Справа №:755/9924/25
Провадження №: 1-кс/755/1916/25
"30" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3 ,
перекладача ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Азербайджан, азербайджанця, громадянина Азербайджана, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001855 від 28 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001855 від 28 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, яке погоджено прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що 27.05.2025 року, приблизно о 23 год. 20 хв. ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 йдучи в напрямку підземного пішохідного переходу, що розташований поруч із зупинкою громадського транспорту «Тампере», за адресою: м. Київ, проспект Соборності, 20, де в подальшому помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_12 . В цей час у ОСОБА_6 та ОСОБА_11 виник злочинний умисел на заволодіння майном останнього з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12 , ОСОБА_6 порівнявшись з потерпілим, розпочав бесіду під час якої дістав із сумки, яка знаходилась в нього на поясі предмет візуально схожий на гранату темно зеленого кольору, з металевим запалом, та висловив погрозу застосувати її, у разі не виконання ОСОБА_12 вказівок останнього, тобто вчинив погрозу застосування насильства небезпечного для життя ОСОБА_12 в період дії воєнного стану, яку останній сприйняв як реальну.
Діючи заздалегідь розподіленими ролями ОСОБА_6 разом з ОСОБА_11 подолавши волю до опору з боку потерпілого, почали вимагати грошові кошти в розмірі 5 тисяч гривень, шляхом переводу на банківську картку № НОМЕР_1 . Усвідомлюючи загрозу своєму життю, сприймаючи демонстрацію предмета схожого на гранату, як реальну загрозу її застосування, ОСОБА_12 погодився виконати вимогу останніх, та попросив дружину, з якою в той час спілкувався по телефону, переказати грошові кошти із власного рахунку на рахунок, який буде озвучено, грошові кошти у розмірі 5000 грн., що остання і зробила, перерахувавши із своєї картки «Приватбанк», за допомогою електронного банкінгу, з власного рахунку № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 5 тисяч гривень на рахунок який їй було повідомлено потерпілим.
В подальшому ОСОБА_6 разом з ОСОБА_11 грошовими коштами розпорядились на власний розсуд, чим спричинили своїми умисними діями потерпілому матеріального збитку на загальну суму 5 тисяч гривень.
28 травня 2025 року ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.
29 травня 2025 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами потерпілого, показами свідків, протоколом обшуку, протоколом особистого обшуку, речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Беручи до уваги те, що на даний час існують ризики, а саме: за п. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, що максимально збільшує ризик втечі підозрюваного у побоюванні про можливе призначення такого значного покарання в разі визнання його винним. Отже, такий ризик можливо відвернути лише взявши особу під варту. В свою чергу втеча підозрюваного зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК України, крім того, ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення може виїхати за межи України, оскільки не є громадянином України, за п. 3 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний фактично володіє інформацією щодо зібраних доказів, здобутих в ході досудового розслідування, перебуваючи на свободі, усвідомлюючи тяжкість покарання, матиме змогу незаконно впливати на потерпілого, здійснювати тиск на свідків, які викривають його як особу, що вчинила злочин, за п. 4 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, за п. 5 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки зазначений ризик підтверджується тим, що вже після вчинення розбою, підозрюваний продовжував зберігати предмет, схожий на гранату, що свідчить про можливе вчинення ним повторних злочинів. Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за виконанням ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків і потерпілих та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, з наступних підстав при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, вказаний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки в м. Києві ОСОБА_6 не має постійного місця проживання та вчинив особливо тяжкий злочин, особисту поруку неможливо застосувати у зв'язку з відсутністю осіб, яких сторона обвинувачення вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, ст. 178 КПК України, такі як п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України - провина підозрюваного у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами, за п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, за п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України, не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров'я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору, за п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України, не має постійного місця проживання, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення групою осіб, за п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України, особа не працевлаштована, за п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, не має постійного джерела доходу, особа не працевлаштована, за п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України, засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2020 року за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень, вироком Зарічного районного суду м. Суми від 06.08.2021 року, за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим строком на 1 рік, крім того, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП України.
Зазначене дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи перелічені ризики, запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволені клопотання прокурора, зазначив, що клопотання не обґрунтоване, впізнання проводилося за фотознімками, вважає, що потерпілий міг помилитися, ризики наведені прокурором не доведені, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначати розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
За вказаним фактом 28 травня 2025 року внесені відомості про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001855.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
28 травня 2025 року ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
29 травня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань ст. 2 КПК України.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.05.2025 року, протоколами огляду місця події від 28.05.2025 року, актом про застосування службового собаки від 28.05.2025 року, протоколом допиту потерпілого від 28.05.2025 року, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05. 2025 року, протоколом обшуку від 28.05.2025 року, протоколами допиту свідків від 28.05.2025 року, протоколом допиту свідка від 28.05.2025 року, протоколом допиту свідка від 29.05.2025 року, постановою про зняття покарань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото,-кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото,- кінозйомки, відеозапису від 28.05.2025 року, постановою про визнання носія знятої інформації доказом і приєднання його до кримінального провадження від 28.05.2025 року, протоколом перегляду цифрового відеозапису від 28.05.2025 року, протоколами обшуку від 28.05.2025 року, довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 28.05.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваному злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він офіційно не працює, раніше судимий, без місця реєстрації на території України.
Вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні, можливість знищити, сховати або спотворити будь-який доказ чи документ та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні.
Керуючись, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 13 години 00 хвилин 28 травня 2025 року.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вбачає підстав визначати розмір застави підозрюваному, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: