10 червня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/522/25
за позовом Керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво"
про стягнення 116079,78 грн.
Представники учасників справи:
Прокурор: Архипенко В.О.;
Позивач: не з'явився;
Відповідач: не з'явився.
Секретар судового засідання Драченко Т.О.
Суддя Гладун А.І.
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1. Керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво".
1.2. Змістом позову прокурора є майнова вимога до відповідача стягнути 116079,78 грн, зокрема 86578,54 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі за період з 30.09.2022 до 31.03.2025, 14314,18 грн пені, 3382,09 грн 3% річних та 11804,97 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за договором оренди землі.
1.4. 12.05.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/522/25. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 12 год. 00 хв. 10.06.2025.
1.5. Ухвалу суду від 12.05.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору, позивачу та відповідачу, яку 13.05.2025 доставлено до їх електронних кабінетів у ЄСІТС (а.с. 44-46).
1.6. 27.05.2025 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив у позові прокурора відмовити повністю (а.с.47-48).
1.7. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що позивач здійснив розрахунок боргу відповідача на підставі договору оренди землі від 10.08.2021. Відповідач звертає увагу суду, що вказаний договір уклали позивач Вознесенська сільська рада (орендодавець) та ТОВ "Роздрібна інфраструктура" (орендар). 11.08.2022 ТОВ "Роздрібна інфраструктура" відчужило ТОВ "Черкаське пиво" нежитлове приміщення, яке знаходиться на земельній ділянці позивача. Після переходу права власності на нерухоме майно позивач та відповідач змін до договору оренди землі від 10.08.2021 не вносили. Крім того, позивач не повідомив відповідача про зміну розміру орендної плати і зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач та відповідач не укладали додаткових угод. Отже, позивач здійснив розрахунки заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних неправомірно. Згідно з розрахунком відповідача заборгованість з орендної плати перед позивачем становить 57772,66 грн за період з 30.09.2022 до 31.03.2025, враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до умов договору 192259,49 грн, зокрема 5878,40 грн за період з 30.09.2022 до 31.12.2022 за 93 днів, 23071,14 грн за 2023 рік, 23134,35 грн за 2024 рік, 5688,77 грн за період з 01.01.2025 до 31.01.2025 за 90 днів.
1.8. 03.06.2025 прокурор подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, та ствердив, що відповідно до пункту 10 договору оренди сторони узгодили, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Отже, позивач правильно здійснив розрахунок заборгованості з орендної плати з урахування коефіцієнтів індексації, нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а також розрахунки пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім того, позивач надсилав відповідачу неодноразово листи щодо необхідності внесення змін до договору оренди в частині заміни сторони договору, а саме орендаря, просив подати декларації зі сплати податків та провести розрахунок згідно з вимогами законодавства. Однак відповідач проігнорував вказані листи (а.с. 53-54).
1.9. 10.06.2025 у судове засідання з'явилась прокурор Архипенко В.О. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились.
1.10. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.11. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.12. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.13. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
1.14. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд не визнав обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача.
1.15. 10.06.2025 суд розпочав розгляд справи по суті. Прокурор Архипенко В.О. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.
1.16. 10.06.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення у цьому судовому засіданні.
1.17. 10.06.2025, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/522/25.
Вислухавши пояснення учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову прокурора є майнова вимога до відповідача про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені.
2.2. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання з орендної плати за землю за договором оренди землі.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди землі; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати, період прострочення виконання грошового зобов'язання, підстави та порядок нарахування 3% річних та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання; порушення інтересу держави та суб'єктивного права позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:
3.1.1. 10.08.2021 Вознесенська сільська рада (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Роздрібна інфраструктура" (орендар) уклали договір оренди землі, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Вознесенької сільської ради від 05.08.2021 №13-20/VIII "Про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 7121582001:01:001:0561" надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі кадастровий номер 7121582001:01:001:0561, яка розташована в с. Вознесенське, вул. М. Ясира, 1 (а.с. 20-21).
Відповідно до умов договору сторони погодили:
п. 2 - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1436 га;
п. 3 - на земельній ділянці розташоване нежитлове приміщення (магазин) належить ТОВ "Роздрібна інфраструктура" в особі директора ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36834739 від 11.06.2020;
п. 4 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №226/379-21 від 18.08.2021 становить кадастровий номер 7121582001:01:001:0561 192259,49 грн;
п. 7 - договір укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;
п. 8 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 23071,00 (двадцять три тисячі сімдесят одна грн 00 коп.) грн в рік;
п. 10 - обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії;
п. 11 - орендна плата вноситься рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Вознесенської сільської ради;
п. 13 - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором нараховується пеня розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення;
п. 23- права орендодавця: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: своєчасне внесення орендної плати;
п. 34 - за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору;
4.1.2. 11.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Роздрібна Інфраструктура" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно пункту 1 якого за цим договором продавець в особі представника продав та передав майно у власність покупця, а покупець в особі представника купив та прийняв від продавця майно, і зобов'язується сплати за нього обумовлену грошову суму (а.с. 25-26).
4.1.2.1. Відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.08.2022 за цим договором відчужується нежитлове приміщення, магазин, загальною площею 359,1 кв. м, до складу якого входять: магазин під літерою "А-1", сарай під літерою "Г", вбиральня під літерою "Д", вбиральня під літерою "Ж". Нежитлове приміщення розташоване за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Вознесенське, вул. Ясира М., буд. 1.Нежитлове приміщення, що відчужується за цим договором, розташоване на земельній ділянці площею 0,1436 га, кадастровий номер 7121582001:01:001:0561, яка перебуває у комунальній власності та орендується продавцем.
4.1.3. 20.02.2020 на земельну ділянку кадастровий номер 7121582001:01:001:0561 зареєстровано право комунальної власності Вознесенської сільської ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.01.2023 №320595605 (а.с. 23-24).
4.1.4. Відповідач є власником нежитлового приміщення магазину з сараєм і вбиральнями, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 7121582001:01:001:0561 Черкаська область, Золотоніський район, с. Вознесенське, вул. Ясира М., буд. 1, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.01.2023 №320595605 (а.с. 23-24).
4.1.5. 27.10.2021 зареєстровано право оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" кадастровий номер 7121582001:01:001:0561 на підставі договору оренди землі від 10.08.2021, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.01.2023 №320595605 (а.с. 23-24).
4.1.6. 01.02.2023 позивач надіслав відповідачу лист №184, у якому просив невідкладно звернутися до сільської ради для внесення змін до договору оренди в частині заміни сторони договору - орендаря (а.с. 56).
4.1.7. 10.05.2023 позивач надіслав відповідачу лист №829, у якому просив невідкладно звернутися до сільської ради для внесення змін до договору оренди в частині заміни сторони договору - орендаря, подати декларації зі сплати податків та провести розрахунок згідно законодавства (а.с. 55).
4.1.8. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 18.08.2021 становила 192259,49 грн, станом на 19.01.2023 - 269399,92 грн, станом на 24.01.2024 - 283242,60 грн, станом на 21.01.2025 - 317103,93 грн, що підтверджується Витягами із технічної документації №226/379-21 від 18.08.2021, №НВ-991979762023 від 19.01.2023, №НВ-9910469192024 від 24.01.2024, №НВ-9908115992025 від 21.01.2025 (а.с. 22, 27-29).
4.1.9. 04.03.2025 Керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся до ГУ ДПС в Черкаській області з листом №51/2-572, у якому просив у найкоротший строк повідомити чи здійснювалися та чи будуть здійснюватися заходи з метою стягнення з ТОВ "Черкаське пиво" заборгованості за користування земельною ділянкою, в тому числі в судовому порядку (а.с. 32-33).
4.1.10. 07.03.2025 Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області надіслав Золотоніській окружній прокуратурі лист №432, у якому повідомив, що станом на березень 2025 року заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 68878,74 грн (а.с. 35).
4.1.11. 20.03.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України надіслало Золотоніській окружній прокуратурі лист №1767/5-23-00-04-06-04, у якому повідомило, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом та не може бути розголошена без згоди платника. Крім того, повідомило, що оскільки ТОВ "Черкаське пиво" не декларує та не сплачує орендну плату за земельну ділянку кадастровий номер 7121582001:01:001:0561, що розташована в адміністративних межах с. Вознесенське Золотоніського району, ГУ ДПС у Черкаській області вживатиме контрольно-перевірочних заходів відповідно до вимог Податкового кодексу України (а.с. 34).
