справа № 380/24717/24
11 червня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: адреса АДРЕСА_1 (далі позивач, ОСОБА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій позивач просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії за вислугою років з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, в розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 з 01.01.2016 року пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 85 відсотка відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою від 16.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером який отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (в редакції чинній на дату призначення пенсії) у розмірі 80% грошового забезпечення (вислуга років в пільговому обчисленні складає 30 років). У зв'язку із погіршенням стану здоров'я 08.08.2024 року позивачу МСЕК встановив третю групу інвалідності (інвалід війни). У зв'язку із чим позивач 10.11.2024 року, звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Львівській області про проведення перерахунку пенсії з підвищенням її розміру на 5% відповідно до пунктом "а" статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення. Натомість пенсійний орган відмовив позивачу у перерахунку пенсії, з тих підстав, що позивач не звільнений зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №2262 в редакції, яка діяла на дату призначення пенсії, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12), пенсії призначалися: за вислугу 20 років - в розмірі 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначають, що підставою призначення пенсії зі збільшенням її розміру на 5 відсотків згідно Закону № 2262-ХІІ є звільнення особи у відставку за віком або за станом здоров'я, а позивача звільнено з органів внутрішніх справ не у відставку, а у запас, тому відсутні правові підстави для такого перерахунку,
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку.
Згідно з витягом наказу МВС України ГУМВС України у Львівській області від 17.04.2014 №138 о/с, підполковника міліції ОСОБА_2 , старшого дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Бориславського міського відділу ГУМВС звільнено з органів внутрішніх справ: у запас Збройних Сил України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за статтею 64 "б" (через хворобу) з 17.04.2014. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні та для виплати вихідної допомоги становить 22 роки 03 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні 30 років 00 місяців 08 днів.
18.04.2014 ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ".
10.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з підвищенням її розміру на 5%, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ".
Листом від № 26622-27964/Ч-52/8-1300/24 від 04.12.2024 відповідач повідомив позивачу, що згідно з пунктом "а" статті 12 Закону № 2262 пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової сулжби за контрактом, іншим особам, зазнаеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі слжби з 01 жовтня 2013 по 30 вересня 2014 рок і на день звільнення мають вислугу років 21 календарний рік 6 місяців і більше. Пенсії зазначеним особам обчислюються: за вислугу років 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони, за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення (пункт "а" статті 13 Закону №2262).
Зазначено, що оскільки позивач не звільнений зі служби в поліції на підставі пунктів 2,3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", підстави для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових 5% відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України №2262, відстутні.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу - 18.04.2014) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд звертає увагу, що для визначення відсотку грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення розміру пенсії 50% чи 55%, визначальне значення мала форма звільнення зі служби, а саме - у відставку чи у запас.
Відповідно до пункту 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення №114), звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Згідно з пунктом "б" статті 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Відповідно до пункту 65 "б" Положення № 114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що звільнення зі служби в запас і у відставку є різними формами звільнення та пов'язані з настанням різних обставин.
Звільнення у запас через хворобу здійснюється у випадку недосягнення особою віку, встановленого Законом № 2232-XII для перебування у запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я непридатні до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатні 2-го ступеня). Натомість звільнення у відставку через хворобу здійснюється щодо осіб, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Зазначена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05.02.2021 у справі №1.380.2019.000262, від 11.03.2021 у справі № 1.380.2019.002722, та від 13.04.2023 у справі №0540/6069/18-а, які в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом під час вирішення цього спору.
Як видно з долученого представником відповідача до матеріалів справи витягу з наказу ГУ МВС України у Львівській області від 17.04.2014 №138 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за статтею 64 "б" (через хворобу) з 17.04.2014.
18.04.2014 ГУ ПФУ у Львівській області призначена ОСОБА_2 пенсія за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (підтверджується протоколом за пенсійною справою-1303010373 (МВС) від 18.04.2014).
Суд зазначає, що на момент призначення пенсії позивачу пункт "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII діяв в редакції Закону від 04.02.1994 № 3946-12, за змістом якої пенсії за вислугу років військовослужбовцям призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 відсотків, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. За кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, суд висновує, що розмір 55% грошового забезпечення при обрахуванні пенсії застосовується для осіб, які звільнені у відставку за віком або за станом здоров'я. Разом з тим, ОСОБА_2 звільнений з органів внутрішніх справ у запас та має вислугу років 22 роки 03 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні 30 років 00 місяців 08 днів. Таким чином, суд вважає, що відповідач правильно встановив пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з розрахунку 50% за 20 років вислуги + по 3% за кожний рік вислуги понад 20 років.
Також суд зазначає, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», який вступив в законну силу 07.11.2015 (далі - Закон № 580-VIII), норми якого передбачають створення Національної поліції України, ліквідацію органів міліції та втрату чинності Закону України «Про міліцію».
Нормами Закону № 580-VIII не були поширені гарантії соціального захисту на колишніх працівників міліції та членів їх сімей, у тому числі членів сімей працівників міліції, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження служби в міліції, громадян України з числа колишніх працівників міліції, які були звільнені зі служби за станом здоров'я, за віком, у зв'язку із скороченням штату, та члени їхніх сімей, осіб, які звільнені зі служби в міліції і визнані інвалідами І групи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків під час служби в міліції, або захворювання, одержаного під час проходження служби в міліції тощо.
З метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей 23.12.2015 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" №900-VІІІ, яким внесені зміни до Закону № 2262-XII. А саме: доповнено та змінено статтю 43, якою передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. А статтю 63 цього ж Закону доповнено частиною третьою, в якій вказано, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
За змістом пункту "а" статті 13 № 2262-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
З огляду на це суд зазначає, що зміни до статті 13 Закону № 2262-XII внесені згідно із Законом № 580-VIII від 02.07.2015 застосовуються до осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", а відтак, необхідною обставиною, з існуванням якої законодавець пов'язує наявність у особи права на призначення пенсії у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення, є звільнення у відставку за віком або за станом здоров'я, на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки позивача звільнено зі служби у запас через хворобу ще 17.04.2014, а не у відставку за віком чи за станом здоров'я на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, то відповідно до наведених вище норм законодавства він не має права на перерахунок пенсії з урахуванням 55% до грошового забезпечення внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 звільнений у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "б" (через хворобу) з 17.04.2014, службу в поліції не проходив, а отже, норма статті 13, яка набрала чинності з 07.11.2015, на такого не розповсюджується.
При цьому, суддя зауважує, що відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII підставою для призначення відповідачем позивачу пенсії у підвищеному розмірі є факт звільнення особи на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII.
Аналогічну правову позицію було висловлено в постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 705/7195/16-а.
Суд зауважує, що пов'язаність захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ, жодним чином не змінює причину звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ, та, в силу вимог Закону № 2262-XII, не створює законних підстав для проведення перерахунку його пенсії позивача з її збільшенням до 85% відповідних сум грошового забезпечення.
Водночас, на переконання суду, підстави звільнення зі служби в поліції не можуть бути тими гарантіями соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, з метою відновлення яких було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VIII від 23.12.2015.
З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що відмова ГУ ПФУ у Львівській області в перерахунку та виплаті позивачу пенсії за вислугою років з урахуванням 5% звільнення по хворобі, тобто в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, є правомірною, а позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мричко Н.І.