справа № 380/25014/24
11 червня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: адреса: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій позивач просив:
- визнати неправомірним та скасувати Рішення про відмову у перерахунку пенсії від 20.11.2024 року №913180131078, яке полягає у непереведені ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на державній службі з 25.07.1990 по день звернення до суду з позовом, та перевести на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015, починаючи з 11.11.2024, тобто з дня звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою, з урахуванням Довідок про складові заробітної плати від 08.11.2024.
Ухвалою від 17.12.2024 суддя залишила позовну заяву без руху, встановивши строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений строк вимоги ухвали виконав.
Ухвалою від 26.12.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 28.05.2025 суд залучив до участі у справі співвідповідача Головне правління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ у Вінницькій області).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, досягнувши 62 роки звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу», яка за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Разом із заявою позивач надав довідки про складові заробітної плати №16/7.4-22/38 та №219/7.422/51 від 08.11.2024. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято рішення №913180131078 від 20.11.2024 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу».
Представник відповідача ГУ ПФУ у Львівській області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що стаття 46 Закону №889-VІІІ і Порядок№229 не застосовується для визначення стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Відповідно до статті 573 Митного кодексу, посадовим особам митних органів присвоюють спеціальні звання. А в разі присвоєння спеціального звання надбавка за ранг державного службовця не виплачується. Зазначає, що позивач немає необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723. Також зазначила, що за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Представник відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області правом на подання відзиву не скористався.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ у Львівській області як отримувач пенсії по віку відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу».
За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Рішенням № 913180131078 від 20.11.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило в переході пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», у зв'язку з тим, що у позивача відсутні 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, які зазначені у пунктах 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Виіршуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз частини першої статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких в осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік (для жінок 60 років) і страховий стаж (для жінок 30 років).
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як встановив суд, підставою для відмови позивачу у переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу» було відсутність у позивача необхідного стажу державної служби, у зв'язку з тим, що позивачу присвоєні спеціальні звання, а відповідно до пункту 17 частини третьої статті 3 Закону України № 889-VIII дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином, спірним у цій справі питанням є можливість зарахування до стажу державної служби часу перебування особи на державній службі в органах митного контролю, при умові присвоєння цій особі спеціального звання, відповідаючи на яке суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Окрім цього, до спірних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати положення Митного кодексу України, який у частині пенсій статті 569 передбачає, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 вказаного Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
З аналізу наведених положень Митного кодексу України та пункту 2 Порядку №283 можна дійти висновку про те, що період проходження служби посадовими особами митних органів служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» і в тому разі, якщо таким особам присвоювалися спеціальні звання під час проходження служби.
Отже, проходження позивачем державної служби в органах митного контролю, під час якої йому присвоювались спеціальні звання, зараховуються до стажу державної служби для призначення пенсії за віком згідно із пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а тому доводи відповідачів в цій частині є необґрунтованими.
Таким чином у відповідності до умов пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ на день набрання чинності вказаним Законом позивач займав посаду державної служби та мав понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Відтак, враховуючи досягнення позивачем 62-річного віку та наявність страхового стажу понад 35 років, суд дійшов висновку, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
З огляду на вказане, суд вважає, що рішення про відмову у перерахунку пенсії від 20.11.2024 року №913180131078, яке полягає у не переведені ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку 3 з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Відповідно до пункту 4.8. Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Про захист персональних даних.
Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 Деякі питання документування управлінської діяльності.
У силу положень пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Отже, питання призначення пенсії вирішує орган до якого документи заявника передані в електронному вигляді за принципом екстериторіальності. У цьому випадку ГУ ПФУ у Львівській області виключно здійснило прийняття і обробку документів особи, яка звернулась за призначенням пенсії, натомість оскаржене рішення приймало ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на державній службі з 25.07.1990 по день звернення до суду з позовом, та перевести на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015, починаючи з 11.11.2024, тобто з дня звернення до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою, з урахуванням Довідок про складові заробітної плати від 08.11.2024 року №16/7.4-22/38 та №219/7.422/51.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України з ГУ ПФУ у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного упраління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії від 20.11.2024 року №913180131078, яке полягає у непереведені ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу» №889-VII від 10.12.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в митних органах, та перевести на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VII від 10.12.2015, починаючи з 11.11.2024, з дня звернення, з урахуванням Довідок про складові заробітної плати від 08.11.2024 року №16/7.4-22/38 та №219/7.422/51.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.