про залишення позовної заяви без руху
13 червня 2025 рокусправа № 380/11492/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н. М. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , у якій просить суд:
- Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , на користь позивача безпідставно набуті ним грошові кошти в розмірі 23247,70 грн. (двадцять три тисячі двісті сорок сім грн.70 коп.), як надмірно виплачену в грудні 2023 року суму грошового забезпечення за листопад 2023 року, за наступними реквізитами: Отримувач - військова частина НОМЕР_2 , Код отримувача - НОМЕР_3 .
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 8 ст. 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
За подання цього позову до суду позивач не сплатив судовий збір та не долучив до заяви документи, що підтверджують право на звільнення від сплати судового збору.
При цьому, позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі. В обґрунтування зазначає, що станом на момент звернення до суду бюджетні призначення за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», а саме на подання до адміністративних судів позовних заяв про стягнення надміру нарахованих та виплачених сум додаткової винагороди до осіб, які були виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , із числа тих, що за висновком Аудиту не набули права на додаткову винагороду у період дії воєнного стану з розрахунку 100 тис. грн. у місяць, але яким така була виплачена за рішенням командира військової частини НОМЕР_1 , у військовій частині НОМЕР_1 відсутні.
У цьому контексті суд звертає увагу, що Законом України «Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 цього Закону та є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ст. 8 Закон №3674-VI видно, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 Закону №3674-VI, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5 цього Закону, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану та наявності хоча б однієї з умов для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на цьому етапі відсутні підстави для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Вказаний позов подано суб'єктом владних повноважень та ціна позову становить 133000,00 грн. Тому судовий збір за подання цього позову становить 3028,00 грн (133000,00 х 1.5% = 1995,00 грн, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3028,00 х 0,8 = 2422,40 грн).
Отже, за подання цього позову потрібно сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Суд звертає увагу, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як свідчить зміст позовної заяви, за результатами аудиту від 10.10.2024 № 526/24 встановлено, що у період з 01.07.2022 по 31.07. було встановлено суму неналежно виплачених коштів військовослужбовцю військової частини НОМЕР_4 молодшому сержанту ОСОБА_3 , в розмірі 23247,70 грн. (в т.ч. грошове забезпечення 16605,50 грн.; компенсація ПДФО - 2988,99 грн.; ЄСВ - 3653,21 грн.).
Отже, в цьому випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 11.10.2024, адже 10.10.2024 позивач дізнався про порушення своїх прав отримавши результати аудиту від 10.10.2024 № 526/24.
При цьому позовна заява надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 09.06.2025, що вказує на недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У позовній заяві представник позивача просить поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду. В обґрунтування зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 з 09.06.2022 вибувши з пункту постійної дислокації повним особовим складом по теперішній час на різних (визначених вищим військовим командуванням) ділянках північного та східного фронту бере безпосередню участь у бойових діях, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого та другого ешелонів оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
Зауважує, 15.01.2025 офіцер групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 був призначений тимчасово виконуючим обов'язки помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 та по теперішній час безперервно виконує основні та додаткові позаштатні завдання та функціональні обов'язки в районі ведення бойових дій.
Така зайнятість з об'єктивних поважних причин вплинула на пропуск тримісячного терміну звернення до адміністративного суду та невчасну відправку позовної заяви про стягнення надмірно нарахованих та виплачених сум додаткової винагороди до осіб, які були виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, на підтвердження наведеного суду не надано жодних доказів.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Отже, зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин та ненадання належних доказів, станом на теперішній час підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Тому, заява представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України, тому позовну заяву потрібно залишити без руху.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2422,40 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяГрень Наталія Михайлівна