справа №380/11802/25
з питань забезпечення позову
12 червня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ ІМПОРТ» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень,
на розгляд суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ ІМПОРТ» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 636 від 20 травня 2025 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів «обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог» щодо продукції «рідкий засіб для виведення плям ТМ ChanteClair, 375 мл., номер партії: 0199318408:05, штриховий код: 8015194528522, дата виготовлення 16.11.2024 р.»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 637 від 20 травня 2025 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів «обмеження надання продукції на ринку: тимчасова заборона надання продукції на ринку» щодо продукції «рідкий засіб для виведення плям ТМ ChanteClair, 375 мл., номер партії: 0199318408:05, штриховий код: 8015194528522, дата виготовлення 16.11.2024 р.»;
- визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 30 від 02 червня 2025 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ ІМПОРТ» в розмірі 50 983,00 грн.
Ухвалою судді від 12.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Одночасно із позовом представник позивача подав заяву про забезпечення позову, у якій вказує, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Так, в суді оскаржуються рішення Головного управління Держпроспоживслужби у Львівській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції позивача зі строком виконання до 20.06.2025 та постанова про застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення позивачем вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», яка з 17.06.2025 підлягає примусовому виконанню. При цьому, чинне законодавство в сфері ринкового нагляду побудовано таким чином, що оскарження до суду рішення суб'єкта владних повноважень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції жодним чином не зупиняє його дію. Слід зазначити, що на противагу вищезазначеному, у випадку оскарження постанов про накладення штрафу, то законодавець в останньому абзаці частини 7 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» чітко передбачив, що «у разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом». Однак, навіть в такому випадку (чіткої вказівки в законі) відсутня будь-яка встановлена законом заборона на пред'явлення відповідачем постанови до примусового виконання до прийняття відповідного рішення судом, що може призвести до витрат позивача на оплату штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в умовах, коли рішення суду ще не буде ухвалено.
У зв'язку з наведеним у поданій заяві представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ ІМПОРТ» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу та рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом:
- зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 30 від 02.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 50 983,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням по справі про оскарження такої постанови;
- зупинення дії рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 636 від 19.05.2025 про вжиття обмежувального (корегувального) заходу «обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог» до набрання законної сили судовим рішенням по справі про оскарження такого рішення.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Так, ч. 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
В свою чергу, ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Предметом позову, зокрема, є оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №30 від 02.06.2025 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ПРЕМІУМ ІМПОРТ» в розмірі 50 983,00 грн.
У заяві про забезпечення позову представник позивача просить зупинити стягнення на підставі зазначеної постанови.
Водночас, суд вказує, що стягнення штрафу у примусовому порядку відбувається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», про що безпосередньо зазначено у змісті постанови №30 від 02.06.2025.
Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження розпочинається після пред'явлення виконавчих документів до виконання та відкриття виконавцем виконавчого провадження.
Водночас, у матеріалах справи відсутні докази пред'явлення постанови №30 від 02.06.2025 до виконання та винесення державним виконавцем постанови про відкриття відповідного виконавчого провадження.
Таким чином, побоювання позивача про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків у разі можливого примусового виконання оскаржуваної постанови є необґрунтованими та передчасними.
Також в заяві позивач просить зупинити дію рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 636 від 19.05.2025 про вжиття обмежувального (корегувального) заходу «обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог» до набрання законної сили судовим рішенням по справі про оскарження такого рішення. Обґрунтовує вказану вимогу можливістю понесення додаткових витрат та ускладненням виконання рішення суду, у випадку його ухвалення на корить позивача.
З цього приводу суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 640/19275/18, від 01 червня 2022 року у справі № 380/4273/21.
Водночас, до поданої заяви про забезпечення позову представником позивача не долучено жодних доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та необхідності застосування відповідних заходів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
Суддя Сидор Н.Т.