4.1.12. За розрахунком позивача станом на 01.04.2025 заборгованість відповідача з орендної плати за землю становить 86578,54 грн за період з 11.08.2022 до 31.03.2025, зокрема 10518,83 грн за період з 11.08.2022 до 31.12.2022 (1480,37 грн за період з 11.08.2022 до 31.08.2022 за 21 день,6344,46 грн за період з 01.09.202 до 30.11.2022 (2144,82 грн (розмір орендної плати за місяць) х 3 місяці) та 2694,00 грн за грудень 2022 року); 32473,43 грн за 2023 рік (2694,00 грн (розмір орендної плати за місяць) х 12 місяців), 34073,16 грн за 2024 рік (2839,43 грн (розмір орендної плати за місяць) х 12 місяців) та 9513,12 грн за період з 01.01.2025 до 31.03.2025 (3171,04 грн (розмір орендної плати за місяць) х 3 місяці) (а.с. 36).
4.1.13. За розрахунком позивача станом на 01.04.2025 розмір інфляційних втрат становить 11804,97 грн за період з 11.08.2022 до 31.03.2025, зокрема 16,28 грн за серпень 2022 року, 38,31 грн за вересень 2022 року, 142,75 грн за жовтень 2022 року, 54,77 грн за листопад 2022 року, 73,63 грн за грудень 2022 року, 105,70 грн за січень 2023 року, 111,35 грн за лютий 2023 року, 279,01 грн за березень 2023 року, 42,59 грн за квітень 2023 року, 119,94 грн за травень 2023 року, 213,46 грн за червень 2023 року, 173,82 грн за вересень 2023 року, 299,67 грн за жовтень 2023 року, 200,76 грн за листопад 2023 року, 300,95 грн за грудень 2023 року, 183,33 грн за січень 2024 року, 146,01 грн за лютий 2024 року, 108,70 грн за квітень 2024 року, 343,14 грн за травень 2024 року, 1320,63 грн за червень 2024 року, 394,25 грн за серпень 2024 року, 1028,21 грн за вересень 2024 року, 1284,96 грн за жовтень 2024 року, 1410,29 грн за листопад 2024 року, 1078,92 грн за грудень 2024 року, 962,84 грн за січень 2025 року, 667,26 грн за лютий 2025 року, 1298,68 грн за березень 2025 року (а.с. 36).
4.1.14. За розрахунком позивача станом на 01.04.2025 розмір 3% річних становить 3382,09 грн за період з 11.08.2022 до 31.03.2025, зокрема 2,56 грн за період з 11.08.2022 до 31.08.2022 за 21 день, 8,86 грн за вересень 2022 року, 14,55 грн за жовтень 2022 року, 19,29 грн за листопад 2022 року, 26,80 грн за грудень 2022 року, 33,67 грн за січень 2023 року, 36,61 грн за лютий 2023 року, 47,39 грн за березень 2023 року, 52,51 грн за квітень 2023 року, 61,12 грн за травень 2023 року, 65,79 грн за червень 2023 року, 74,85 грн за липень 2023 року, 81,71 грн за серпень 2023 року, 85,72 грн за вересень 2023 року, 95,44 грн за жовтень 2023 року, 99,01 грн за листопад 2023 року, 109,54 грн за грудень 2023 року, 116,78 грн за січень 2024 року, 116,01 грн за лютий 2024 року, 131,25 грн за березень 2024 року, 134,01 грн за квітень 2024 року, 145,72 грн за травень 2024 року, 148,02 грн за червень 2024 року, 160,18 грн липень 2024 року, 167,42 грн за серпень 2024 року, 169,02 грн за вересень 2024 року, 181,89 грн за жовтень 2024 року, 183,02 грн за листопад 2024 року, 196,36 грн за грудень 2024 року, 204,44 грн за січень 2025 року, 191,95 грн за лютий 2025 року, 220,60 грн за березень 2025 року (а.с. 36).
4.1.15. За розрахунком позивача розмір пені становить 14314,18 грн за період з 01.09.2023 до 31.03.2025, зокрема 980,62 грн за період з 01.09.2023 до 29.02.2024 (2694,00 х 0,2 х 182 дні :100), 986,00 грн за період з 01.10.2023 до 31.03.2024 (2694,00 х 0,2 х 183 дні :100), 980,62 грн за період з 01.11.2023 до 30.04.2024 (2694,00 х 0,2 х 182 дні :100), 986,00 грн за період з 01.12.2023 до 31.05.2024 (2694,00 х 0,2 х 183 дні :100), 1033,55 грн за період з 01.01.2024 до 30.06.2024 (2839,43 х 0,2 х 182 дні :100), 1033,55 грн за період з 01.02.2024 до 31.07.2024 (2839,43 х 0,2 х 182 дні :100), 1039,23 грн за період з 01.03.2024 до 30.08.2024 (2839,43 х 0,2 х 183 дні :100), 1039,23 грн за період з 01.04.2024 до 30.09.2024 (2839,43 х 0,2 х 183 дні :100), 1044,91 грн за період з 01.05.2024 до 31.10.2024 (2839,43 х 0,2 х 184 дні :100), 1039,23 грн за період з 01.06.2024 до 30.11.2024 (2839,43 х 0,2 х 183 дні :100), 1044,91 грн за період з 01.07.2024 до 31.12.2024 (2839,43 х 0,2 х 184 дні :100), 1044,91 грн за період з 01.08.2024 до 31.01.2025 (2839,43 х 0,2 х 184 дні :100), 1027,87 грн за період з 01.09.2024 до 28.02.2025 (2839,43 х 0,2 х 181 день :100), 1033,55 грн за період з 01.10.2024 до 31.03.2025 (2839,43 х 0,2 х 182 дні :100) (а.с. 37).
4.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
4.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
4.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
4.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
4.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
4.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
4.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
4.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.5. Враховуючи обставини, які не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
5.5.1. позивачу на праві комунальної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 7121582001:01:001:0561 за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Вознесенське, вул. Ясира М., буд. 1;
5.5.2. земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав;
5.5.3. 10.08.2021 позивач (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Роздрібна інфраструктура" (орендар) уклали договір оренди землі, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка, що належить позивачу;
5.5.4. 11.08.2022 ТОВ "Роздрібна Інфраструктура" (продавець) та відповідач (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться на земельній, що належить позивачу та надана у користування (оренду) ТОВ "Роздрібна Інфраструктура";
5.5.5. 11.08.2022 відповідач набув у власність нежитлове приміщення, яке знаходиться на земельній, що належить позивачу та надана у користування (оренду) ТОВ "Роздрібна Інфраструктура";
5.5.6. у зв'язку переходом права власності на об'єкт нерухомого майно, до відповідача одночасно перейшло право оренди, земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника);
5.5.7. 27.10.2021 зареєстровано речове право оренди земельної ділянки відповідача на земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 10.08.2021;
5.5.8. у зв'язку переходом до відповідача права оренди земельної ділянки у відповідача виник обов'язок зі сплати за користування земельною ділянкою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
5.5.9. нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 18.08.2021 становила 192259,49 грн, станом на 19.01.2023 - 269399,92 грн, станом на 24.01.2024 - 283242,60 грн, станом на 21.01.2025 - 317103,93;
5.5.10. відповідач обов'язок зі сплати за користування земельною ділянкою не виконав;
5.5.11. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 11.08.2022 до 31.03.2025 становить 86578,54 грн;
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд застосував, та мотиви їх застосування.
6.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
6.2. Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
6.3. Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
6.4. Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання на підставі господарського договору оренди землі.
6.5. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
6.6. Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
6.7. Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
6.8. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев'ята статті 93 Земельного кодексу України).
6.9. Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
6.10. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
6.11. Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
6.12. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
6.13. Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
6.14. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
6.15. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
6.16. Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
6.17. Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
6.18. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 1 статті 288 Податкового кодексу України.
6.19. Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
6.20. Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
6.21. Відповідно до пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
6.22. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п. 285.2. ст. 285 ПК України).
6.23. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
6.24. Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.
6.25. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).
6.26. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).
6.27. Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.
6.28. Відповідно до статі 24 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі та своєчасного внесення орендної плати.
6.29. Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
6.30. Плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
6.31. Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
6.32. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
6.33. Відповідно до п.288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
6.34. Згідно з п.288.5.-288.5.3 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
6.35. Відповідно до частини 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
6.36. Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
6.37. Відповідно до статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
6.38. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
6.39. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
6.40. Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
6.41. Частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
6.42. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
6.43. Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.44. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.45. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
6.46. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
6.47. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
6.48. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
6.49. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.50. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
7. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
7.1. Передумовою спору є набуття відповідачем у власність об'єкта нерухомого майна та перехід до відповідача права користування (оренди) земельною ділянкою, на якій він розташований.
7.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі та строк, визначені договором оренди землі.
7.3. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити інтереси держави та право територіальної громади села на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
7.4. На підставі письмових доказів, що містяться у справі, суд встановив, що відповідач на підставі договору купівлі продажу набув у власність нерухоме майно. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності, що належить позивачу. Попередній власник нерухомого майна користувався земельною ділянкою на праві оренди на підставі укладеного з позивачем договору оренди землі.
7.5. У разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
7.6. Внаслідок переходу до відповідача права власності на об'єкт нерухомого майна до відповідача перейшли права та обов'язки орендаря земельної ділянки, а між сторонами виникло майнове господарське зобов'язання на підставі договору оренди землі. На підставі договору оренди землі у відповідача виникло речове право користування земельною ділянкою (право оренди) з моменту його державної реєстрації.
7.7. Земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав. Позивач є орендодавцем земельної ділянки. Відповідач є орендарем земельної ділянки.
7.8. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
7.9. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
7.10. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
7.11. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
7.12. Визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.
7.13. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
7.14. При визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки
7.15. При цьому мінімальна ставка орендної плати для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, визначена в розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, а для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
7.16. У пункті 9 договору оренди землі сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 23071,00 грн в рік.
7.17. Погоджена сторонами в договорі оренди ставка орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам податкового законодавства, визначена в межах між мінімальною ставкою земельного податку та максимальною ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
7.18. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
7.19. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
7.20. Розмір орендної плати, визначений сторонами договору оренди, у випадку, коли об'єктом оренди є землі державної і комунальної власності, має враховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
7.21. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
7.22. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
7.23. Такі правові висновки кореспондуються також з висновками, які містяться в постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13, від 07 жовтня 2015 року у справі № 3-481гс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-325цс16, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 644/9862/14-ц, від 09 жовтня 2019 року у справі № 645/1972/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 640/15419/15-ц, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 922/539/18, від 13 червня 2019 року у справі № 910/11764/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 916/2769/18, від 16 січня 2020 року у справі № 904/1912/19, від 04 лютого 2020 року у справі № 922/378/19.
7.24. Відповідно до пункту 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
7.25. Нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
7.26. Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»).
7.27. Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
7.28. У постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
7.29. З урахуванням наведеного протилежні твердження відповідача про необхідність внесення змін до договору оренди внаслідок зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки суд відхиляє.
7.30. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 18.08.2021 становила 192259,49 грн, станом на 19.01.2023 - 269399,92 грн, станом на 24.01.2024 - 283242,60 грн, станом на 21.01.2025 - 317103,93.
7.31. Щомісячний розмір орендної плати у 2022 році становив 2114,82 грн, у 2023 році - 2694,00 грн, у 2024 році - 2839,43 грн, у 2025 році - 3171,04 грн.
7.32. З урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставки та розміру орендної плати, що встановлені сторонами у договорі оренди землі, розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 11.08.2022 до 31.03.2025 становить 86578,54 грн, зокрема: 10518,83 грн за період з 11.08.2022 до 31.12.2022 (1480,37 грн за період з 11.08.2022 до 31.08.2022 за 21 день,6344,46 грн за період з 01.09.202 до 30.11.2022 (2144,82 грн (розмір орендної плати за місяць) х 3 місяці) та 2694,00 грн за грудень 2022 року); 32473,43 грн за 2023 рік (2694,00 грн (розмір орендної плати за місяць) х 12 місяців), 34073,16 грн за 2024 рік (2839,43 грн (розмір орендної плати за місяць) х 12 місяців) та 9513,12 грн за період з 01.01.2025 до 31.03.2025 (3171,04 грн (розмір орендної плати за місяць) х 3 місяці).
7.33. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
7.34. З моменту виникнення права користування земельною ділянкою у відповідача виник обов'язок сплачувати плату за землю у виді орендної плати.
7.35. Орендна плата вноситься рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Вознесенської сільської ради (пункт 11 договору).
7.36. Відповідач обов'язок зі сплати за користування земельною ділянкою не виконав.
7.37. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
7.38. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
7.39. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
7.40. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
7.41. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов'язання внаслідок невиконання обов'язку зі сплати за користування земельною ділянкою у розмірі та строк, що передбачені договором оренди землі.
7.42. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право територіальної громади села на отримання доходу місцевого бюджету у формі плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
7.43. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 86578,54 грн орендної плати за землю за період з 11.08.2022 до 31.03.2025, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7.44. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
7.45. За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
7.46. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
7.47. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
7.48. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
7.49. Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення.
7.50. За розрахунком позивача станом на 01.04.2025 розмір інфляційних втрат становить 11804,97 грн за період з 11.08.2022 до 31.03.2025, зокрема 16,28 грн за серпень 2022 року, 38,31 грн за вересень 2022 року, 142,75 грн за жовтень 2022 року, 54,77 грн за листопад 2022 року, 73,63 грн за грудень 2022 року, 105,70 грн за січень 2023 року, 111,35 грн за лютий 2023 року, 279,01 грн за березень 2023 року, 42,59 грн за квітень 2023 року, 119,94 грн за травень 2023 року, 213,46 грн за червень 2023 року, 173,82 грн за вересень 2023 року, 299,67 грн за жовтень 2023 року, 200,76 грн за листопад 2023 року, 300,95 грн за грудень 2023 року, 183,33 грн за січень 2024 року, 146,01 грн за лютий 2024 року, 108,70 грн за квітень 2024 року, 343,14 грн за травень 2024 року, 1320,63 грн за червень 2024 року, 394,25 грн за серпень 2024 року, 1028,21 грн за вересень 2024 року, 1284,96 грн за жовтень 2024 року, 1410,29 грн за листопад 2024 року, 1078,92 грн за грудень 2024 року, 962,84 грн за січень 2025 року, 667,26 грн за лютий 2025 року, 1298,68 грн за березень 2025 року (а.с. 36).
7.51. За розрахунком позивача станом на 01.04.2025 розмір 3% річних становить 3382,09 грн за період з 11.08.2022 до 31.03.2025, зокрема 2,56 грн за період з 11.08.2022 до 31.08.2022 за 21 день, 8,86 грн за вересень 2022 року, 14,55 грн за жовтень 2022 року, 19,29 грн за листопад 2022 року, 26,80 грн за грудень 2022 року, 33,67 грн за січень 2023 року, 36,61 грн за лютий 2023 року, 47,39 грн за березень 2023 року, 52,51 грн за квітень 2023 року, 61,12 грн за травень 2023 року, 65,79 грн за червень 2023 року, 74,85 грн за липень 2023 року, 81,71 грн за серпень 2023 року, 85,72 грн за вересень 2023 року, 95,44 грн за жовтень 2023 року, 99,01 грн за листопад 2023 року, 109,54 грн за грудень 2023 року, 116,78 грн за січень 2024 року, 116,01 грн за лютий 2024 року, 131,25 грн за березень 2024 року, 134,01 грн за квітень 2024 року, 145,72 грн за травень 2024 року, 148,02 грн за червень 2024 року, 160,18 грн липень 2024 року, 167,42 грн за серпень 2024 року, 169,02 грн за вересень 2024 року, 181,89 грн за жовтень 2024 року, 183,02 грн за листопад 2024 року, 196,36 грн за грудень 2024 року, 204,44 грн за січень 2025 року, 191,95 грн за лютий 2025 року, 220,60 грн за березень 2025 року (а.с. 36).
7.52. Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
7.53. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю порушує право позивача на отримання плати за користування земельною ділянкою у строк встановлений договором оренди землі та надає йому право вимагати сплати 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми за весь час прострочення.
7.54. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 11804,57 грн інфляційних втрат та 3382,09 грн 3 % річних за період з 11.08.2022 до 31.03.2025, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7.55. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
7.56. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
7.57. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
7.58. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
7.59. Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
7.60. Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
7.61. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
7.62. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
7.63. Згідно з пунктом 13 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором нараховується пеня розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення.
7.64. За розрахунком позивача розмір пені становить 14314,18 грн за період з 01.09.2023 до 31.03.2025, зокрема 980,62 грн за період з 01.09.2023 до 29.02.2024 (2694,00 х 0,2 х 182 дні :100), 986,00 грн за період з 01.10.2023 до 31.03.2024 (2694,00 х 0,2 х 183 дні :100), 980,62 грн за період з 01.11.2023 до 30.04.2024 (2694,00 х 0,2 х 182 дні :100), 986,00 грн за період з 01.12.2023 до 31.05.2024 (2694,00 х 0,2 х 183 дні :100), 1033,55 грн за період з 01.01.2024 до 30.06.2024 (2839,43 х 0,2 х 182 дні :100), 1033,55 грн за період з 01.02.2024 до 31.07.2024 (2839,43 х 0,2 х 182 дні :100), 1039,23 грн за період з 01.03.2024 до 30.08.2024 (2839,43 х 0,2 х 183 дні :100), 1039,23 грн за період з 01.04.2024 до 30.09.2024 (2839,43 х 0,2 х 183 дні :100), 1044,91 грн за період з 01.05.2024 до 31.10.2024 (2839,43 х 0,2 х 184 дні :100), 1039,23 грн за період з 01.06.2024 до 30.11.2024 (2839,43 х 0,2 х 183 дні :100), 1044,91 грн за період з 01.07.2024 до 31.12.2024 (2839,43 х 0,2 х 184 дні :100), 1044,91 грн за період з 01.08.2024 до 31.01.2025 (2839,43 х 0,2 х 184 дні :100), 1027,87 грн за період з 01.09.2024 до 28.02.2025 (2839,43 х 0,2 х 181 день :100), 1033,55 грн за період з 01.10.2024 до 31.03.2025 (2839,43 х 0,2 х 182 дні :100) (а.с. 37).
7.65. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
7.66. Прокурор нарахував та просив стягнути з відповідача за порушення строку виконання грошового зобов'язання пеню у розмірі 0,2 % суми простроченого зобов'язання.
7.67. Нарахований прокурором розмірі пені суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки є більшим за розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
7.68. За розрахунком суду розмір пені, враховуючи подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а саме за період прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.09.2023 до 31.03.2025 становить 5509,74 грн, зокрема 455,33 грн за період з 01.09.2023 до 29.02.2024 за 182 дні від суми боргу 2694,00 грн, 429,83 грн за період з 01.10.2023 до 31.03.2024 за 183 дні від суми боргу 2694,00 грн, 404,56 грн за період з 01.11.2023 до 30.04.2024 від суми боргу 2694,00 грн, 395,31 грн за період з 01.12.2023 до 31.05.2024 від суми боргу 2694,00 грн, 403,65 грн за період з 01.01.2024 до 30.06.2024 від суми боргу 2839,43 грн, 394,03 грн за період з 01.02.2024 до 31.07.2024 від суми боргу 2839,43 грн, 387,05 грн за період з 01.03.2024 до 30.08.2024 від суми боргу 2839,43 грн, 378,75 грн за період з 01.04.2024 до 30.09.2024 від суми боргу 2839,43 грн, 374,56 грн за період з 01.05.2024 до 31.10.2024 від суми боргу 2839,43 грн, 370,13 грн за період з 01.06.2024 до 30.11.2024 від суми боргу 2839,43 грн, 372,62 грн за період з 01.07.2024 до 31.12.2024 від суми боргу 2839,43 грн, 376,44 грн за період з 01.08.2024 до 31.01.2025 від суми боргу 2839,43 грн, 377,08 грн за період з 01.09.2024 до 28.02.2025 від суми боргу 2839,43 грн, 390,40 грн за період з 01.10.2024 до 31.03.2025 від суми боргу 2839,43 грн.
