-ІХ, визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону №230/96-ВР.
У Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституційний Суд України зауважив, що скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Конституції України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
На виконання покладеного статтею 16 Конституції України на державу обов'язку Україна в особі законодавця ухвалила Закон №796-ХІІ, у якому встановила загальний порядок реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створила єдиний порядок визначення, зокрема, соціального захисту потерпілих осіб.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону №796-ХІІ державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, зокрема, на принципах пріоритету життя та здоров'я осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, їх соціального захисту, повного відшкодування їм шкоди.
Аналізуючи норми статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, суд дійшов висновку, що законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію статті 16 Конституції України установив у Законі №796-ХІІ саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту.
У Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку №1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796-ХІІ, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою цієї статті Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР. Водночас приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв'язку зобов'язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров'ю.
Конституційний Суд України виходив із того, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.
Проте держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку №1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано Законом №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статтями 3, 16, 50 Конституції України прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов'язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.
Також у зазначеному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що соціальні зобов'язання держави перед громадянами, які втратили здоров'я внаслідок того, що держава свого часу зобов'язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 №4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону №796-ХІІ вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом №1584-ІХ повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону №796-ХІІ мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18 та від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 сформулював правовий висновок, вказавши, що оскільки внесеними Законом №1584-IX змінами до статті 54 Закону №796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, то законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим слід застосувати норми Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. Тобто, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку, викладеного раніше, зокрема у постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 12.05.2024 у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справах №240/590/24, №240/739/24, від 12.09.2024 у справі №240/1024/24, від 02.10.2024 у справах №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23.
Поряд з тим принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
За визначенням, наданим в абзаці двадцять другому статті 1 Закону №1058-IV пенсія -це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 13.02.2023 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону №796-ХІІ, яка призначена їй після померлого чоловіка ОСОБА_2 - особи з інвалідністю ІІ групи захворювання, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Спірним у цій справі залишається питання визначення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки позивач просить здійснити перерахунок пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021, статті 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №230/96-ВР у розмірі восьми пенсій за віком.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1210 мінімальний розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника для непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, становить: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника; а двох і більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.
Суд вважає, що розмір пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника має становити 50 відсотків пенсії по інвалідності годувальника (50 відсотків пенсії від восьми мінімальних пенсій за віком згідно з нормами Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР), а тому позов підлягає задоволенню частково у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 15.10.2024 (у межах заявлених позовних вимог) перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону №796-ХІІ у розмірі 50 відсотків від восьми мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше виплачених сум).
Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений в сумі 1211,20 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 15.10.2024 перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків від восьми мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше виплачених сум).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко