справа №380/10361/25
з питань забезпечення позову
12 червня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Котлярська, 6, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 35009321), в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск Олени Сергіївни від 15.05.2025 ВП №78092130 «Про відкриття виконавчого провадження»;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск Олени Сергіївни від 15.05.2025 ВП №78092130 «Про арешт майна боржника»;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск Олени Сергіївни від 15.05.2025 ВП №78092130 «Про арешт коштів боржника»;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск Олени Сергіївни від 15.05.2025 ВП №78092130 «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження»;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кінах Лілії Богданівни від 16.05.2025 ВП №78092130 «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника»;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ценюха Назарія Богдановича від 16.05.2025 ВП №78091641 «Про відкриття виконавчого провадження»;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ценюха Назарія Богдановича від 16.05.2025 ВП №78091641 «Про арешт коштів боржника»;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ценюха Назарія Богдановича від 16.05.2025 ВП №78091641 «Про розмір мінімальних витрати виконавчого провадження».
Ухвалою від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить суд:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 №758/12483/23 у виконавчих провадженнях №78092130 та №78091641 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/10361/25.
Ухвалою від 05.06.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено повністю.
10.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій повторно просить суд:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 №758/12483/23 у виконавчих провадженнях №78092130 та №78091641 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/10361/25.
Вимоги зазначеної заяви обґрунтовано тим, що позивачем оскаржуються постанови про відкриття виконавчого провадження №78092130 та №78091641. Позивач вважає, що оскаржувані постанови Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ є необґрунтованими та протиправними, оскільки Постанова Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 №758/12483/23 прийнята до виконання за відсутності заяви стягувача про примусове виконання та з пропуском строків пред'явлення виконавчого документу до виконання, про що детально викладено у позовній заяві.
Водночас, на думку позивача, відсутність забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення, буде мати наслідком примусове виконання постанови Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 №758/12483/23, що в свою чергу вже призводить до негативних наслідків, - у заявника вже арештоване все майно, накладені арешти на рахунки у банках, звернуто стягнення на доходи, а також є загроза стягнення витрат виконавчого провадження, а у випадку задоволення позову - утруднено відновлення порушених прав ОСОБА_1 , пов'язаних із повернення стягнутих та зарахованих до бюджету коштів.
Додатково повідомляє, що станом на дату подання даної заяви, встановлено, що на вимогу відповідача - 19.05.2025 АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» в рамках виконавчих проваджень списав повністю всі наявні на картковому рахунку грошові кошти позивача у розмірі 9 197,58 грн. Крім того, картковий рахунок ОСОБА_1 у АТ «КБ «Приватбанк» - заблоковано. Також звертає увагу на те, що наявні виконавчі провадженні №78091641 та №78092130 здійснюються різними та незалежними один від одного державними виконавцями, які накладають арешти, направляють вимоги, та здійснюють інші заходи примусового характеру (тобто подвоюють).
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи зазначені вище нормативно-правові положення, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Крім того, суд бере до уваги, що згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як вказано вище, заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2023 №758/12483/23 у виконавчих провадженнях №78092130 та №78091641 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/10361/25.
На підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем зазначено про те, що ним оспорюється законність постанов про відкриття відповідних виконавчих проваджень, тому переконана, що забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів та усуне перешкоди у користуванні належним їй майном.
У той же час, суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, адже для даної категорії справ Кодексом адміністративного судочинства України встановлені скорочені строки їхнього розгляду.
Також, позивач не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності постанов відповідача.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки після відкриття виконавчого провадження заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення його виконання в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім цього, як вже йшлося в ухвалі суду від 05.06.2025, в разі задоволення позову заявник не позбавлена можливості звертатись за поверненням сплачених нею (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Сама ж протиправність постанов державного виконавця, може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи та не вплине на обов'язок сплати позивачем штрафу, накладеного судовим рішенням, що набрало законної сили.
Крім того, безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання, фізичних осіб. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Однак, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 та від 29.01.2020 у справі № 280/4367/19, від 07.09.2022 у справі № 160/15421/21,
Зважаючи на викладене, у суду відсутні належні правові підстави для задоволення заяви позивача.
Керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна