13 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1581/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через представника Леваду Є.Л., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що у серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком. Проте рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №262540016653 від 04.09.2024 року їй відмовлено у призначенні пенсії через недостатність страхового стажу. Відповідач не врахував до страхового стажу періоди роботи в колгоспах за 1983 - 1995 роки тривалістю понад 11 років через недоліки у заповненні трудових книжок. Позивачка не погоджується з цим рішенням та наполягає на тому, що недоліки роботодавця при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. З цих підстав позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №262540016653 від 04.09.2024 року про відмову у призначенні їй пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути її заяву від 27.08.2024 року щодо призначення їй пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Ухвалою судді від 14.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при вирішенні питання про призначення позивачці пенсії за віком установлено, що вона не має 21 року страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Причиною неврахування до страхового стажу позивачки періодів роботи з 15.08.1983 року по 02.04.1985 року, з 25.04.1985 року по 01.08.1995 року стали неправильні записи та розбіжності у трудових книжках. З цих підстав ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яке за принципом екстериторіальності розглядало заяву позивачки, прийняло рішення про відмову у призначенні їй пенсії. Доводячи правомірність цього рішення, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала у с. Нововодяне Василівського (раніше - Кам'янсько-Дніпровського) району Запорізької області.
Територія Водянської сільської територіальної громади, до складу якої входить цей населений пункт, з 27.02.2022 року тимчасово окупована Російською Федерацією.
З 27.08.2024 ОСОБА_2 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та проживає у м. Києві.
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.
Вказана заява прийнята, зареєстрована 27.08.2024 року за №13278 та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняло рішення №262540016653 від 04.09.2024 року. Цим рішенням відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (31 рік). За розрахунками відповідача страховий стаж становить 22 роки 5 місяців 16 днів. До страхового стажу не враховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 з 15.08.1983 року по 02.04.1985 року в колгоспі ім. Шевченка, оскільки стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року підтверджується інформацією про трудову участь в громадському господарстві із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі у ньому. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи в колгоспі необхідно надати довідки про встановлений мінімум вихододнів в господарствах та вироблену кількість вихододнів. До страхового стажу не враховано період трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 з 25.04.1985 року по 01.08.1995 року, оскільки запис про звільнення завірено печаткою УРСР, відсутня інформація про реорганізацію (перейменування) підприємства. Для зарахування цього періоду необхідно надати підтверджуючу довідку, видану за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії унормований статтею 44 Закону №1058-IV, а строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії - статтею 45 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до частин 1, 5 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Пунктом 14-6 розділу XV Закону №1058-IV передбачено, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому цього підпункту, визначається з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, з якого призначено пенсію.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Термін "тимчасово окупована Російською Федерацією територія України" для цілей цього підпункту вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який містить такі норми:
I. Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії
1.1. Заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); … подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
1.5. Внутрішньо переміщені особи (крім осіб, зазначених в абзаці двадцять четвертому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509) подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
1.7. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
1.8. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
II. Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший
2.1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
IV. Приймання, оформлення і розгляд документів
4.1. Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
4.2. При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
- ідентифікує заявника (його представника);
- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
- проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17 - 19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
- з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
- надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
4.3. Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).
4.6. При підрахунку страхового стажу у період до 01 січня 2004 року до одержаної тривалості зазначеного стажу за кожним випадком звільнення додається один день.
4.7. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
4.8. Заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг, "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та "Про захист персональних даних". Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 "Деякі питання документування управлінської діяльності".
У статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачені види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Відповідно до частин 1, 2, 3 цієї статті до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
До стажу роботи зараховується також: ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який містить такі норми:
1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
2. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
3. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
11. Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:
- свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);
- документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, є:
- виписка з трудової книжки;
- відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією;
- інформація із системи персоніфікованого обліку.
17. За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
23. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
24. Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
Суд зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (до 1 липня 2000 року). У разі відсутності трудової книжки або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з'ясувати відомості про періоди роботи, або якщо трудова книжка містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності), трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, передбачених пунктом 3 Порядку №637, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Також у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Суд установив, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла віку 60 років та 27.08.2024 року звернулася за призначенням пенсії за віком на загальних умовах. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV умовою виходу на пенсію є наявність страхового стажу не менше 31 року.
Позивачка подала документи про стаж, зокрема трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_2 , яка заведена 02.04.1985 року колгоспом ім. Шевченка, с. Троїцьке Любашівського району Одеської області Української РСР.
Згідно із записами у цій трудовій книжці позивачка прийнята в члени колгоспу ім. Шевченка на посаду ветфельдшера на підставі рішення правління колгоспу від 15.08.1983 року, а звільнена з членів колгоспу за власним бажанням на підставі рішення правління колгоспу від 06.02.1985 року. У 1983 році вона не виконала річний мінімум трудової участі в громадському господарстві (240 трудоднів) через неповний рік роботи, а у 1984 році перебувала в декретній відпустці у зв'язку з народженням дитини, про що свідчать записи у відповідних розділах трудової книжки.
Втім відповідач не врахував до страхового стажу період роботи в колгоспі ім. Шевченка, пославшись на необхідність надання довідки про встановлений мінімум вихододнів в господарстві та вироблену кількість вихододнів.
Також разом із заявою від 27.08.2024 року позивачка подала трудову книжку серії НОМЕР_3 , у якій містяться записи про її роботу у 1985 - 2012 роках.
Ця трудова книжка заведена 26.04.1985 року радгоспом "Україна", с. Нововодяне Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області Української РСР.
Згідно із записами у цій трудовій книжці позивачка 25.04.1985 року прийнята на роботу в радгосп "Україна" ветлікарем відділення №3, з 01.10.1991 року - переведена ветлікарем ІІ категорії, з 11.11.1993 року - переведена робітницею в тракторно-польову бригаду №3, а 01.08.1995 року - звільнена на підставі п.5 ст.36 КЗпП України у зв'язку з переведенням у Нововодянську сільраду.
Відповідач не врахував до страхового стажу позивачки період роботи в радгоспі "Україна", оскільки у трудовій книжці запис про звільнення завірено печаткою УРСР, відсутня інформація про реорганізацію (перейменування) підприємства.
Як свідчить розрахунок стажу, складений відповідачем при опрацюванні заяви позивачки від 27.08.2024 року, він обчислив її страховий стаж в 22 роки 5 місяців 16 днів. В оскаржуваному рішенні №262540016653 від 04.09.2024 року та у відзиві на позов він не навів нормативне обґрунтування причин неврахування спірних періодів роботи загальною тривалістю понад 11 років до страхового стажу.
Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю Української РСР трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п'ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6, 8 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975 року "Про трудові книжки колгоспників", трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Трудові книжки ведуться на усіх членів колгоспів з моменту прийняття їх у члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства у колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Усі записи у трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Трудові книжки зберігаються у правлінні колгоспу, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Згідно з пунктами 2.4, 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд зазначає, що період роботи/членства позивачки у колгоспі ім. Шевченка з 15.08.1983 року по 06.02.1985 року з метою врахування його до страхового стажу для призначення пенсії підтверджується поданою нею трудовою книжкою колгоспника. Ця книжка була заведена після звільнення позивачки з членів колгоспу. У ній містяться відомості про прийом до членів колгоспу, припинення членства у колгоспі, про виконувану роботу, про виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
Період роботи позивачки у радгоспі "Україна" з 25.04.1985 року по 01.08.1995 року також підтверджується поданою нею трудовою книжкою. Записи про прийняття позивачки на роботу та її звільнення внесені з посиланням на відповідні накази, які пов'язані між собою хронологічно, що дозволяє з'ясувати тривалість періодів роботи, що включаються до страхового стажу.
Будь-які виправлення у цих записах в трудових книжках відсутні. Доказів того, що ці записи є неправильними, неточними чи недостовірними, відповідач суду не надав.
Недотримання роботодавцем порядку ведення трудової книжки (як-то: оформлення трудової книжки колгоспника вже після звільнення; засвідчення запису про звільнення у трудовій книжці печаткою колишньої УРСР) не може ставитися в провину особі та позбавляти її права на соціальний захист.
Відтак, трудові книжки позивачки є достатньою підставою для підтвердження стажу роботи та трудової діяльності для призначення пенсії, не потребують доведення додатковими документами, зокрема довідками про підтвердження трудового стажу. Недоліки роботодавців не можуть бути підставами для відмови у зарахуванні періодів роботи, відображених у трудових книжках позивачки, до її страхового стажу та позбавляти її права на соціальний захист.
Суд визнає незаконними мотиви, з яких відповідач в оскаржуваному рішенні відмовив у зарахуванні цих періодів роботи позивачки до страхового стажу.
Отже періоди роботи ОСОБА_1 у колгоспі ім. Шевченка з 15.08.1983 року по 06.02.1985 року, у радгоспі "Україна" з 25.04.1985 року по 01.08.1995 року, а також проміжок часу між ними (як час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною) мають бути включені до страхового стажу позивачки для призначення пенсії та внесені до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи.
Суд установив, що позивачка на час звернення за призначенням пенсії досягла віку 60 років, заявляла про понад 33 роки страхового стажу, що дає їй право на призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26, 14-6 розділу XV Закону №1058-IV.
Попри це, відповідач відмовив позивачці у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного страхового стажу, не врахувавши надані нею трудові книжки ті інші документи.
Суд прийшов до висновку, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області при розгляді заяви позивачки від 27.08.2024 року та установленні її права на пенсію за віком, зокрема при обчисленні страхового стажу, порушило вимоги законодавства щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду цього питання, діяло всупереч принципу належного урядування. Це призвело до прийняття необґрунтованого та немотивованого рішення №262540016653 від 04.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії.
Отже, вказане рішення є протиправним, а позовну вимогу про його скасування слід задовольнити.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд вважає, що право позивачки, порушене незаконним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про призначення їй пенсії за віком, врахувавши до страхового стажу періоди її роботи, підтверджені судом, та прийняти відповідне рішення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачкою витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви через електронний кабінет в сумі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №262540016653 від 04.09.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 року про призначення пенсії за віком та прийняти за нею рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