7.69. Оскільки розмір нарахованої прокурором пені за прострочення виконання грошового зобов'язання є більшим, аніж її розмір встановлений статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд дійшов висновку задовольнити позов прокурора в частині стягнення пені частково у розмірі 5509,74 грн за період з 01.09.2023 до 31.03.2025, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
7.70. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю порушує право позивача на належне виконання зобов'язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення пені від простроченої суми за весь час прострочення.
7.71. Сплата неустойки є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
7.72. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 14314,18 грн пені у розмірі 0,2% від несплаченої суми орендної плати суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 5509,74 грн за період з 01.09.2023 до 31.03.2025 з урахування розміру подвійної облікової ставки НБУ.
8. Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.
8.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).
8.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
8.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
8.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
8.5. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
8.6. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
8.7. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
8.8. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
8.9. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
8.10. 04.03.2025 Керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся до Вознесенької сільської ради з листом №51/2-571вих25, у якому просив у найкоротший строк повідомити про розмір заборгованості з орендної плати за землю з наданням відповідних розрахунків. Крім того, просив повідомити про вжиті сільською радою заходи щодо стягнення з ТОВ "Черкаське пиво" заборгованості з орендної плати за землю, а у разі невжиття заходів, просив повідомити причини (а.с. 30-31).
8.11. 07.03.2025 Виконавчий комітет Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області надіслав Золотоніській окружній прокуратурі лист №432, у якому повідомив, що сільською радою не вживались заходи щодо стягнення з ТОВ "Черкаське пиво" заборгованості з орендної плати, оскільки у сільській раді відсутній юрист та відсутні кошти для сплати судового збору за подання позову до суду. Сільська рада повідомила, що надсилала відповідачу листи з проханням сплатити заборгованість з орендної плати, що станом на березень 2025 року заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 68878,74 грн. Крім того, Виконавчий комітет не заперечив проти вжиття заходів Золотоніською окружною прокуратурою щодо стягнення з ТОВ "Черкаське пиво" заборгованості з орендної плати (а.с. 35).
8.12. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Вознесенської сільської ради про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом через відсутність юриста у штаті та відсутністю коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси позивача свідчить про те, що Вознесенська сільська рада неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
8.13. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
8.14. Бездіяльність Вознесенської сільської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Вознесенська сільська рада впродовж тривалого часу не вжила заходів щодо захисту інтересів держави шляхом припинення порушень відповідача, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку.
8.15. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.
8.16. Підстав для залишення позову прокурора без розгляду суд не встановив.
9. Розподіл судових витрат.
9.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
9.2. За подання позовної заяви Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 06.05.2025 №810 (а. с. 17).
9.3. Отже, за подання позовної заяви до суду прокурор сплатив судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить мінімальний розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
9.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9.5. Оскільки за подання позовної заяви Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у мінімальному розмірі, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, не зважаючи на те, що позов прокурора задоволено частково, при розподілі судових витрат зі сплати судового збору суд враховує судовий збір у розмірі 3028,00 грн та покладає його на відповідача у повному розмірі.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Керівника Золотоніської окружної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" (ідентифікаційний код 44750301, адреса місцезнаходження: 18030, м. Черкаси, вул. Благовісна, 436) на користь Вознесенської сільської ради (ідентифікаційний код 33978159, адреса місцезнаходження: 19741, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Вознесенське, вул. Центральна, 21) 86578,54 грн (вісімдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень 54 копійки) боргу, 11804,97 грн (одинадцять тисяч вісімсот чотири гривні 97 копійок) інфляційних втрат, 3382,09 грн (три тисячі триста вісімдесят дві гривні 09 копійок) 3% річних, 5509,74 грн (п'ять тисяч п'ятсот дев'ять гривень 74 копійки) пені.
У решті позову в частині стягнення пені у розмірі 8804,44 грн відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" (ідентифікаційний код 44750301, адреса місцезнаходження: 18030, м. Черкаси, вул. Благовісна, 436) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 14.06.2025.
Суддя А.І. Гладун